Рішення № 15868345, 25.05.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

25 травня 2011 року справа № 5020-111/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020/111/2011

за позовом Фонду комунального майна Севастопольською міської Ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4638,84 грн та спонукання звільнити майно,

за участю представників:

позивача ОСОБА_2, головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність б/н від 05.01.2011;

відповідача не зявився,

Суть спору:

28.01.2011 Фонд комунального майна Севастопольською міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за фактичне користування приміщенням в сумі 4638,84 грн та спонукання звільнити майно вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення, загальною площею 137,20 кв.м, що розташовані в підвалі пятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 31.01.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

12.05.2011 від представника позивача, до початку розгляду справи по суті, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, надійшла заява (вх. №5051/11) про зміну підстави позову та клопотання (вх. №5052/11) про вихід суду за межі позовних вимог.

У судове засідання відповідач не зявився та явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (арк.с.71), про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, ухвалами суду від 21.03.2011, 07.04.2011, 27.04.2011, 12.05.2011 строк вирішення спору продовжувався за клопотаннями представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача,

в с т а н о в и в:

21.12.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір №125-09 оренди нерухомого майна (надалі - Договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення, загальною площею 137,20 кв.м, що розташовані в підвалі пятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 для використання під розміщення закусочної, здійснення реалізації товарів підакцизної групи, яке перебуває на балансі КП СМР «РЕП №19». Строк дії Договору встановлений до 09.12.2014 /арк.с.11-12/.

Дія договору оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку оренди, передбаченого договором (пункт 7.6 Договору).

Відповідно до пунктів 3.1 3.3 цього Договору розмір орендної плати визначений на підставі рішення конкурсної комісії з оренди комунального майна. Оренда складає 1 000 грн за перший місяць оренди і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно та на період з моменту підписання договору до 31.12.2009 визначається у відповідності до рішення Севастопольської міської Ради №7273 від 14.07.2009 та складає 700 грн на місяць. Сторони також встановили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

12.01.2010 сторони уклали додаткову угоду до Договору, відповідно до умов якої з моменту підписання угоди до 01.08.2010 розмір орендної плати визначається у відповідності до рішення Севастопольської міської Ради №7273 від 14.07.2009, №8526 від 15.12.2009 та складає 706,30 грн на місяць. З 01.08.2010 розрахунок орендної плати поновлюється згідно умов договору, визначених до внесення цих змін (арк.с.15).

Відповідно до акту прийому-передачі орендованого майна від 21.12.2009, Орендодавець передав, а Орендар прийняв обєкт оренди (арк.с. 13).

Сторони домовилися, що при укладенні договору оренди строком на три роки та більше Орендар зобов'язується здійснити нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію цього договору в строки, встановлені діючим законодавством, та здійснити оплату необхідних послуг (пункт 4.4.1 Договору).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату, а також здійснювати інші платежі пов'язані з користуванням об'єктом оренди, в тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг. Протягом тридцяти календарних днів з дня підписання договору орендар зобов'язаний укласти з підприємствами комунальної сфери (Комунальне підприємство „Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради, Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго", Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Севтеплоенерго", Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Ремонтно - експлуатаційне підприємство №19") договори з надання комунальних та експлуатаційних послуг.

Як зазначив позивач, відповідач нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію не здійснив, тому Договір є неукладеним, у звязку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача за фактичне користування майном плату за період з червня по жовтень 2010 року, яку відповідач не вносив, та зобовязати відповідача повернути майно в порядку глави 83 Цивільного кодексу України.

12.05.2011, до початку розгляду справи по суті, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, від позивача надійшла заява (вх. №5051/11) про зміну підстави позову, просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 4638,84 грн за період з червня по жовтень 2010 року та зобовязати відповідача повернути орендоване майно, посилаючись на норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що регулюють договірні зобовязання (арк.с.62-63).

Зазначена заява приймається судом до розгляду оскільки подана до початку розгляду справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання сторонами договору оренди комунального майна, у зв'язку з чим регулюються нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Поняття неукладений договір є тотожнім договору, що не відбувся. Такі підходи закріплені в частині восьмої статті 181 Господарського кодексу України, де зазначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), але якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Ця правова позиція визначена частиною другою статті 640 Цивільного кодексу України, де вказується, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Закріплення поняття „неукладений договір" у статті 181 Господарського кодексу України, яка має назву „Загальний порядок укладання господарських договорів", свідчить про те, що вказані положення можливо застосувати до спірних правовідносин лише на стадії укладання господарського договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами.

У якості спеціального закону у спірних правовідносинах виступає Закон України „Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" чітко визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Як було встановлено судом, позивачем відповідно до умов Договору було передано відповідачу в оренду нерухоме майно - вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення, загальною площею 137,20 кв.м, що розташовані в підвалі пятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 що підтверджується актом прийому-передачі (арк.с.13). Договір укладений до 09.12.2014.

Факт виконання умов договору щодо оплати орендної плати за період з червня по жовтень 2010 року не заперечується сторонами та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, про що свідчать підписи сторін на спірному договорі підписаний акт приймання - передачі орендованого майна, часткова сплата відповідачем орендної плати та інших платежів, передбачених спірною угодою. Тобто, виконуючи договір, сторони вважали його таким, що відбувся.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання (частина третя статті 283 Господарського кодексу України).

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлений обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобовязався перераховувати Орендодавцю орендну плату не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не подав суду доказів оплати оренди за період з червня по жовтень 2010 року.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за період з червня по жовтень 2010 року у розмірі 4 638,84 грн.

Щодо вимоги позивача про спонукання відповідача звільнити майно вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення, загальною площею 137,20 кв.м, що розташовані в підвалі пятиповерхового житлового будинку за адресою: місто Севастополь, вулиця Косарева, 2, то вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що для необхідності її застосування повинні мати місце факти безпідставного набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Оскільки судом встановлений той факт, що договір є укладеним та між сторонами виникли орендні відносини, то відсутні підстави вважати дії відповідача щодо користування майном такими, що здійснені без достатніх правових підстав. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач мав право звернутись до суду з вимогами, які випливають з орендних правовідносин, а не з вимогами, які ґрунтуються на нормах глави 83 Цивільного кодексу України

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача про спонукання повернути (звільнити) майно не підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись стятими 12, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 11, 525, 526, 530, 640, 759 Цивільного кодексу України, статтями 174, 181, 193, 283 Господарського кодексу України статтями 22, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99004, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, місто Севастополь, вулиця Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) заборгованість з орендної плати за договором №125-09 оренди нерухомого майна від 21.12.2009 за період з червня по жовтень 2010 року в розмірі 4638,84 грн (з яких: 4499,68 грн - 97% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 33213870700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ЕДРПОУ 23895637, код платежу 22080400; 139,16 грн - 3% до місцевого бюджету м. Севастополя, р/р 31516933700001 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ЕДРПОУ 23895637), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн на реквізити р/р №37188003000416 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В частині позовних вимог про спонукання звільнити майно вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення, загальною площею 137,20 кв.м, що розташовані в підвалі пятиповерхового житлового будинку за адресою: місто Севастополь, вулиця Косарева, 2 - відмовити.

Суддя підпис І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 30.05.2011.