Рішення № 15867582, 24.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.11 Справа№ 5015/2310/11

Господарський суд Львівської області в складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства «Охорона-Вест», м. Рівне,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа», м. Львів,

про стягнення суми заборгованості та стягнення судових витрат (ціна позову 18150 грн. 55 коп.).

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача: не зявився.

Представнику позивача розяснено права та обовязки сторін відповідно до статті 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не заявлено та не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав відповідне клопотання.

Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Охорона-Вест», м. Рівне, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа», м. Львів, про стягнення 16390 грн. 00 коп. суми основної заборгованості, 1760 грн. 55 коп. інфляційних втрат, 581 грн. 95 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 27.04.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10.05.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені, згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.

Судове засідання 10.05.2011 року відкладено на 24.05.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

В судовому засіданні 24.05.2011 року представник позивача подав уточнення позовних вимог, зареєстроване канцелярією суду за вх. № 11637/11, у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 18725 грн. 68 коп., яка складається з: 16390 грн. 00 коп. суми основної заборгованості, 581 грн. 95 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 1753 грн. 73 коп. інфляційних втрат, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви, подав документи, які вимагалися судом.

Відповідач у судове засідання не зявився, вдруге подав клопотання, зареєстроване канцелярією суду за вх. № 11643/11, у якому повідомляє суд про неможливість забезпечити явку повноважного представника у судове засідання.

Враховуючи неявку відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду, справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено:

01.04.2009 року між Приватним підприємством «Охорона-Вест», позивач (охоронна фірма за договором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька основа»(замовник за договором), укладено договір № 7-од на охорону майна (надалі - договір).

Позивач - приватне акціонерне товариство «Охорона-Вест»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 36008025, знаходиться за адресою: 33016, Рівненська область, вул. Будівельників, буд. 1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 538049 та Довідкою Головного управління статистики у Львівській області серії АА № 141714 (докази в матеріалах справи).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ № 33419843, знаходиться за адресою: 79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, офіс. 229, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЕ № 699964 (докази в матеріалах справи).

Станом на час розгляду справи по суті сторони не надали суду доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, що договір № 7-од від 01.04.2009 р. на охорону майна є розірваним, та/або визнаний недійсним.

Предметом договору (Розділ 1 договору) є те, що охоронна фірма зобовязується забезпечувати охорону майна та громадського порядку на території обєкту замовника, а замовник зобовязується своєчасно здійснювати оплату послуг охорони на умовах і в порядку, обумовлених у договорі. Під охороною майна розуміється забезпечення цілісності та схоронності майна замовника на території обєкту.

У розділі 4 договору визначено права та обовязки сторін.

Ціну договору та порядок розрахунків визначено у розділі 3 договору.

Відповідальність сторін врегульовано у розділі 5 договору.

Так, у п.п. 2.1. та 2.2. договору вказано, що охорона обєкту, який розташований за адресою: м. Рівне, площа Театральна (будівництво ІІ черги підземного переходу) здійснюється у дні та години, обумовлені Додатком № 1, який є невідємною частиною до договору.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач свої зобовязання за даним договором виконав у повному обсязі, про що свідчать Акти приймання-здачі виконаних робіт (надання послуг) за період з 01.10.2009 року по 31.01.2010 року включно, підписані повноважними представниками сторін на суму 21050 грн. 00 коп.

Відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманих послуг не виконав в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 16 390 грн. 00 коп., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом 31.08.2010 року, підписаним повноважними представниками сторін.

Сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 16 390 грн. 00 коп. (розрахунок суми основної заборгованості в матеріалах справи) і станом на день розгляду справи доказів погашення боргу сторонами суду не подано.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;

У господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 ЦК України), одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідно до пункту 5.1. договору у разі невиконання або неналежного виконання сторонами своїх зобовязань, викладених у розділі 4 договору, вони несуть відповідальність (у тому числі матеріальну відповідальність) відповідно до умов договору та чинного законодавства України.

Крім стягнення суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в сумі 1 753 грн. 73 коп. та три відсотки річних в сумі 581 грн. 95 коп., які нараховані позивачем у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України (розрахунок суми інфляційний витрат та трьох відсотків річних в матеріалах справи).

Таким чином, загальний борг відповідача, враховуючи суму основного боргу, інфляційні витрати та три відсотки річних, складає 18 725 грн. 68 коп., з них: 16390 грн. 00 коп. - сума основного боргу; 1 753 грн. 73 коп. - інфляційні втрати та 581 грн. 95 коп. три відсотки річних.

У клопотанні від 24.05.2011 року, вих. № 24/05, поданому до суду позивач, просить суд долучити до справи квитанцію № 1 про оплату державного мита на суму 5 грн. 75 коп.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги документально та нормативно обґрунтовані, підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 44 - 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 20, 22, 33, 34, 43, 44 - 49, 75, 8285, 116 118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов (уточнений) задовільнити повністю.

2.Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька основа»(79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд. 2, офіс 229; код ЄДРПОУ 33419843) на користь стягувача: Приватного підприємства «Охорона-Вест»(33016, м. Рівне, вул. Будівельників, буд. 1; код ЄДРОПУ 36008025) 16 390 грн. 00 коп. - основного боргу, 1 753 грн. 73 коп. - інфляційних втрат, 581 грн. 95 коп. трьох відсотків річних, 187 грн. 26 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Козак І.Б.

24.05.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення складена, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України, і підписана 26.05.2011 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.