Рішення № 15867147, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/14227.05.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія

«Легіон»

про стягнення заборгованості

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 17/640 від 29.04.2011р.);

від відповідача: не зявились;

27.05.2011р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»(надалі ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Легіон», відповідач) 2898 грн. вартості відвантаженої продукції.

Згідно отриманої від позивача заяви, суду представлені документи які свідчать про зміну назви організаційно-правової форми товариства, у звязку із прийняттям Закону «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив.

ВАТ «Енергомашспецсталь»змінило назву організаційно-правової форми на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», яке є його правонаступником, що відповідно є підставою для заміни позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 15/226 від 18.02.2009р. зобовязання щодо оплати поставленої продукції згідно специфікації № 1 виконані не у повному обсязі, у звязку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 26.04.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 25.05.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2009р. між ВАТ «Енергомашспецсталь»та ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Максімус», правонаступником якого є відповідач, укладено договір купівлі-продажу № 15/226 згідно з яким продавець (позивач у справі) зобовязувався передати у власність покупця продукцію, а покупець (відповідач у справі) зобовязувався у відповідності з умовами договору прийняти цю продукцію і оплатити її.

Додатком до договору є специфікація № 1 згідно з якою сторонами погоджено до поставки паливо дизельне 3-0, 20-(-25) кількістю 3000 літрів загальною вартістю 17388 грн..

Спір у справі виник внаслідок несплати за отримане згідно видаткової накладної № 15/1.1 від 26.02.2009р., паливо на суму 2898 грн.. До справи позивачем також представлено довіреність серії ЯОУ № 734519 від 23.02.2009р. на підставі якої відповідачем отримано продукцію та виставлений на оплату рахунок на суму 2898 грн..

Відповідно до п. 11.2 договору, договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2009р.. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки товару з приводу оплати якого виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у звязку з чим зазначена видаткова накладна від 26.02.2009р. свідчить про поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату виставленого рахунку № 9-19 від 26.02.2009р. відповідачем не здійснено, заборгованість, що залишається несплаченою становить 2 898 грн., доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору (п. 7.3) умови оплати обумовлюються на кожну партію товару і вказуються в специфікаціях до договору, а згідно специфікації № 1 у відповідності з якою і здійснювалась передача продукції за накладною № 15/1.1 від 26.02.2009р., умовою оплати сторонами погоджено 100% передплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що відпуск продукції сторони передбачили на умовах передплати та у звязку з невиконанням такого обовязку відповідачем, при наявності виконання зобовязання по поставці товару, строк оплати за поставлений товар має визначатись з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з претензією № 17/530-1727 від 24.03.2011р. у якій просив сплатити суму заборгованості (доказом направлення та отримання претензії є поштовий чек 5579 від 24.03.2011р.), однак відповідачем боргу не сплачено, сума заборгованості перед позивачем складає 2 898 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Легіон»(01030, м. Київ, вул. Пирогова 10-В, р/р 26001180110772 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик»МФО 300830, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33194914) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»(84306, Донецька обл., м. Краматорськ, р/р 26005301510738 в Краматорському відділенні АК ПІБ МФО 314141, ідент. код 00210602) 2 898 грн. (дві тисячі вісімсот девяносто вісім гривень) основного боргу, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 30.05.2011