Рішення № 15867324, 24.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/52124.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»

до Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»

про стягнення 5260292,08 грн., -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.09.2010);

від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність № 321/21-11 від 18.05.2011).

В судовому засіданні 224 травня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(надалі позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»про стягнення заборгованості в розмірі 5173136,54 грн., в тому числі основний борг в розмірі 4508155,13 грн. за період з грудня 2008 року по листопад 2010 року, 3% річних в сумі 101232,71 грн., інфляційних втрат у сумі 274025,87 грн. та пені в розмірі 289722,83 грн. 04.02.2011 позивачем через канцелярію Господарського суду м. Києва подана заява про збільшення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить стягнути з відповідача 5260292,08 грн., в тому числі основний борг в розмірі 4508155,13 грн. за період з грудня 2008 року по листопад 2010 року, 3% річних в сумі 118672,21 грн., інфляційні втрати у сумі 321479,66 грн. та пеня в розмірі 311985,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконувалися зобовязання за договором фінансового лізингу від 426-LD від 25.02.2008 щодо оплати відповідних сум.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, зазначаючи про те, що розмір нарахованих штрафних санкцій значно перевищує розмір збитків та посилаючись на неправомірність договору.

Ухвалою від 27.12.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 25.01.2011. В судовому засіданні 25.01.2011 судом здійснено заміну відповідача його правонаступником Публічним акціонерним товариством «Мостобуд»(надалі - відповідач), в судове засідання представники сторін не зявилися, позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з чим розгляд справи відкладено до 08.02.2011. В судове засідання 08.02.2011 відповідач не зявився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 15.02.2011. В судове засідання 15.02.2011 позивач не зявився, розгляд справи відкладено до 22.02.2011. Ухвалою від 22.02.2011 провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва в справі № 38/41. Ухвалою від 12.05.2011 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.05.2011.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 25 лютого 2008 року укладено договір фінансового лізингу №426-LD (надалі - Договір), у відповідності до якого Лізингодавець (позивач) бере на себе зобовязання придбати предмет лізингу у власність від продавця та передати предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу (відповідачу) на строк та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 Договору). Предметом лізингу є обладнання, зазначене в Додатку №1 «Специфікація»до цього договору, у відповідності до якого у лізинг передається бауер великий буровий агрегат БГ 20V, будівельний номер 1444 нов. з обладнанням до нього (надалі предмет лізингу).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування предмет лізингу, що підтверджується підписаними і завіреними печатками обох сторін Актами приймання-передачі від 04.07.2008 та від 06.08.2008 (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п.7.1 Договору складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в Графіку Лізингових платежів у Додатку №2 до цього Договору.

Згідно із п. 7.5 Договору відповідач сплачує на користь позивача лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в Додатку №2 до цього договору.

Додатковою угодою № 2 від 04.07.2008 до Договору сторони виклали Додаток №2 до Договору в новій редакції, у відповідності до якої відповідач сплачує періодичні лізингові платежі щомісячно до останнього дня поточного місяця по 24298,41 євро за місяць починаючи з 31.08.2008 по 31.07.2013.

Як стверджує позивач, відповідач в супереч прийнятих обовязків, свої зобовязання за Договором не виконує, систематично порушує строки сплати лізингових платежів. Зобовязання щодо сплати лізингових платежів за період з 31.12.2008 по 30.11.2010 на загальну суму 4508155,13 грн. відповідач не виконав.

20.05.2011 позивачем через канцелярію Господарського суду м. Києва подана заява про збільшення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить стягнути з відповідача 6983529,95 грн., в тому числі основний борг в розмірі 5853625,15 грн. за період з грудня 2008 року по квітень 2011 року, 3% річних в сумі 166149,76 грн., інфляційні втрати у сумі 579058,39 грн. та пеня в розмірі 384696,65 грн. Вказана заява про збільшення позовних вимог не приймається судом до уваги під час винесення рішення, зважаючи на наступне.

У відповідності до частини четвертої ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Як свідчить зміст позовної заяви позивачем була заявлена позовна вимога про стягнення основного боргу несплачених відповідачем лізингових платежів за період з грудня 2008 року по листопад 2010 року. Під зміною розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. В заяві з про збільшення позовних вимог від 20.05.2011 позивач просить додатково стягнути суму лізингових платежів за інший період з грудня 2010 року по квітень 2011 року включно та відповідні штрафні санкції на цю суму. Тому це не може вважатися збільшенням позовної вимоги, заявленої позивачем у позові, а по своїй правовій суті є зміною предмету позову (оскільки заявляється додаткова вимога про стягнення основного боргу та штрафних санкцій за інший період), яке могло бути здійснено позивачем лише до початку розгляду справи по суті.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання за Договором щодо сплати лізингових платежів в період з 31.12.2008 по 30.11.2010 згідно з Графіком сплати лізингових платежів не виконував. Заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів станом на 24.12.2010 склала 4508155,13 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2 Договору встановлено, що у випадку несплати відповідачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим договором, відповідач сплачує позивачу неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежі до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контр розрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо сплати лізингових платежів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 311985,08 грн., яка розрахована на суми заборгованостей, що сформувалися в період з 31.07.2009 по 30.11.2010р. та розрахунок якої зазначений позивачем в заяві про збільшення позовних вимог від 04.02.2011.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати лізингових платежів стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 118672,21 грн. та сума втрат від інфляції в розмірі 321479,66 грн. розрахованих на суми заборгованостей, що сформувалися в період з 31.07.2009 по 30.11.2010р. та розрахунок яких зазначений позивачем в заяві про збільшення позовних вимог від 04.02.2011.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 5260292,08 грн., в тому числі 4508155,13 грн. основного боргу, 311985,08 грн. пені, 118672,21 грн. 3% річних та 321479,66 грн. інфляційних.

Судові витрати позивача у розмірі 25736,00 грн. (25500,000 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мостобуд»(ідентифікаційний код 01386326, адреса: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, р/р 26003000058552 в Київській регіональній дирекції «Райффайзен банк «Аваль», або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(ідентифікаційний код 33942232, адреса: 04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 22/1, р/р 26502010003043 в ТОВ «УніКредит Банк», МФО 300744) 5260292,08 (пять мільйонів двісті шістдесят тисяч двісті девяносто дві гривні 08 копійок) грн. та судові витрати в розмірі 25736,00 (двадцять пять тисяч сімсот тридцять шість гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 30.05.2011р