Рішення № 15867440, 19.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2011 р. Справа № 7/044-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТВ Транс», Київська область. Вишгородський район, с. Демидів,

доТовариства з обмеженою відповідальністю «МКМ Україна», Київська область, Броварський район, с. Зазимє,

простягнення 119320,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю б/н від 04.01.2011року;

від відповідача: не зявились,

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВ Транс»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою б/н і дати (вх. №1332 від 05.04.2011року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ Україна»(далі відповідач) про стягнення 119320,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «МКМ Україна»зобовязань за договором-доручення на перевезення вантажів автомобільним транспортом №07/09-09-З від 07.09.2009року, зокрема, щодо оплати в повному обсязі наданих транспортно- експедиційних послуг, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача 119320,00грн. суми боргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2011року було порушено провадження у справі № 7/044-11 та призначено її розгляд на 21.04.2011року.

У звязку з неявкою у судове засідання 21.04.2011року представників сторін, які були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та неподанням ними витребуваних ухвалою суду документів розгляд справи відкладався на 05.05.2011року.

У судове засідання 05.05.2011року представники сторін, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду спору, повторно не зявились, про причини неявки суд не повідомили, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 19.05.2011року та зобовязано сторін виконати вимоги ухвал суду від 05.04.2011року та від 21.04.2011 року.

У судовому засіданні 19.05.2011року представник позивача у справі надав, витребувані ухвалою суду документи, які залучені до матеріалів справи, та підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

У судове засідання 19.05.2011року представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи втретє не зявився, про причини неявки відповідач не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 19.05.2011року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

07.09.2009року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МКМ Україна»- замовником (довіритель за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВ Транс»- експедитором (повірений за договором, позивач у справі) було укладено договір-доручення на перевезення вантажів автомобільним транспортом №07/09-09-З (далі договір).

Відповідно до п. 1 договору повірений, діючи в межах даного договору в інтересах, від імя, за дорученням і за рахунок коштів довірителя, здійснює експедиторські послуги по перевезенню вантажів в міжміських і міжнародних сполученнях посередництвом транспортних послуг перевізника, тобто організовує перевезення найманим транспортом за маршрутом, вказаним у разовій заявці, яка є невідємною частиною даного договору і факсова копія, якої має юридичну силу до отримання оригінала.

Згідно п. 2.2 договору повірений зобовязаний заключати в інтересах, від імені, за дорученням та за рахунок коштів довірителя угоди з перевізниками, предметом яких є перевезення вантажів довірителя автомобільним транспортом.

Пунктами 3.1.-3.2. договору визначено, що довіритель зобовязаний надавати повіреному достовірну інформацію про можливе перевезення у вигляді транспортної заявки з підписом уповноваженої особи та печаткою; надавати повіреному заповнену заявку не пізніше ніж за 48 годин при міжнародному (міжміському) перевезенні та не пізніше ніж за 12 годин при місцевому.

Довіритель, згідно п. 3.12. договору, зобовязаний своєчасно сплачувати надані повіреним послуги.

Сторонами, п. п. 6.1., 6.3. договору, погоджено, що сума фрахту, порядок розрахунків та термін оплати визначаються за домовленістю сторін і фіксуються в заявках на перевезення вантажу. Підписаний обома сторонами акт виконаних робіт, підтверджує виконання послуг у повному обсязі.

Відповідно до п. 9.1. договору, він вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2009року.

Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не попередить іншу про розірвання договору, він вважається пролонгованим на один календарний рік на тих же умовах.

Жодною із сторін не подано суду доказів звернення одна до одної у визначений договором строк і формі з заявою про його розірвання, а тому господарський суд вважає, що договір-доручення на перевезення вантажів автомобільним транспортом №07/09-09-З від 07.09.2009року був пролонгованим сторонами і є чинним на момент розгляду спору у господарському суді.

На виконання умов договору сторонами були підписані контракт-заявки на перевезення вантажів, зокрема:

-№143/1 від 04.10.2010 року на суму 11800,00грн., термін оплати протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№147 від 19.10.2010року на суму 10600,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№149 від 22.10.2010року на суму 7 000,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№150 від 22.10.2010року на суму 10700,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№148 від 22.10.2010року на суму 10000,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№153 від 29.10.2010року на суму 19800,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№154 від 29.10.2010року на суму 14600,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№154/1 від 29.10.2010року на суму 14600,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№155 від 01.11.2010року на суму 14600,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№156 від 01.11.2010року на суму 14700,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№157 від 01.11.2010року на суму 14700,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки;

-№155-1 від 01.11.2010року на суму 320,00грн., термін оплати - протягом 10 банківських днів з дати вигрузки.

