Рішення № 15870794, 31.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.11 р. Справа № 21/27

Позивач: Публічне акціонерне товариство “Ясинівський коксохімічний завод” м.Макіївка

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 3 963,49грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: ОСОБА_1. юр.

відповідача: ОСОБА_2 пров. юр.

ТОВ ЦЗФ “Селидівська”: не зяв.

Публічним акціонерним товариством “Ясинівський коксохімічний завод” до Державного підприємства “Донецька залізниця” предявлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (вугільний концентрат марки Г 0-100 у вологому стані), відправленого 16.09.10р. (вантажовідправник - Закрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”) за залізничною накладною на групу вагонів №52489463 у напіввагоні №67892463 у загальній сумі 3 963,49грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув не за основною, а за досилочною накладною № 52201255, і з недостачею, яка підтверджена комерційним актом від 18.09.2010р. БН 697645/103/19, складеним побіжною станцією Ясинувата.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посиланням на те, що:

-вантаж у вагон завантажено засобами вантажовідправника без участі залізниці;

-відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами;

-позивачем не доведена ціна продукції, яка перевозилась (ст.115 Статуту залізниць України).

Позивачем під час розгляду справи заявлене клопотання про витребування у відправника вантажу (ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”) рахунку на вугільний концентрат, відправлений на його адресу 16.09.10р. за залізничною накладною на групу вагонів №52489463 у напіввагоні №67892463.

Як доказ звернення до фабрики з вимогою надати рахунок позивач надав копію листа від 04.03.11р. № 2200/14 і докази її надсилання ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” (надані у засіданні 13.04.11р.).

З огляду на те, що:

-відповідно до ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу;

-вугільний концентрат марки Г 0-100 у вологому стані у напіввагоні №67892463 був відправлений ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” та надійшов позивачеві на підставі договору постачання, укладеного з ЗАТ „Донецьксталь” - металургійний завод”, тобто вантажовідправник не є постачальником продукції позивачеві;

-ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” є відправником продукції за спірною відправкою, але не є її продавцем позивачеві;

-інформації щодо вартості вантажу, визначеної її відправником, позивач не має і його звернення до ЗАТ Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” з запитом від 04.03.11р. № 2200/14 залишене без відповіді і задоволення,

господарський суд задовольнив клопотання позивача і витребував від вантажовідправника рахунок на вугільний концентрат, відправлений позивачу 16.09.10р. за залізничною накладною на групу вагонів №52489463 у напіввагоні №67892463.

Закрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” ухвали суду від 13.04.11р. і 27.04.11р. не виконало, витребувані документи суду не надало, свого представника у судові засідання на виклик не направило.

Листом № 280 від 12.05.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” повідомило суд, що:

- згідно рішення загальних зборів акціонерів від 14.03.2011р. Закрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” було реорганізоване шляхом перетворення закритого акціонерного товариства в товариство з обмеженою відповідальністю;

- товариство, яке є правонаступником ЗАТ „ЦЗФ “Селидівська”, є підприємством з переробки рядового вугілля і витребувані документи суду не може надати у звязку з відсутністю таких.

Ніяких документів на підтвердження того, що фабрика не була власником вантажу за спірною відправкою і здійснювала тільки переробку вугілля товариство до листа № 280 від 12.05.2011р. не додало, у звязку з чим слухання справи було відкладено на 25.05.11р.

У судовому засіданні 25.05.11р. на підтвердження свого твердження про те, що фабрика не була власником вантажу за спірною відправкою і здійснювала тільки переробку вугілля Товариство з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” надало договір про переробку вугілля № 30-12-2 п/р від 31.12.2009р., укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецьквуглезбагачення”.

Наданий ТОВ ЦЗФ “Селидівська” договір не підтверджує твердження фабрики, викладене у листі № 280 від 12.05.2011р., оскільки:

-в залізничній накладній відправником зроблена відмітка, що відвантаження здійснене за договором № 236 від 01.02.2010р. (представник фабрики не зміг пояснити, що це за договір, між ким він укладений і на підставі чого зроблена така відмітка у перевізних документах);

-представник фабрики не зміг пояснити, чому відвантаження продукції за спірною відправкою здійснене саме позивачеві, з яким у нього відсутні договірні стосунки.

Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” ухвали суду від 25.05.11р. і 27.05.11р. не виконало, витребувані документи, необхідні для розгляду спору по суті, зокрема договір № 236 від 01.02.2010р., зазначений у перевізних документах, заявку Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьквуглезбагачення” на відвантаження вугільного концентрату марки Г 0-100 за залізничною накладною №52489463 позивачеві, акт приймання-передачі вугілля за спірною відправкою, лист про власність вантажу, не надало, свого представника у два останні судові засідання не направило.

Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” вимоги суду, викладені в ухвалах від 13.04.11р., 27.04.11р., 25.05.11р. і 27.05.11р. належним чином і своєчасно не виконало, свого представника у судові засідання 27.04.11р., 27.05.11р. і 31.05.2011р. не направило, за що з товариства підлягає стягненню штраф у розмірі 1 000,00грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

16.09.10р. Закрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, реорганізоване у подальшому шляхом перетворення закритого акціонерного товариства в товариство з обмеженою відповідальністю (вантажовідправник) на адресу Відкритого акціонерного товариства “Ясинівський коксохімічний завод”, яке у подальшому було перейменоване у Публічне акціонерне товариство “Ясинівський коксохімічний завод”, (вантажоодержувач) у напіввагоні №67892463 за залізничною накладною на групу вагонів №52489463 зі станції Новогродівка на станцію Кринична відвантажило концентрат вугільний у вологому стані. У накладній відправником зазначено, що відвантаження здійснено на виконання договору № 236 від 01.02.2010р. За накладною вага нетто у вагоні 69 000 кг (тара 21 900кг), поверхня вантажу розпланована механічним планувальним пристроєм, ущільнена катком.

На станції Ясинувата (побіжна станція) спірний вагон був відчеплений від потягу з причини наявності заглибини, про що були складені актами загальної форми, а також здійснене комісійне зважування вагону і складений комерційний акт 18.09.2010р. БН 697645/103/19, згідно з яким:

·навантаження у вагоні навалом, нижче бортів на 200мм, рівномірне;

·з лівої сторони по ходу потягу над 1-2 люками є воронкоподібне заглиблення розміром 3000мм х 1500мм до підлоги вагону;

·нещільне прилягання 2-го люка до поперечної балки, щілина довжиною 200мм шириною 30мм закладена дрантям;

·витікання вантажу відсутнє;

·зважування вагону проводилося на 200 т вагонних терезах, приписаних до станції Ясинувата, два рази; нестача виявилася при кожному переважуванні;

·вага нетто зважування вантажу 64,6 т (брутто 86,5 т, тари з документу 21,9 т), нестача вантажу складає 4,4 т проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: заступником начальника станції, прийомоздавальником, ДСПП.

На станції призначення під час перевірки вантажу різниці проти даних, зазначених у комерційному акті, виявлено не було, про що була відповідна відмітка у комерційному акті.

Позивач просить стягнути з залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість відповідальної недостачі (3,02 т концентрату), яка з урахуванням ПДВ складає 3 963,49грн.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобовязаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобовязань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Господарський суд вважає, що позов до перевізника вантажоодержувачем заявлено правомірно, але задоволенню він не підлягає, оскільки позивачем не доведена вартість нестачі вантажу (не наданий рахунок або інший документ відправника, який підтвердив би ціну вантажу).

Посилання позивача на рахунок, виставлений йому Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь” - металургійний завод” (постачальник продукції), є неправомірним, оскільки відповідно до ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, тобто позивач мав надати рахунок вантажовідправника, яким згідно перевізних документів є Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, а не постачальника ЗАТ “Донецьксталь” - металургійний завод”.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст..307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.115, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству “Ясинівський коксохімічний завод” у задоволенні позову до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення вартості нестачі вантажу, відправленого 16.09.10р. за залізничною накладною на групу вагонів №52489463 у напіввагоні №67892463, у сумі 3 963,49грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” (85400, м. Селидове Донецької області, вул. Миру, 34, п/р 26002001300024 у ПАТ “Європромбанк” м. Донецьк, МФО 377090, код ЄДРПОУ 31714629) у доход Державного бюджету України (одержувач: УДК у Київському районі м. Донецька, банк одержувача: УДК в Донецькій області; п/р 31118106700006, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності банку 106) 1 000,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на товариство.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.