Рішення № 15867394, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/4123.05.11 За позовом Фізичної особи підприємства ОСОБА_2

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Захід»

простягнення 14 822, 72 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 01.03.2011 року; Від відповідача:не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Захід»про стягнення заборгованості у розмірі 9200, 00 грн. основного боргу, 1448, 50 грн. інфляційних нарахувань, 437, 00 грн. 3 % річних та 3737, 22 грн. пені, з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за надані транспортно-експедиційні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2011 року було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.04.2011 року.

Представник відповідача у судове засідання 11.04.2011 року не зявився, вимоги ухвали суду від 29.03.2011 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 11.04.2011 року подав витребувані ухвалою суду від 29.03.2011 року докази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 року відкладено розгляд справи до 26.04.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 26.04.2011 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.04.2011 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що здійснив часткову оплату наданих послуг на суму 500, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 166 від 20.04.2011 року. А тому, сума заборгованості становить 8700, 00 грн. Крім того, відповідач вказав, що поштове повідомлення не є доказом, що саме було надіслано у листі, і не є доказом, що всі документи були надіслані позивачем вчасно.

У судовому засіданні 26.04.2011 року оголошено перерву до 23.05.2011 року.

У судовому засіданні 23.05.2011 року представник позивача просив суд провадження у справі в частині стягнення з відповідача 500 грн. припинити, в іншій частині позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 23.05.2011 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представник позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

18.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Захід»(надалі - експедитор) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (надалі - перевізник) був укладений договір № 8-2500 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору встановлено, що договір регулює взаємовідносини сторін з організації міжнародних та внутрішніх перевезень та транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів автомобільним транспортом, коли ініціатором таких перевезень є одна із сторін, яка виступає від імені та за дорученням замовника чи перевізника, з якими вони мають відповідні господарські договори чи працюють за окремими дорученнями, заявками та замовленнями.

21.01.2009 року сторони підписали та скріпили печатками заявку № 0000000107 на транспортно-експедиційні послуги згідно до договору № ДГ-8-2500, відповідно до якої позивач повинен був здійснити перевезення вантажу за маршрутом Херсон Калинівка. Вартість послуг становить 2400, 00 грн.

Також, 21.01.2009 року сторони підписали та скріпили печатками заявку № 0000000108 на транспортно-експедиційні послуги згідно до договору № ДГ-8-2500, відповідно до якої позивач повинен був здійснити перевезення вантажу за маршрутом Калинівка Черепашинці - Севастополь. Вартість послуг становить 5600, 00 грн.

Як вбачається із товарно-транспортних накладних № 02ААЕ, № О-00000420, № О-00000419, № О-00000405 та № О-00000404, наявних в матеріалах справи, позивач здійснив перевезення вантажу за вищезазначеними маршрутом. Вантаж був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Свит-Юг», що підтверджується підписами та печатками вантажоодержувача на накладних.

Крім того, 21.01.2009 року сторони підписали та скріпили печатками заявку № 0000000114 на транспортно-експедиційні послуги згідно до договору № ДГ-8-2500, відповідно до якої позивач повинен був здійснити перевезення вантажу за маршрутом Калинівка Черепашинці - Севастополь. Вартість послуг становить 5600, 00 грн.

Як вбачається із товарно-транспортних накладних № О 00000462 та № О-00000461, наявних в матеріалах справи, позивач здійснив перевезення вантажу за вищезазначеними маршрутом. Вантаж був отриманий Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, що підтверджується підписами та печатками вантажоодержувача на накладних.

Відповідно до п. 4.2 договору платежі та взаємні розрахунки за виконанні послуги з перевезення вантажів здійснюється шляхом банківського переказу на підставі виставленого рахунку експедитора, і предявлених ним товарно-транспортної, СМR та податкової накладних на його розрахунковий рахунок.

Згідно із п. 2 заявок № 0000000107, № 0000000108 та № 0000000114 оплата здійснюється через 14 банківських днів після надходження оригіналів документів: ТТН, рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, ксерокопії: ліцензії, свідоцтва платника ПДВ, свідоцтва реєстрації підприємства. Для приватного підприємця: свідоцтва платника єдиного податку.

На підтвердження направлення на адресу відповідача вищезазначених документів, позивач надав суду повідомлення про вручення поштових відправлень № 8505706 та № 505089, відповідно до яких вбачається, що відповідач отримав кореспонденцію 27.01.2009 року та 10.02.2009 року відповідно.

