Рішення № 15867796, 24.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.11 Справа№ 5015/1533/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

При секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Термоелектрометія-Імпекс», м. Львів,

про стягнення заборгованості.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки сторін відповідно до статті 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено та не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Термоелектрометія-Імпекс», м. Львів, про стягнення 27717 грн. 60 коп. суми основної заборгованості, 277 грн. 20 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.04.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: Позивач 29.03.2011 р. рекомендованою поштою № 69068 0215974 0, Відповідач 29.03.2011 р. рекомендованою поштою № 79005 0361625 0, (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

14.04.2011 року судове засідання було відкладено з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21.04.2011 року № 3287-VI суддю Гриців В.М. обрано суддею Львівського апеляційного господарського суду.

27.04.11 року по справі № 5015/1533/11 призначено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого дану справу передано для розгляду по суті судді Козак І.Б.

12.05.2011 року суддя господарського суду Львівської області Козак І.Б. прийняла справу, розгляд справи відкладено на 24.05.2011 року з підстав, викладених в відповідній ухвалі суду по справі.

В судовому засіданні 24.05.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить стягнути з відповідача на свою користь 27717 грн. 60 коп. суми основної заборгованості, 277 грн. 20 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, подав документи, які вимагалися судом.

Відповідач повторно в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, хоча 29.03.2011 р. та 18.05.2011 року був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованою поштою № 79005 0361625 0 та № 79005 0384170 0 (докази в матеріалах справи).

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Мотор Січ»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 14307794, знаходиться за адресою: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 15, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 207866 та Довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 260174 (докази в матеріалах справи).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання «Термоелектрометрія-Імпекс»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 32181779, знаходиться за адресою: 79005, Львівська область, м. Львів, вул. Гулака-Артемовського, буд. 9, кв. 2, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЕ № 359603 (докази в матеріалах справи).

Між позивачем та відповідачем правочину (договору,угоди) у письмовій формі не укладалося, досягнуто усної домовленості про поставку платинових термоперетворювачів (надалі - товар).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначені відносини відповідно до статті 712 ЦК України є договором поставки.

У період з 31.08.2007 року по 22.07.2008 року позивач здійснив оплату поставки платинових термоперетворювачів на суму 43663 грн. 20 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 09.07.2007 року № 1464 на суму 9547 грн. 20 коп.; від 05.03.2008 року № 1891 на суму 3000 грн. 00 коп.; від 06.03.2008 року № 1981 на суму 3000 грн. 00 коп.; від 17.03.2008 року № 2295 на суму 8800 грн. 00 коп. та квитанціями від 07.03.2008 року № 977 на суму 3528 грн. 00 коп.; від 14.03.2008 року № 1539 на суму 5000 грн. 00 коп.; від 22.07.2008 року № 2562 на суму 7788 грн. 00 коп.

Відповідач свої зобовязання в повній мірі не виконав, здійснивши поставку на суму 15945 грн. 60 коп., що підтверджується Видатковими накладними від 03.12.2007 року № ТВВВ-0049 на суму 6900 грн. 00 коп.; від 13.05.2008 року № ТВВВ-0029 на суму 5184 грн. 00 коп.; від 13.08.2007 року № ТВВВ-0062 на суму 19713 грн. 60 коп. та прибутковими касовими ордерами від 07.12.2007 року № 22856 на суму 6 900 грн. 00 коп.; від 20.05.2008 року № 06695 на суму 5 184 грн. 00 коп. та від 21.08.2007 року № 11240 на суму 16428 грн. 00 коп. (докази в матеріалах справи), внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 27717 грн. 60 коп.

Станом на час розгляду справи у судовому засіданні сторонами доказів погашення відповідачем суми основної заборгованості суду не подано.

Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України, правочини можуть вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 статті 639 ЦК України).

В нашому випадку, сторони обрали усну форму правочину (договору), що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Доказів того, що вказана домовленість визнається недійсною або оспорюється в встановленому чинним законодавством порядку сторонами суду не подано.

У листі від 25.12.2008 року вих. № 591 відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 104469 грн. 60 коп. та просив позивача відтермінувати її сплату в звязку з нестабільними поставками комплектуючих до термоперетворювачів.

04.01.2011 року позивач надіслав на адресу відповідача Претензію вих. № 845-ЮР на суму 27717 грн. 60 коп., у якій просив відповідача в найкоротші строки поставити замовлений ним товар або повернути суму сплачених за нього коштів, яку відповідач залишив без відповіді.

Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобовязання виникло з домовленості сторін на поставку термоелектричних перетворювачів.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані ним документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 77, 82 85, 116 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити повністю.

2.Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Термоелектрометрія-Імпекс»(вул. Гулака-Артемовського, буд. 9, кв.2, м. Львів, 79005; код ЄДРПОУ 32181779) на користь стягувача: Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ»(пр. Моторобудівників, 15, м. Запоріжжя; код ЄДРПОУ 14307794) 27 717 грн. 40 коп. - основного боргу, 277 грн.20 коп. - державного мита та 236 грн.00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Козак І.Б.

24.05.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення складена, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України, і підписана 27.05.2011 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 93 ГПК України.