Рішення № 15870941, 24.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" травня 2011 р.Справа № 5/5007/10/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача ОСОБА_1 - підприємець

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агаєв" (м. Київ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (с. Левків Житомирського району)

про стягнення 153796,19грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 153796,19грн. заборгованості згідно мирової угоди від 23.04.2007р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.01.2011р. у складі судді Брагіна Я.В. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою від 01.03.2011р. розгляд справи було відкладено на 24.03.2011р. У зв'язку з переведенням судді Брагіної Я.В. на роботу до іншого суду, справа №5/5007/10/11 в судове засідання не вносилась.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 28.03.2011р. справу №5/5007/10/11, яка знаходилась у провадженні судді Брагіної Я.В., передано для розгляду судді Шніт А.В.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.03.2011р. справу №5/5007/10/11 прийнято до свого провадження.

Представник позивача в судове засідання 24.05.2011р. не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні 24.05.2011р. відповідач визнав заборгованість частково та повідомив суд, що за період з 10.05.2007р. по 03.03.2011р. сплатив позивачу 33650,00грн.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агаєв" (позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1, (згідно свідоцтва про ДРФОП Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (відповідач у справі) було укладено мирову угоду (а.с. 9,10).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.04.2007р. (а.с. 13,14) у справі № 5/266 вищезазначену мирову угоду було затверджено, провадження у справі було припинено.

Сторони у мировій угоді погодили, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 193215,00грн. основного боргу, 2713,19грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього на суму 196046,19грн. в наступні строки:

- до 10 травня 2007 р. - 5000грн.,

- до 10 червня 2007 р. - 5000 грн.,

- до 10 липня 2007 р. - 5000 грн.,

- до 10 серпня 2007 р. - 5000 грн.,

- до 10 вересня 2007 р. - 5000 грн.,

- до 10 жовтня 2007 р. - 5000 грн.,

- до 10 листопада 2007 р. - 6000 грн.,

- до 10 грудня 2007 р. - 6000 грн.,

- до 10 січня 2008 р. - 6000 грн.,

- до 10 лютого 2008 р. - 6000 грн.,

- до 10 березня 2008 р. - 6000 грн.,

- до 10 квітня 2008 р. - 6000 грн.,

- до 10 травня 2008 р. - 7000 грн.,

- до 10 червня 2008 р. - 7000 грн.,

- до 10 липня 2008 р. - 7000 грн.,

- до 10 серпня 2008 р. - 7000 грн.,

- до 10 вересня 2008 р. - 7000 грн.,

- до 10 жовтня 2008 р. - 7000 грн.,

- до 10 листопада 2008 р. - 8000 грн.,

- до 10 грудня 2008 р. - 8000 грн.,

- до 10 січня 2009 р. - 8000 грн.,

- до 10 лютого 2009 р. - 8000 грн.,

- до 10 березня 2009 р. - 8000 грн.,

- до 10 квітня 2009 р. - 8000 грн.,

- до 10 травня 2009 р. - 9000 грн.,

- до 10 червня 2009 р. - 9000 грн.,

- до 10 липня 2009 р. - 9000 грн.,

- до 10 серпня 2009 р. - 9000 грн.,

- до 10 вересня 2009 р. - 4046,19 грн.

За даними позивача, що не заперечується відповідачем, всупереч умовам мирової угоди відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, з моменту укладення мирової угоди та станом на день пред'явлення позову до суду, ним було сплачено позивачу кошти в сумі 42250,00грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2011р. та 03.03.2011р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 18.01.2011р. за вх.№5007/81/11), платіжними дорученнями: №2 від 03.02.2011р., №15 від 03.03.2011р. відповідач перерахував позивачу 600,00грн. боргу. (а.с. 36,38).

Отже, станом на день розгляду справи 24.05.2011р. заборгованість відповідача по виконанню мирової угоди перед позивачем складає 153196,19грн.

Відповідно до Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України", у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В судовому засіданні 24.05.2011р. відповідач визнав заборгованість частково.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 153196,19грн. заборгованості. В частині стягнення 600,00грн. заборгованості провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмета спору.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно - технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід державного бюджету України суму державного мита, яка не була сплачена ним у встановленому чинним законодавством порядку, оскільки відповідно до підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21.01.1993р. (в новій редакції) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн.).

Як вбачається з квитанції № 14101/з2 від 18.01.2011р. (а.с. 6) доданої до позовної заяви, позивачем була сплачена сума державного мита в розмірі 85,00грн., тоді як потрібно було сплатити 1537,96грн. (1 % від ціни позову).

Таким чином, позивачем було не доплачено державне мито в сумі 1452,96грн.

Керуючись ст. 49, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агаєв", м. Київ, вул. Волинська, 37, ідентифікаційний код 33051523 - 153196,19грн. заборгованості, 1537,96грн. витрат по сплаті державного мита, 236грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 600,00грн. заборгованості.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агаєв", м. Київ, вул. Волинська, 37, ідентифікаційний код 33051523 в дохід державного бюджету України - 1452,96грн. державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяШніт А.В.

1 - в справу;

2-позивачу (рек. з повід.);

3-відповідачу.