Рішення № 15867176, 24.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/85 24.05.11

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до 1) Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу "Рівненська кондитерська фабрика",

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення 32 923,40 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача не зявились

від відповідача-1 не зявились

від відповідача-2 не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу "Рівненська кондитерська фабрика" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 боргу у розмірі 32 923,40 грн.

В судовому засіданні 22.04.2011 представник позивача подав пояснення, в яких відмовився від позовних вимог до відповідачів про стягнення заборгованості у розмірі 29820,56 грн. згідно рахунку № 9 та 1602,84 грн. згідно рахунку № 10. Позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 1500,00 грн. згідно рахунку № 11 позивач підтримує.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого останній відступив позивачу своє право вимоги до відповідача-1 у розмірі 32923,40 грн. Також між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки, за яким відповідач-2 поручився перед позивачем про те, що відповідач-1 оплатить на користь позивача у встановлений законом строк борг у розмірі 32923,40 грн. Однак, станом на час подання до суду позовної заяви відповідач-2 не виконав взяті на себе зобовязання.

Відповідач-1 проти позову заперечує та надав копії платіжних доручень, згідно яких ним перераховано заборгованість у розмірі 29820,56 грн. на рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 Щодо іншої частини заявленої до стягнення суми відповідача-1 заперечує, оскільки позивачем не надано доказів та розрахунку стягуваної суми.

Відповідач-2 відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними в матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та незявлення в судове засідання відповідач суду не надав.

11.04.2011 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача-2, в якій останній просив розглянути справу без його участі.

Заявлені позовні вимоги відповідача-2 не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

07.10.2009 між Акціонерним виробничо-комерційним товариством відкритого типу "Рівненська кондитерська фабрика" (замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (виконавець) укладено Договір № 07/10/09 на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, згідно умов якого виконавець надає транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу, а замовник приймає та оплачує виконану роботу.

Перевезення вантажу здійснюється на підставі заявок, що надаються виконавцю заздалегідь до вказаного дня навантаження (за 1 день) (п. 2.2 Договору).

Відповідач-1 надав виконавцю заявку № 255 від 14.12/09 року на перевезення вантажу по маршруту Бельгія-Голландія-Україна (м. Рівне, с. Балико-Щучинка).

Згідно з п. 3.2 Договору оплата перевезень здійснюється в національній валюті України після надання рахунку-фактури, ТТН (CMR), 20 банківських днів після надання оригіналів документів.

В грудні 2009 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 виконані зобовязання щодо перевезення вантажу, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними CMR № 542800, № 52303630, № 0621971 та товарно-транспортною накладною №3206809.

За результатами здійсненого перевезення Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 26.01.2010 були складені рахунки-фактури № 9 на суму 29820,56 грн. за транспортно-експедиційні послуги, № 10 від 26.01.2010 на суму 1602,84 грн. відшкодування додаткових затрат (за простої) по перевезенню вантажу, № 11 на суму 1500,00 грн. відшкодування додаткових затрат (за простої по Україні), в всього на суму 32923,40 грн.

10.09.2010 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позикодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (позичальник) укладено Договір позики, згідно умов якого позикодавець передав позичальнику грошові кошти у розмірі 100 000,00 грн., а позичальник зобовязався позикодавцеві таку ж саму суму коштів до 10.10.2010.

15.12.2010 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено Договір відступлення права вимоги.

Відповідно до умов вказаного договору Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 відступив на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 своє право вимоги у розмірі 32923,40 грн. до відповідача-1 за експедирування вантажу відповідно до Договору № 07/10/09 на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом від 07.10.2009 та заявки на забезпечення транспортного супроводження вантажу по маршруту Бельгія-Голландія-Україна(м. Рівне, с. Балико-Щучинка).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги за Договором № 07/10/09 на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом від 07.10.2009 на суму 32923,40 грн.

Позивач та Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 заявою від 15.12.2010 повідомили відповідача-1 про заміну кредитора у зобовязанні та просили погасити заборгованість у розмірі 31320,56 грн. у 7-денний строк з моменту отримання даної зави на рахунок позивача.

