Рішення № 15867597, 27.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1427/11

за позовом: ТзОВ «Фермер-Сервіс», м. Кам’янка-Бузька

до відповідача: ФГ «Нагорянка», с. Нагоряни

про стягнення 197515, 64 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача –н/з

від відповідача – н/з

Суть спору:

Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю «Фермер-Сервіс», м. Кам’янка-Бузька до фермерського господарства «Нагорянка», с. Нагоряни про стягнення 197515, 64 грн.

Ухвалою господарського суду від 18.03.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.04.2011 року.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 12.04.2011р., 05.05.2011р., 19.05.2011р. з причин, наведених у відповідних ухвалах.

В судове засідання 27.05.2011р. представники сторін не з’явились, причин неявки суду не повідомили, вимоги ухвал суду виконали частково.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб"єктами господарювання або між суб"єктами господарювання і негосподарюючими суб"єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

19.05.2010р. між ТзОВ «Фермер-Сервіс» (позивач, за договором –продавець) та ФГ «Нагорянка»(відповідач, за договором –покупець) було укладено договір №8 купівлі-продажу з відтермінуванням платежу, відповідно до умов якого, продавець зобов’язується здійснити продаж сільськогосподарської продукції, а покупець прийняти продукцію та провести розрахунок у строки та на умовах, передбачених у цьому договорі.

На виконання умов договору, позивач здійснив продаж сільськогосподарської продукції: пшениці, кількістю 1500 кг та ячменю, у кількості 1760 кг на загальну суму 41500, 00 грн., а відповідач прийняв даний товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреністю на отримання товару (в матеріалах справи).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 3.5 договору зазначено, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця з відтер мінуванням платежу до 01.09.2010р.

ФГ «Нагорянка»свої зобов‘язання щодо оплати товару не виконало, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 41500, 00 грн. Дана сума підтверджена актом звірки розрахунків станом на 06.04.2011р. (в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору позивач на адресу відповідача направляв претензію № 620 від 14.09.2010р. про погашення заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Відповідно до ст.526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 ГПК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 договору, у випадку прострочення термінів платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у вказаному періоді) від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення і яка, відповідно до поданого розрахунку становить 2805, 40 грн. та підлягає стягненню.

Пункт 5.3 договору закріплює, що у разі порушення строку оплати продукції покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця фіксований штраф у твердому грошовому розмірі –150000, 00 грн.

Проте, дана вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки, розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 ЦК України, за приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Отже, покладення на відповідача додаткової відповідальності (понад стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) за порушення того ж самого грошового зобов'язання у вигляді штрафу в розмірі 150000, 00 грн. суперечать приписам наведених норм законодавства.

Крім того, слід зазначити, що виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 550 ЦК України). Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору із врахуванням вимог чинних правових актів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 659 ЦК України).

В цьому зв'язку всі правила, які створюються сторонами чи законом підпадають під контроль судів не для того, щоб оцінити їх внутрішню справедливість, а для того, щоб вирішити чи не призведе їх застосування в конкретній справі до несправедливих результатів.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 2587, 74 грн. та 3% річних на загальну суму 622, 50 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 231, 509, 526, 530, 550, 625, 659, 692 ЦК України, ст. 179, 193, 216 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства «Нагорянка», с. Нагоряни, Пустомитівський район, Львівська область (ЄДРПОУ 22418674, р/р 260063800600016 в КБ «Надра», м. Пустомити, МФО 325978) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фермер-Сервіс», вул.. Шевченка, 52д, м. Кам’янка-Бузька, Львівська область (ЄДРПОУ 19159234, р/р 26003140974100 АКІБ Укрсиббанк м. Харків, МФО 351005) –41500, 00 грн. основного боргу, 2805, 40 грн. пені, 2587, 74 грн. інфляційних нарахувань, 622, 50 грн. 3% річних, 475, 22 грн. держмита, 56, 78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Мороз Н.В.

Рішення складено 30.05.2011р.