Рішення № 15870957, 26.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" травня 2011 р.Справа № 16/5007/54/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 182/10 від 23.12.10р.

від відповідача: ОСОБА_2 - дор. № 441 від 30.06.10р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м.Київ)

до Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3 (м.Бердичів)

про стягнення 2900113,30 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача2900113,30 грн., з яких 2354899,28 грн.основний борг згідно договору № 06/09-1323 ТЕ-10 від 23.09.09р. поставки природнього газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, 181722,87 грн. пеня, 275740,58 грн. інфляційні нарахування та 87750,57 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі згідно поданої позовної заяви.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 491 від 25.05.11р. та його преставник в судовому засіданні визнали основний борг перед позивачем в сумі 2354899,28грн., проти стягнення штрафних санкцйї заперечили, посилаючись на скрутне фінансове становище відповідача та відсутність відповідного бюджетного фінансування на зазначені цілі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

23.09.09р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Міським комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством № 3 укладений договір поставки природного газу № 06/09-1323ТЕ-10 та три додаткові угоди до нього (а.с.24-26).

Згідно умов договору позивач зобов'язався передавати відповідачу з жовтня 2009р. по травень 2010р. природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, передавши відповідачу протягом жовтня-грудня 2009р., січня-травня 2010р. природний газ на загальну суму 2633069,74 грн., що підтверджується копіями відповідних актів передачі - приймання природного газу (а.с. 27-34).

Відповідно до пп.6.1 договору, сторонами погоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно умов договору, відповідач зобов'язаний був в повному обсязі розрахуватися за отриманий природний газ до 10 червня 2010 року.

Згідно даних позивача, відповідач розрахунки за поставлений природний газ провів частково, в сумі 278170,46 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за отримий природний газ утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2354899,28 грн., що підтверджується обгрунтованим розрахунком суми боргу (а.с.16), підписаним позивачем актом звірки розрахунків станом на 23.05.11р. (а.с.48) та визнається відповідачем.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пп.8.2 договору, за порушення термінів розрахунків, передбачених пп.6.1 даного договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (штраф, пеня).

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до пп.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов пп.6.1. цього договору він зобов'язався (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пп.7.10 договору, неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Згідно з пп.7.2, пп.7.10 договору, позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну оплату за поставлений газ за період з 18.10.10р. по 18.04.11р. у розмірі 181722,87 грн. (а.с.3).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри інфляційних збитків та 3% річних становлять, відповідно, 275740,58 грн., 87750,57 грн. (а.с.4-5).

Суми пені, інфляційних нарахувань та 3% річних обгрунтовані, відповідають чинному законодавству та умовам договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 2900113,30 грн., з яких: 2354899,28 грн.основного боргу, 181722,87 грн. пені, 275740,58 грн. інфляційних нарахувань, 87750,57 грн. 3% річних.

Заперечення відповідача щодо нарахованих позивачем до стягнення сум відповідальності за прострочення виконання договірних зобов'язань, господарський суд відхиляє як такі, що суперечать чинному законодавству та умовам укладеного між сторонами договору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міського комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства № 3, 13302, м.Бердичів Житомирської області, вул.Червона Гора 296, ідентифікаційний код 35006430:

- на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м.Київ, вул.Шолуденка 1, ідентифікаційний код 31301827 - 2354899,28 грн.основного боргу згідно договору № 06/09-1323 ТЕ-10 від 23.09.09р. поставки природнього газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, 181722,87 грн. пені, 275740,58 грн. інфляційних нарахувань, 87750,57 грн. 3% річних, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.11р.

СуддяГансецький В.П.

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повідомл. про вруч.).