На виконання умов договору та згідно із підписаними контракт-заявками позивач надав відповідачеві послуги з перевезення вантажу на загальну суму 132820,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) при транспортно-експедиційному обслуговуванні: №306 від 07.10.2010року на суму 11800,00грн., №319 від 22.10.2010 року на суму 10600,00грн., №322 від 27.10.2010року на суму 7000,00грн., №326 від 28.10.2010року на суму 10700,00грн., №325 від 28.10.2010року на суму 10000,00грн., №336 від 04.11.2010року на суму 19800,00грн., №332 від 03.11.2010року на суму 18600,00грн., №333 від 03.11.2010року на суму 14600,00грн., №334 від 03.11.2010року на суму 14700,00грн., №335 від 03.11.2010року на суму 14700,00грн., №340 від 23.11.2010року на суму 320,00грн.

Вказані акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) при транспортно-експедиційному обслуговуванні підписані уповноваженими представниками як позивача, так і відповідача, підписи яких засвідчені печатками товариств.

На підставі контракт-заявок та підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВ Транс»на оплату наданих послуг були виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю «МКМ Україна»рахунки-фактури №306 від 07.10.2010року, №319 від 22.10.2010року, №322 від 27.10.2010року, №326 від 28.10.2010року. №325 від 28.10.2010року, №336 від 04.11.2010року, №332 від 03.11.2010року, №333 від 03.11.2010року, №334 від 03.11.2010року, №335 від 03.11.2010року та №340 від 23.11.2010року (копії рахунків наявні в матеріалах справи).

Однак, в порушення умов договору, в повному обсязі оплата наданих послуг протягом 10-ти банківських днів з дати вигрузки вантажу, (як встановлено у контракт-заявках) відповідачем здійснена не була.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МКМ Україна»лише частково оплатило надані позивачем транспортно-експедиторські послуги, а саме 23.11.2010року сплатило 13500,00грн., що підтверджується копією витягу з касової книги позивача.

Відповідачем доказів у порядку вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України на проведення повного розрахунку з позивачем за надані протягом жовтня-листопада 2010року послуги надано не було.

Таким чином, господарський суд, дослідивши наявні докази у справі, дійшов до висновку, що станом на момент розгляду справи у господарському суді сума основного боргу відповідача перед позивачем за надані послуги становить 119320,00грн. (132820,00грн. загальна вартість наданих послуг згідно актів здачі-приймання - 13500,00грн. сплачені відповідачем грошові кошти).

Вказаний розмір заборгованості підтверджується і самими сторонами у підписаному як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача, акті звірки взаєморозрахунків від 16.12.2010року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором транспортного експедирування.

Згідно п. 1-2 ч. 1 ст. 929 ЦК України, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про транспортну-експедиторську діяльність»за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обовязок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобовязання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобовязання, повязані з перевезенням.

Як визначено ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про транспортну-експедиторську діяльність»визначено, що клієнт зобовязаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечно факт прийняття наданих позивачем транспортно-експедиційних послуг відповідно до умов укладеного договору та не надано доказів сплати повної вартості отриманих послуг.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за надані транспортно-експедиційні послуги в розмірі 119320,00грн. обґрунтованими, правомірними, документально підтвердженими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

При цьому господарський суд зазначає, що згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»№1258 від 21.12.2005року (в редакції від 13.08.2009 року) для всіх позивачів (крім тих, що звільнені у встановленому порядку від сплати державного мита) у господарських справах розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу становить 236,00грн. В той час позивачем при подачі позову до суду платіжним дорученням №55 від 16.03.2011року сплачено 263,00грн., тобто позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до п. 13 зазначеної вище постанови повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи.

Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню повністю або частково у випадку внесення мита у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

За таких обставин, позивачу підлягають поверненню з Державного бюджету України кошти у розмірі 27,00грн. (263,00грн. 236,00грн.), як надмірно сплачені.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ Україна»(07415, Київська область, Броварський район, с. Зазимє, вул. Радгоспна, буд. 2 код ЄДРПОУ 35125009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ Транс»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, вул. Київська, 15, код ЄДРПОУ 33430872) 119 320 (сто девятнадцять тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. боргу та судові витрати: 1 193 (одну тисячу сто девяносто три) грн. 20 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВ Транс»(07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, вул. Київська, 15, код ЄДРПОУ 33430872) з Державного бюджету України 27 (двадцять сім) грн. 00 коп. надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати відповідну довідку.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Антонова В.М.

Повне рішення складено 23.05.2011року