Рішення № 15867406, 21.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/4721.04.11 за позовомЗакритого акціонерного товариства «Агентство «Інфокон» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-українське товариство 7 плюс 7 медіа»

простягнення 950 255,51 грн. Суддя В.С. Катрич

Представники:

від позивача ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 16.09.2010 року

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Агентство «Інфокон»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-українське товариство 7 плюс 7 медіа»про стягнення 950 255,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2011 р. порушено провадження у справі № 8/47 та призначено до розгляду на 17.02.2011 р.

У звязку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. судове засідання призначено на 03.03.2011 р.

В судове засідання 03.03.2011 р. представник відповідача не зявився, вимог ухвали не виконав, про причину незявлення не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача подав суду додаткові пояснення по справі та надав пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від. 03.03.2011 р. розгляд справи відкладено на 17.03.2011 р.

В судове засідання 17.03.2011 р. представник відповідача не зявився, вимог ухвали не виконав, про причину незявлення не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2011 р. розгляд справи відкладено на 01.04.2011 р.

В судове засідання 01.04.2011 р. представник відповідача не зявився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвал виконав частково та надав суду пояснення по суті спору.

В судове засідання 21.04.2011 р. представник відповідача не зявився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

Відповідно до розяснень Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/289 від 18.09.1997 р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце ії розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В звязку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

02.02.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Агентство «Інфокон»(надалі замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Німецько-українське товариство 7 плюс 7 медіа»(надалі виконавець, відповідач) був укладений договір б/н (надалі договір), за умовами якого виконавець зобовязується надати послуги по створенню та розміщенню власними та залученими силами й засобами, на свій ризик, за завданням замовника за плату статей (надалі-статті) в журналах «10 днів. Афіша розваг і покупок», «10 day`s», «10 tage», «7+7я»(надалі видання), а замовник зобовязується прийняти і оплатити послуги виконавця на умовах і в порядку передбачених договором та додатками до нього.

Відповідно до положень договору ціна договору становить вартість послуг виконавця по створенню та розміщенню статей за цим договором та узгоджується сторонами в додатках до договору. Замовник зобовязаний сплатити послуги.

На виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок № СФ-0000156 від 29.01.2007 р. для оплати послуг по розміщенню реклами в журналі «Мабіла»на суму 50000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 296 від 19.02.2007 р. позивачем були перераховані грошові кошти в розмірі 50000,00 грн.

Проте, відповідач виконав свої зобовязання частково, а саме на суму 42425,00 грн., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт № ОУ-00002598 від 18.06.07 р. на суму 20419, 27 грн., № ОУ-00002627 від 18.06.07 р. на суму 7575,00 грн., № ОУ-0000942 від 12.03.07 р. на суму 14430, 73 грн.

Поряд з цим, 07.09.2007 р. відповідач виставив позивачу рахунок № СФ-0003268 для оплати послуг по розміщенню реклами в журналі «7+7я»у 2007 р.-2008 р. на суму 1000000,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 2202 від 07.09.2007 р. на суму 50 000,00 грн., №2349 від 25.09. 2007 р. на суму 150 000,00 грн., №2382 від 26.09.2007 р. на суму 150 000,00 грн., №2544 від 18.10.2007 року на суму 100 000,00 грн., №3304 від 27.12.2007 р. на суму 250 000,00 грн., №117 від 28.01.2008 року на суму 50 000,00 грн., № 179 від 30.08.2008 р. на суму 250 000,00 грн. позивачем були перераховані грошові кошти в розмірі 1000000,00 грн.

Проте, відповідач виконав свої зобовязання частково, а саме на суму 57319, 49 грн., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт № ОУ-0000463 від 27.02.08 р. на суму 4259,68 грн., №ОУ-0000398 від 21.02.08 р. на суму 633,48 грн., № ОУ-0000807 від 10.06.08р. на суму 4259,68 грн., № ОУ-0000858 від 30.06.08 р. на суму 505,01 грн., №ОУ-0000860 від 30.06.08 р. на суму 505,01 грн. № ОУ-0000853 від 30.06.08р. від 07.09.07 р. на суму 4259,68 грн. № ОУ-0000854 від 30.06.08 р. на суму 4259,68 грн., № ОУ-0000857 від 30.06.08р. на суму 4259,68 грн., № ОУ-0000856 від 30.06.08 р. на суму 4259,68 грн., № ОУ-0000855 від 30.06.08р. на суму 4259,68 грн., № ОУ-0000852 від 30.06.08р. на суму 4259,68 грн., № ОУ-0000753 на суму 505,01 грн., № ОУ-000210 від 22.10.08 р. на суму 4500,68 грн., № ОУ-000208 на суму 4500,68 грн., № ОУ-0000916 від 27.10.08р.на суму 3145,05 грн., № ОУ-000209 від 22.10.08р. на суму 4446,45 грн., № ОУ-000207 від 22.10.08р. на суму 4500,68 грн.

Проаналізувавши зміст укладеного договору від 02.02.2007 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором надання послуг.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до п. 3.4. договору послуги виконавця будуть вважатися наданими після підписання сторонами акту надання послуг. Акт про надання послуг складається і підписується виконавцем, після чого передається на підписання замовнику.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів повного виконання договору б/н від 02.02.2007 р. щодо надання послуг або повернення грошових коштів не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої зобовязання належним чином, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 950255, 51 грн., що підтверджується, зокрема, актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.06 р. по 31.08.09 р., засвідченим печатками сторін.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

08.10.08 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 15 про сплату заборгованості за договором б/н від 02.02.07 р.

Проте, станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не надіслав на адресу позивача відповіді на претензію та не розрахувався з позивачем, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконанні грошових зобовязань.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 950255, 51 грн. за договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 950255, 51 грн. за договором б/н від 02.02.07 р. правомірна та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 614, 626, 901 ЦК України, ст. 181, 193, 202 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Німецько-українське товариство 7 плюс 7 медіа»(01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, буд. 28/2, н.п. 43, ідентифікаційний код 33499410) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Закритого акціонерного товариства «Агентство «Інфокон»(04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 27, ідентифікаційний код 01193840) 950255 (девятсот пятдесят тисяч двісті пятдесят пять) грн. 51 коп. основного боргу, 9502 (девять тисяч пятсот дві) грн. 56 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення 26.05.2011 року