Рішення № 15867452, 23.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2011 р. Справа № 4/058-11

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця", м. Київ

до Товарситва з обмеженою відповідальністю "Селедз і К", с. Горенка Києво-Святошинського р-ну

про стягнення 11207,46 грн.

за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 предст., дов. № 63 від 27.01.2011р.

відповідача:не зявився; суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селедз і К" (відповідач) про стягнення 11207,46 грн., які складаються з 9617, 50 грн. суми основного боргу, 163, 20 грн. 3% річних, 589,36 грн. інфляційних втрат, 837,40 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2011р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.05.2011р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові. Також позивачем в судовому засіданні 23.05.2011р. було подано пояснення по справі, відповідно до якого зазначається, що станом на день розгляд справи, відповідачем грошові кошти в погашення заборгованості на рахунок позивача не надходили.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 18.04.2011р. в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Факт належного повідомлення відповідача про час та місце наступного судового засідання підтверджується також повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103227581135 від 20.04.2011р.

Відповідно до п. 3.6 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд,

встановив:

09 квітня 2008 року між Державним підприємством "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (товаровиробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селедз і К" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 21, відповідно до умов якого товаровиробник зобовязується передати у власність (оперативне управління) покупцю продукцію, що відповідає за якістю діючим стандартам (технічним умовам) за договірними цінами з переглядом їх в незалежності від умов, що склалися, у кількості та асортименті, а покупець зобовязується прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

Пунктом 1.2 договору, найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю продукції вказуються в накладній на відпуск товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується наступними товаротранспортними накладними: № 6914 від 06.09.2010р. № 7102 від 14.09.2010р., всього на загальну суму 17617, 50 грн.

Факт отримання товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю НОМЕР_1 від 01.09.2010р. виданої на імя ОСОБА_2, копія якої міститься в матеріалах справи.

Згідно п. 3.6. договору, покупець робить оплату товару шляхом банківського переведення коштів у національній валюті України на поточний рахунок товаровиробника з відстроченням платежу 7 календарних днів.

Враховуючи те, що відповідач в повному обсязі та вчасно за поставлену продукцію не розрахувався, позивачем на адресу відповідача було направлено претензії № 851 від 25.10.2010р. та № 2 від 04.01.2011р. з вимогою сплатити суму боргу.

Проте, свої зобов'язання за договором відповідач в повному обсязі не виконав, здійснивши лише часткову оплату суми боргу в розмірі 2000,00 грн. 01.11.2010р., 03.11.2010 року - 5000 грн., 12.01.2011 року - 1000 грн. (копії банківських виписок в матеріалах справи), у звязку з чим сума основної заборгованості за продукцію складає 9617,50 грн.

Статтею 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязання сторона, у тому числі Боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінськогосподарського характеру на користь іншого субєкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі Кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, відповідач доказів, які б свідчили про повну оплату товару за договором купівлі-продажу не надав, доводів позивача не спростував, а тому, за таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 9617,50 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 837,40 грн. за період з 13.09.2010р. по 28.02.2011р.

Відповідно до п. 3.2 договору, за несвоєчасне, понад 1 денний термін, проведення розрахунків за прийняту продукцію ТОВ «Селедз і К»сплачує агрокомбінату «Пуща-Водиця»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період виникнення заборгованості за кожен банківський день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Суд, здійснивши власний розрахунок, встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір пені в сумі 837,40 грн. здійснений арифметично вірно, не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку нарахування, є обґрунтований та, відповідно, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 589,36 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 163,20 грн.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що заявлені позивачем інфляційні втрати в розмірі 589,36 грн., а також три проценти річних з простроченої суми в сумі 163,20 грн. підлягають частковому задоволенню у відповідності до розрахунку здійсненого судом, а саме 512, 80 грн. та 162,07 грн. відповідно.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення 11207,46 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню 9617, 50 грн. суми основного боргу, 162,07 грн. 3% річних, 512,80 грн. інфляційних втрат, 837,40 грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю "Селедз і К" (08105, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул.. Київська, 14, код ЄДРПОУ 24213663) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул.. Леніна, 63, код ЄДРПОУ 00849296) 9617 (девять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 50 коп. суми основного боргу, 162 (сто шістдесят дві) грн. 07 коп. 3% річних, 512 (пятсот дванадцять) грн.. 80 коп. інфляційних втрат, 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 40 коп. пені, 111 (сто одинадцять) грн.. 30 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн.. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 25.05.2011р.