У строк передбачений п. 2 заявок, відповідач оплату не здійснив, у звязку із чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 9200, 010 грн. заборгованості.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що надані позивачем повідомлення про вручення поштового відправлення не можуть бути доказом направлення відповідачеві оригіналів всіх документів, передбачених п. 2 заявки, оскільки позивачем не надано опису вкладення у цінний лист.

Суд не погоджується з даними запереченнями відповідача враховуючи наступне.

Так, згідно п. 2 Постанови Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009 року «Про затвердження правил надання послуг поштового звязку»повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Ні нормами чинного законодавства, ні умовами договору № 8-2500 від 18.06.2008 року, укладеного між сторонами, не передбачено обовязкове надсилання однією стороною іншій кореспонденції з описом вкладення у цінний лист.

Отже, повідомлення про вручення поштового відправлення є належним доказом отримання кореспонденції від третьої особи.

Крім того, відповідач не надав суду письмових підтверджень того, що він звертався до позивача із приводу того, що документи надані позивачем не є достатніми для оплати наданих послуг.

Враховуючи зазначене, відповідач повинен був сплатити за надані послуги згідно із заявкою № 0000000107 та № 0000000108 у строк до 16.02.2009 року та за надані послуги згідно із заявки № 0000000114 у строк до 02.03.2009 року.

В ході розгляду справи відповідач надав суду платіжне доручення № 166 від 20.04.2011 року, відповідно до якого вбачається, що останній здійснив оплату наданих позивачем послуг на суму 500, 00 грн.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України якщо відсутній предмет спору, господарський суд припиняє провадження у справі.

Так, станом на день прийняття рішення, предмет спору щодо в частинні 500, 00 грн. основної заборгованості відсутній, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення з відповідача 500, 00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів виконання договору щодо повної оплати наданих послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи та неоспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 8 700, 00 грн. підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 437, 00 грн. та збитки від інфляції у сумі 1 448, 50 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, відповідач повинен був здійснити оплату наданих послуг у строк до 16.02.2009 року та 02.03.2009 року. Тому прострочення виконання зобовязання по оплаті наданих послуг починається з 17.02.2009 року та 03.03.2009 року відповідно.

Водночас, позивач просить суд стягнути 3% річних за період з 01.08.2009 року по 28.02.2011 року, тому нарахування 3% річних здійснюється за вказаний позивачем період.

Розрахунок 3% річних:

9 200, 00 грн. * 3% * 577 (з 01.08.2009 року по 28.02.2011 року) / 365 = 436, 31 грн.

Отже, 3% річних за перерахунком суду становлять 436, 31 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір індексу інфляції становить:

9 200, 00 грн. * 115,1% (зведений індекс за період з серпня 2009 року по лютий 2011 року) 9 200, 00 грн. = 1 389, 20 грн.

Таким чином, збитки від інфляції за перерахунком суду складають 1 389, 20 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 3 737, 22 грн. згідно п. 4.4 договору.

Відповідно до п. 4.4 договору, у випадку прострочення в оплаті проти погодженого строку сторони оплачують пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені становить:

9 200, 00 грн. * 22% * 11 (з 01.08.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 61, 00 грн.

9 200, 00 грн. * 20,5% * 586 (з 11.08.2009 року по 21.03.2010 року) / 365 = 3 027, 93 грн.

Отже, за перерахунком суду сума пені складає 3 088, 92 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що відповідач здійснив оплату основної заборгованості у розмірі 500, 00 грн. після подання позивачем позовної заяви, витрати на оплату державного мита у зазначеній частині покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 901, 903 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Припинити провадження у справі в частині стягнення основної суми заборгованості у розмірі 500, 00 грн.

2.Решту позовних вимог задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Захід»(02225, м. Київ, вул. Ніколаєва, 7; код ЄДРПОУ 31980480), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи підприємства ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у сумі 8700 (вісім тисяч сімсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 436 (чотириста тридцять шість) грн. 31 коп., збитки від інфляції у сумі 1 389 (одна тисяча триста вісімдесят девять) грн. 20 коп., пеню у розмірі 3 088 (три тисячі вісімдесят вісім) грн. 92 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 141 (сто сорок одна) грн. 14 коп., та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 72 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 30.05.2011 року