Рішення № 15867451, 20.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2011 р. Справа № 17/033-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рокитнянська спеціалізована пересувна механізована колона № 6”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1”

про стягнення 60321,26грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. від 23.12.2009р.);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рокитнянська спеціалізована пересувна механізована колона № 6” (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1” (далі - відповідач) про стягнення 60321,26грн. заборгованості з оплати наданих позивачем відповідачу послуг, з яких: 48540,80грн. інфляційних втрат за період з 09.12.2008р. по 28.02.2011р. та 11780,38грн. 3 % річних за період з 09.12.2008р. по 28.02.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань з оплати наданих позивачем та неоплачених відповідачем послуг згідно договору надання послуг № 03 від 11.01.2008р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2011р. порушено провадження у справі № 17/033-11, розгляд справи призначено на 15.04.2011р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 15.04.2011р. та 26.04.2011р. розгляд справи відкладено на 26.04.2011р. та 20.05.2011р. відповідно.

12.05.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 6391 від 12.05.2011р.), згідно якої останній в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 67529,25грн. заборгованості, з яких: 54718,81грн. інфляційних втрат та 12810,44грн. 3 % річних, яка прийнята судом.

В судовому засіданні 20.05.2011р. представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 6391 від 12.05.2011р.).

Представник відповідача в судові засідання 15.04.2011р., 26.04.2011р. та 20.05.2011р. не зявився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1” (Замовник) та Закритим акціонерним товариством „Рокитнянська спеціалізована пересувна механізована колона № 6”, яке реорганізовано шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю „Рокитнянська спеціалізована пересувна механізована колона № 6” (Виконавець) укладено договір надання послуг № 03, згідно якого виконавець зобовязався надати замовнику в установленому договором порядку надання послуг механізмами та автотранспортом, визначених в калькуляціях до договору, що є невідємними частинами договору, а замовник прийняти та оплатити надані виконавцем послуги в строки та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5., 2.6. договору ціна надання послуг транспортним засобом оплачується згідно калькуляції і становить 210000грн. Витрати по доставці транспортного засобу на обєкт несе замовник без подальшої компенсації даних витрат виконавцем. Облік та нарахування вартості послуг ведеться в машинозмінних рапортах згідно п.п. 6.1.-6.2. договору. Оплата за надані виконавцем послуги здійснюється в українській національній валюті (гривнях) шляхом перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця. Розрахунок за фактично надані виконавцем послуги замовник проводить протягом пяти робочих днів після підписання сторонами акту передачі-приймання наданих послуг. Загальна вартість послуг, що надаються згідно договору, складається з вартості фактично наданих послуг виконавцем зазначених в актах про надані послуги згідно договору.

Послуги на обєкті надаються в період з 11.01.2008р. по 15.12.2008р. (п. 5.1. договору).

Згідно п. 6.1., договору дані про надані послуги виконавець зобовязаний заносити щоденно в машинозмінні рапорти, в яких містяться відомості про характер робіт та час (в годинах), протягом якого надавалися послуги транспортним засобом, зазначивши також дату та час внесення даних до машинозмінних рапортів, та засвідчити всі вказані дані своїм підписом.

Пунктом 11.3. договору сторони погодили, що договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 15.12.2008р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобовязань за договором.

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд встановив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2011р. (головуючий суддя Разіна Т.І., судді Іваненко Ю.Г., Пантелієнко В.О.) (а.с. 129-133), яка набрала законної сили, у справі № 5/203-10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рокитнянська спеціалізована пересувна механізована колона № 6” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1” про стягнення 176512,29грн., встановлено, що на виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги передбачені договором на загальну суму 370512,29грн., що підтверджується актами приймання виконаних приймання виконаних робіт за 2008 рік, які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень і застережень та скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи, відповідач свої зобовязання щодо здійснення розрахунку за надані послуги виконав частково перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 194000грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, на час розгляду справи за позивачем рахується заборгованість в розмірі 176512,29грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 176512,29грн. боргу, 1765,12грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом встановлено, що на момент судового розгляду справи борг відповідача перед позивачем за договором надання послуг № 03 від 11.01.2008р. склав 176512,29грн., що підтверджується вищевикладеним та написом начальника Рокитнянського відділення КРД АТ „Райффайзен банк АВАЛЬ” ОСОБА_2 на листі ТОВ „Рокитнянська СПМК-6” № 20/05/11 від 20.05.2011р. (а.с. 135) про те, що грошові кошти від відповідача на рахунок позивача за період з 11.01.2008р. по 20.05.2011р. не надходили.

Предметом позову, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 120-122), є вимога про стягнення з відповідача 67529,25грн. заборгованості, з яких: 54718,81грн. інфляційних втрат за період з 09.12.2008р. по 30.04.2011р. та 12810,44грн. 3 % річних за період з 09.12.2008р. по 10.05.2011р., які виникли у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором надання послуг № 03 від 11.01.2008р.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на момент судового розгляду справи борг відповідача перед позивачем за договором надання послуг № 03 від 11.01.2008р. склав 176512,29грн., що підтверджується вищевикладеним та написом начальника Рокитнянського відділення КРД АТ „Райффайзен банк АВАЛЬ” ОСОБА_2 на листі ТОВ „Рокитнянська СПМК-6” № 20/05/11 від 20.05.2011р. (а.с. 135) про те, що грошові кошти від відповідача на рахунок позивача за період з 11.01.2008р. по 20.05.2011р. не надходили.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги уточнений період нарахування 3 % річних, що вказаний позивачем в поданому ним поданому ним уточненому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 126), арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 09.12.2008р. по 10.05.2011р. з урахуванням суми боргу у сумі 176512,29грн. складає 12810,44грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення з відповідача 12810,44грн. 3 % річних підлягає задоволенню.

Пунктом 1.14. постанови Правління Національного банку України „Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України” № 480 від 27.12.2007р. визначено, що індекс інфляції - індекс споживчих цін, оприлюднений Державним комітетом статистики України.

Відтак, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін” № 265 від 27.07.2007р. розрахунки індексу інфляції за місяць, квартал, період з початку року тощо проводяться шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 01.12.2010р. у справі № 3/111-10.

Враховуючи положення вищезазначених норм, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період (а.с. 127), в частині застосування індексації за період повних календарних місяців прострочки платежів, а не за кожний день окремо, нарахованих за період з 01.01.2009р. по 30.04.2011р. складає 49952,98грн. Відтак, вимога про стягнення 54718,81грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в розмірі 49952,98грн. інфляційних втрат.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 49952,98грн. інфляційних втрат та 12810,44грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1 Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 40; код ЄДРПОУ 03584533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рокитнянська спеціалізована пересувна механізована колона № 6” (09600, Київська обл., Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Вокзальна, буд. 218; код ЄДРПОУ 03584639) 49952 (сорок девять тисяч девятсот пятдесят дві гривні) 98 коп. інфляційних втрат, 12 810 (дванадцять тисяч вісімсот десять гривень) 44 коп. 3 % річних, 627 (шістсот двадцять сім гривень) 63 коп. державного мита та 219 (двісті девятнадцять гривень) 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горбасенко П.В.

Повне рішення складено: 24.05.2011р.