Рішення № 15870959, 30.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2011 р. № 12/5007/39/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Сікорська Н. А.

судді

судді

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1., дов. від 25.01.11.

від відповідача: не з"явився

третіх осіб

прокурора

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАН" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (с. Райки Бердичівського району)

про стягнення 117 528,97 грн.

Подано позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором організації земляних робіт в сумі 113 550,43 грн. із врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних в сумі 3978,54 грн.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 108117,63 грн. заборгованості із врахуванням встановленого індексу інфляції та 3893,82 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд, перевіривши, що вищевказана процесуальна дія відповідача не суперечить законодавству, а також не порушує нічиї права і охоронювані законом інтереси, прийняв до розгляду заяву про зменшеення позовних вимог. За таких обставин, спір вирішується в межах зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Подав докази отримання відповідачем копії позовної заяви (а.с. 57) та акта звірки розрахунків станом на 30.04.11 (а.с. 56).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.50). Про причини неявки суд не повідомив. Письмового відзиву на позов не надано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.09 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автогран" (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (відповідач, замовник) було укладено договір організації земляних робіт №01/09-09(а.с. 10-12).

Згідно п. 1.1 договору виконавець зобов'язується за завданням замовника організувати проведення земляних робіт по пухкому розкриву, погрузці грунту та скельної породи з транспортуванням на відвал замовника, а також розбиття скельної породи гідромолотком на об'єктах замовника транспортними засобами та/або механізмами, разом з екіпажем, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві надані послуги у порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до додатку до договору №1 від 01.09.09 вартість проведення земляних робіт по пухкому розкриву, погрузці та транспортуванню грунту та скельної породи транспортними засобами та/або механізмами виконавця у щільному тілі на власному дизельному пальному становить 10,00 грн. за 1 м куб; вартість погрузки скельної породи механізмами виконавця у щільному тілі на власному дизельному пальному становить 7,00 грн. за 1 м куб; вартість проведення робіт механізмом виконавця (екскаватором DAEWOO S340 з гідромолотком МТБ) на дизельному пальному замовника становить 7,00 грн. за 1 м куб. При остаточному розрахунку за виконану роботу проводиться відрахування витрат замовника на дизельне паливо (а.с. 13).

Роботи обумовлені договором виконавцем були виконанні, що підтверджуються актом маркшейдерського заміру виконаних робіт від 30.10.09 р. (а.с. 14) та актом виконаних робіт (наданих послуг) від 30.10.09 р. (а.с. 15), згідно яких у жовтні 2009 р. виконавцем були проведені земляні роботи по пухкому розкриву на Райківському кар'єрі №1 в об'ємі 18 086 м куб в щільному тілі та проведені роботи гідромолотом 1 210 м куб на суму 101626,27 грн..

Відповідно до п.2.2 договору оплата послуг проводиться протягомі 10 банківських днів з дня отримання актів виконаних робіт в обсязі 50%, решта - протягом трьох місяців рівними частинами.

Акт виконаних робіт підписано сторонами 30.10.09 р., оплата 50% вартості виконаних робіт (50 813,14 грн.) мала бути здійснена по 13.11.09 р.

Таким чином, прострочення виконання грошового зобов'язання з боку ТОВ "ЮЛ СОФ" починається з 14.11.09 р.

Оплата решти робіт повинна була здійснюватись протягом трьох місяців рівними частками ( тобто по 16 937,71 грн.) відповідно по 13 число грудня 2009 р. січня, лютого 2010 року.

В порушення п.2.2 договору з боку ТОВ "ЮЛ СОФ" оплата вартості виконаних робіт в грошовому еквіваленті здійснена не була.

01.12.09 р. між замовником та виконавцем був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на 01.12.2009р. становила 101 626, 27 грн.(а. с. 18).

01.03.10 р. ТОВ "Автогран" направило на адресу ТОВ "ЮЛ СОФ" претензію- вимогу про сплату заборгованості в розмірі 101 626,27 грн. (а.с. 16-17).

13.09.2010 року відповідно до видаткової накладної № РН-0097/9 відповідач відпустив позивачу щебінь гранітний на суму 5106,00 грн. (а.с. 47).

За рахунок вартості відпущеної продукції позивач зменшив заборгованість відповідача за договором організації земляних робіт, яка становить 96520,27 грн. 101626,27 грн. - 5106,00 грн.).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов"язання, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем до стягнення заявлено основний борг із врахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення з грудня 2009 року по лютий 2011 року в сумі 108117,63 грн. та 3% річних від простроченої суми за період з 14.11.09 по 04.04.11 із врахуванням умов договору щодо порядку проведення розрахунків в сумі 3893,82 грн.

Відповідач за підставами пред"явлення та предметом позов не оспорив, письмового відзиву не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. Вказаного висновку суд дійшов на підставі наступного.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Оскільки в порушення умов договору та норм чинного законодавства відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати вартості виконаних робіт, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 96520,27 грн. є обгрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до приписів ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 3% річних в сумі 3893,82 грн. (а.с.54). Перевіривши правильність розрахунку та обгрунтованість вимог в цій частині, суд дійшов висновку про їх задоволення в повному обсязі, оскільки останні є законними та відповідають обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагає сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з грудня 2009 року по лютий 2011 року на суму 108117,63 грн. При цьому індекс інфляції становить 11597,36 грн. (а.с.53).

Слід зазначити, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що останнім безпідставно не враховано дефляційні процеси, які відбувались в квітні-липні 2010 року, що призвело до штучного завищення розміру позовних вимог.

Суд самостійно здійснив обрахунок заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за період, визначений позивачем.

Згідно розрахунку суду, заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 106593,23 грн.

При обрахунку інфляційних суд врахував дефляційні процеси, які в квітні 2010 року, виходячи із заборгованості відповідача, склали 304,88 грн. (99,7%); в травні 2010 року - 609,76 грн. (99,4%); червні 2010 року - 406,51 грн. (99,6%); липні 2010 року - 203,25 грн. (99,8%). Всього 1524,40 грн.

Індекс інфляції, що підлягає стягненню становить 10072, 96 грн. (11597,36 грн. (обрахований позивачем) - 1524,40 грн.).

Таким чином, заборгованість відповідача з урахуванням встановленого індексу інфляції становить 106593,23 грн. (96520,27 грн. + 10072,96 грн.). З огляду на викладене, позивачем неправомірно заявлено до стягнення 1524,40 грн., в задоволенні яких суд відмовляє.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, та грунтується на нормах чинного законодавства та підлягає задоволенню в частині стягнення 110487,05 грн. , з яких: 106593,23 грн. - заборгованість із урахуванням індексу інфляції; 3893,82 грн. грн. - 3% річних.

В частині стягнення 1524,40 грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ", 13333, Житомирська обл., Бердичівського району, с. Райки, код 32569900

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОГРАН", 04080, м. Київ, Нижньоюрківська,2, код 36474069

- 106593,23 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції;

- 3893,82 грн. грн. - 3% річних;

-1104,87 грн. - державного мита;

- 232,79 грн. - витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 01 червня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. із зв. повід.)