24.12.2010 відповідачем отримано вказано заяву, договір позики, договір відступлення права вимоги, товарно-транспортні накладні та рахунки-фактури, що підтверджується накладною курєрської служби "Grandex" № 850786.

15.12.2010 між позивачем (кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (поручитель) укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за повне виконання боржником кредитора (Акціонерне виробничо-комерційне товариство відкритого типу "Рівненська кондитерська фабрика") свого обовязку щодо сплати суми боргу (32923,40 грн.), яка виникла в результаті укладення 15.12.2010 Договору про відступлення права вимоги між кредитором та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

В судовому засіданні 11.04.2011 представником відповідача-1 надано суду платіжні доручення про перерахування на рахунок Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 суми заборгованості за перевезення вантажу у розмірі 29820,56 грн., а саме: № 4815 від 25.02.2010 на суму 3000,00 грн., № 4930 від 10.03.2010 на суму 4000,00грн., № 4896 від 04.03.2010 на суму 4000,00 грн., № 4983 від 12.03.2010 на суму 5000,00 грн., № 5124 від 22.03.2010 на суму 5000,00 грн., № 5300 від 01.04.2010 на суму 2000,00 грн., № 5451 від 13.04.2010 на суму 3000,00 грн., № 107 від 22.04.2010 на суму 3820,56 грн.

В судовому засіданні 22.04.2011 представник позивача подав пояснення, в яких відмовився від позовних вимог до відповідачів про стягнення заборгованості у розмірі 29820,56 грн. згідно рахунку № 9 та 1602,84 грн. згідно рахунку № 10.

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана повноваженим представником позивача, то за таких підстав відмова позивача від позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 31423,40 грн. підлягає прийняттю судом.

У звязку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 31423,40 грн. і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 2.3.6 Договору № 07/10/09 на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом замовник (відповідач-1) зобовязаний забезпечити завантаження/розвантаження автомобіля у нормативні строки

Відповідно до п. 4.1 Договору № 07/10/09 на транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом у випадку понаднормового простою автомобіля, замовник (відповідач-1) сплачує виконавцю неустойку у розмірі 500 грн. в сутки за перші двоє суток, та 500 грн. за кожні наступні сутки простою.

Згідно заявки № 255 від 14.12/09 року відповідач-1 взяв на себе зобовязання здійснити митне оформлення вантажу та розвантаження автомобіля протягом 48 годин по прибуттю у м.Рівне.

Як вбачається з товарно-транспортних накладних автомобіль з вантажем прибув на Рівненську митницю 25.12.2009 та був розвантажений 31.12.2009. Тобто, відповідачем-1 допущено 4 доби понаднормового простою автомобіля.

У звязку з понаднормовим простоєм, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 також було складено рахунок-фактуру № 11 від 26.01.2010 на суму 1500,00 грн.

Вказаний рахунок 24.12.2010 був отриманий відповідачем-1 разом з повідомленням про заміну кредитора у зобовязанні та вимогою погасити заборгованість у розмірі 31320,56 грн. (у тому числі 29820,56 грн. основний борг за перевезення та 1500,00 грн. за простій по Україні), що підтверджується накладною курєрської служби "Grandex" № 850786.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1500,00 грн. ґрунтуються на Договорі поруки від 15.12.2010.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності з положеннями ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надали, а також не надали доказів в підтвердження здійснення ними сплати заборгованості у розмірі 1500,00грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 1500,00 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу "Рівненська кондитерська фабрика" (33001, м. Рівне, вул. Хмільна, 30, ідентифікаційний код 00382214, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) та з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (04107, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) заборгованість у розмірі 1500 (одна тисяча пятсот) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 15 (п'ятнадцять) грн. 01 коп. та 10 (десять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі № 11/85 в частині стягнення з Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу "Рівненська кондитерська фабрика" та з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 31423,40грн. припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 27.05.2011