Рішення № 15870942, 24.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" травня 2011 р.Справа № 8/5007/29/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. №56/19 від 04.01.11р.

від відповідача не з'явився

прокурор: не з'явився

Розглянув справу за позовом Прокурора Ружинського району Житомирської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м. Житомир)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

про стягнення 11099,94 грн.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 11099,94 грн. заборгованості за поставлений природний газ згідно договору купівлі-продажу №18/2010/ПД-50 від 21.01.10р., з яких 10817,15 грн. - сума основного боргу, 195,67 грн. - пеня, 37,87 грн. - 3% річних та 49,25 грн. - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення. Вимоги ухвали суду не виконав.

Прокурор в судове засідання також не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу №18/2010/ПД-50 від 21.01.10р., розрахунки суми боргу, акти приймання-передачі, акт звірки взаємних розрахунків, свідоцтва про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.10р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №18/2010/ПД-50 від 21.01.10р. (а.с.12-13), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) в 2010 р. природний газ, а відповідач зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п.1-1 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору, оплата запланованого місячного обсягу газу та послуг проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця постачання газу;

- послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів до 5-го та 15-го числа поточного місяця;

- остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов даного договору, позивач в грудні 2010 р. та в лютому 2011р. поставив відповідачеві природного газу на загальну суму 10817,15 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.14-15).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару не виконав, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 10817,15 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 10817,15 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідач на свою користь 195,67 грн. пені, 37,87 грн. 3% річних та 49,25 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ та надані послуги у строки, зазначені в п. 7.1, п.7.2 даного договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3-ох% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань суд вважає, що пеня, 3% річних та інфляційні нараховані правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився, в акті звірки взаємних розрахунків суму боргу визнав (а.с.19).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Крім того, згідно ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 300,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону господарським судом, а саме: ухвалами суду від 25.03.11р. (а.с.1) та від 28.04.11р. (а.с.48).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, код ЄДРПОУ 32008278

на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, код ЄДРПОУ 03344071

- 10817,15 грн. - основного боргу;

- 195,67 грн. - пені;

- 37,87 грн. - 3% річних;

- 49,25 грн. - інфляційних.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 75, код ЄДРПОУ 32008278:

- в доход Державного бюджету України - 111,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000);

- в доход Державного бюджету України - 300,00 грн. штрафу за невиконання вимог ухвал суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання:

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.)

4,5 - прокурору