Рішення № 15867683, 17.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.11 Справа№ 5015/2156/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергомонтаж», м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області

про: стягнення заборгованості в розмірі 43168 грн. 33 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1- представник на підставі довіреності б/н від 10.05.2011 року;

відповідача: не зявився

Ухвалою господарського суду від 19.04.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 18.04.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 43168 грн. 33 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 17.05.2011 року.

Представнику позивача розяснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обовязків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 19.04.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів ( рахунку, видаткової накладної, вимоги).

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

17.05.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 23.05.2011 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ (надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергомонтаж»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 43168 грн. 33 коп. боргу. Позивач вказує, що відповідач не розрахувався за поставлений йому товар, тому станом на 17.05.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 43168 грн. 33 коп. Дану суму позивач просить стягнути із відповідача в повному обсязі.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: На замовлення відповідача шляхом виставлення йому рахунку № 8530123796 від 18.02.2009 року на суму 43168 грн. 33 коп., позивач здійснив відповідачу поставку товару зворотного клапана у кількості 47 штук на загальну суму 43168 грн. 33 коп., що підтверджується накладною № 2110001199 від 19.02.2009 року. Товар отримав гр. Цейнлін І.О. на підставі довіреності № 4 від 18.02.2009 року. І в рахунку, і в накладній було зазначено термін оплати з відстрочкою платежу 15-ти днів. Оскільки на момент подання позову оплата проведена не була, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованої суми, що складає 43168 грн. 33 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.

Таким чином, оскільки між позивачем та відповідачем здійснюваввся обмін документів, позивач прийняв до виконання та виконав замовлення відповідача, тобто було укладено усну угоду, згідно якої позивач здійснив поставку товару. Укладення договору поставки підтверджується накладною № 2110001199 від 19.02.2009 року.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України моментом виконання обовязку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 Цивільного кодексу України покладає на покупця обовязок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару погоджена сторонами у рахунку № 8530123796 від 18.02.2009 року та видатковій накладній № 2110001199 від 19.02.2009 року і становить 43168 грн. 33 коп.

Згідно частини 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 Цивільного кодексу України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обовязків повязано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач виконав постачання товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Західенергомонтаж»зобовязалось провести оплату, при цьому термін оплати був визначений. Однак, позивач звернувся до відповідача із вимогою № 952 від 22.09.2010 року про сплату боргу. Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання недопустима.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та стягнення з відповідача на користь позивача 43168 грн. 33 коп. боргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини відповідача Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини відповідача..

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенергомонтаж», вул. Шептицького, 1, кв.16, м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 31267582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ», вул. В.Хвойки, 15/15/6, м. Київ (код ЄДРПОУ 20074667) 43168 грн. 33 коп. основного боргу, 431 грн. 69 коп. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя