Рішення № 15871001, 31.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" травня 2011 р. Справа № 2/5007/24/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Кудряшовій М.І.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 21.05.10)

від 1-го відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 26.01.11)

від 2-го відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ) в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м.Житомир)

До 1)Приватного підприємства "Лівіс" (с.Осикововий Копець Коростишівський район Житомирська область)

2)Сільськогосподарського приватного підприємства фірми "Укргранресурс" (с.Добринь Володар-Волинський район Житомирська область)

про стягнення 7258302,21 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь в солідарному порядку з Приватного малого підприємства "Лівіс", як боржника, та Сільськогосподарського приватного підприємства фірми "Укргранресурс", як поручителя по зобов'язаннях ПМП"Лівіс" відповідно до кредитного договору №012/06-2/316 від 23.06.06 , заборгованості в сумі 7 258 302,21грн., з яких: 6158200,00 грн. заборгованість за кредитом; 319221,84 грн. пені за прострочення повернення кредиту; 680207,50 грн. заборгованість за відсотками; 100672,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків. При цьому, позивач посилається на те, що строк повернення кредитних коштів за кредитним договором закінчився 24 листопада 2010 року, проте відповідачі станом на 07.02.11 кредитні кошти не повернули, відсотки за користування кредитними коштами та штрафні санкції за неналежне виконання умов кредитного договору не сплатили.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача (ПП"Лівіс") у судовому засіданні позов не визнав, просив надати час для здійснення звірки розрахунків.

Відповідно до ст.22 ч.3 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд відхиляє клопотання відповідача, вважає, що відповідач не добросовісно користується своїми правами, наданими йому ст.22 ГПК України, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи і зобов'язував відповідача надати відзив на позовну заяву і відповідно свої заперечення, однак відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, щодо надання своїх заперечень по суті позову.

Сільськогосподарське приватне підприємство фірма "Укргранресурс" свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2006 року між акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" та Малим приватним підприємством "Лівіс" (позичальник) укладено Кредитний договір № 012/06-2/316 , згідно з умовами якого (п.п.1.1) позивач надає позичальнику (відповідач- 1) кредит в сумі 722500,00 Євро терміном до 01.12.2009 року (а.с.9-11).

У п.1.2 договору сторони встановили графік погашення кредиту.

Додатковою угодою від 25.11.09 до кредитного договору, затверджено проведення конвенртації валютної заборгованості та пролонгація кредитного договору. Сума заборгованості в 430000 Євро конвертуєтьця в еквівалентну суму в гривнях і становить 6547000,00грн. Таким чином, станом на 25.11.09, сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем становила 6547000,00грн., яку відповідач -1 зобов'язався повернути до 24.11.10 згідно графіку , який є додатком до додаткової угоди від 25.11.09 (а.с.17-20).

Згідно Кредитного договору та додаткових угод до нього кредитні кошти призначені для проплати по контрактах №001/2006 від 08.06.06, №13-06ЕХ від 04.06.06, №30206/UA-А від 03.02.06, № 30206/UA-В від 03.02.06, №106029 від 18.04.06, №061219 від 19.12.06, №001-060616 від 16.06.06, №12/06 від 14.06.06, №06-06-09 від 09.06.06, №1807 від 18.07.06,№1807 від 18.07.06, №1707 від 17.07.06, №10 від 10.05.06, №14 від 18.07.06, №170706/UA від 17.07.06, №03/07 від 03.07.06, №2201 від 22.01.07 (п.2.1 договору).

Згідно статуту банку, Протоколом Загальних Зборів акціонерів № 3б-36 від 21.04.06р. прийнято рішення про зміну найменування акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" на Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль". Протоколом Загальних Зборів акціонерів № 36-45 від 14.10.09р. прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль". Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (а.с.23).

За зобов'язаннями відповідача-1 перед позивачем, які випливають з вищезазначеного кредитного договору Сільськогосподарське приватне підприємство фірма "Укргранресурс" (поручитель/відповідач-2), виступило поручителем і несе повну відповідальність у тому ж обсязі, що і відповідач-1, відповідно до п. 2.1 договору поруки № 012/06-2/316/7 від 25.09.2009 року (а.с.34-36).

Листами №2790/108 від 18.09.08, №62/108 від 03.02.09, №154/108 від 08.04.09, №108/2368 від 13.05.09, №10-4/5587 від 13.10.09, №10-4/5461 від 03.09.10 позивач звертався до відповідачів з вимогою погасити заборгованість по кредитному договору, однак відповідачі залишили їх без відповіді та задоволення (а.с.25-33).

Спір виник з того приводу, що строк повернення кредитних коштів за кредитним договором закінчився 24 листопада 2010 року, проте відповідачі станом на 07.02.11 кредитні кошти не повернули, відсотки за користування кредитними коштами та штрафні санкції за неналежне виконання умов кредитного договору не сплатили.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначалося вище, у кредитному договорі зазначено, що наданий позивачу кредит повинен бути повернутий в строк до 01.12.09 (п.1.1), а з урахуванням додаткової угоди від 25.11.09 - до 24.11.10. При цьому, за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 12% річних в Євро, 17% річних в гривнях, а з жовтня 2006 року 18% річних в гривнях (п.1.1).

Згідно розрахунку позивача, відповідач отримав кошти в кредит в сумі 9550164,73грн., що підтверджується платіжними дорученнями №225 від 04.07.06,№228 від 07.07.06, №345,№344 від 12.10.06, №344 від 13.10.06, №346 від 16.10.06, №352,№351 від 19.10.06 , №373 від 30.10.06, №389 від 02.11.06, №398 від 15.11.06, №414 від 21.12.06, №28 від 27.02.07, №1 від 03.12.09 (а.с.84-92), погашено відповідачем кредит в сумі 3391964,73грн.; нараховано відсотків за користування кредитом в розмірі 3081704,94грн., сплачено відповідачем відсотків в розмірі 2401497,47грн.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача-1 утворилась заборгованість перед позивачем по поверненню кредитних коштів в сумі 6158200,00грн. та по сплаті процентів за користування цими коштами в сумі 680207,50грн.

Відповідачі контррозрахунку заборгованості по кредиту та по відсотках не представили.

За п.6.1 договору, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержавного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором.

Крім того, за п.10.2 кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом передбачених п.п.1.1,6.1 договору позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що згідно розрахунку позивача (а.с.37), становить: 319221,84 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 100672,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (Стаття 553 ЦК України).

Статтею 554 ЦК України, передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Сторони договору поруки №012/06-2/316/7 від 25.09.09 у п.2.1 договору передбачили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в сумі 7258302,21грн., з яких: 6158200,00грн. заборгованість за кредитом; 319221,84 грн. пені за прострочення повернення кредиту; 680207,50 грн. заборгованість за відсотками; 100672,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Лівіс" (12500,с.Осикововий Копець Коростишівського району Житомирської області, код 13459414) та Сільськогосподарського приватного підприємства фірми "Укргранресурс" (12112, с.Добринь Володар-Волинського району Житомирської області; код 30888927) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (10003, м.Житомир, пл.Перемоги,10а; р/р 29099160, МФО 311528; код ЄДРПОУ 20404691):

- 6158200,00 грн. заборгованість за кредитом;

- 319221,84 грн. пені за прострочення повернення кредиту;

- 680207,50 грн. заборгованість по відсоткам;

- 100672,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків;

- 25500,00грн. витрат на оплату державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 01.06.11

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1- в справу

2- СПП"Укргранресурс" (рек. з повідом.)