Рішення № 15867146, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/12227.05.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води»

2. Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3 від 01.01.2011р.);

від відповідачів: не зявились;

В судовому засіданні 27.05.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(надалі ТДВ «СК «Наста», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(надалі ПАТ «СК «Універсальна», відповідач 2) суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 18111, 23 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води»(надалі ТОВ «Шаянські мінеральні води», відповідач 1) суми франшизи що становить 510 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ «СК «Наста»на підставі договору № 208.0011103 від 16.05.2009р. добровільного страхування наземного транспорту внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Nissan Teana, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ПАТ «СК «Універсальна»відповідальними за завдані збитки є відповідач 1 в межах укладеного договору страхування відповідальності винної особи та відповідач 2 як винна особа.

Від відповідача-1 судом отримано відзив на позов у якому зазначено про безпідставність заявлених позивачем вимог щодо стягнення з товариства суми франшизи в розмірі 510 грн., оскільки п. 37.5 ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачає, що саме потерпілому має бути компенсована франшиза у повному обсязі за рахунок страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, а позивач таким не є.

Відповідач-2 відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 14.04.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 31.03.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 29.03.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідач-2 попереджений ухвалою від 13.05.2011р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 208.0011103 від 16.05.2009р. у ТДВ «СК «Наста»застраховано автомобіль Nissan Teana, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2.

Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 10.02.2010р. в м. Києві на вул. Героїв оборони сталась дорожньо-транспортна пригода зіткнення автомобілів Nissan Teana, державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 10.9, 2.10 Правил дорожнього руху України якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2010р., справа 3-2102/10.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Nissan Teana, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 2904 про оцінку КТЗ складеного 24.02.2010р. суб'єктом оціночної діяльності спеціалістом ТОВ «ЕАК «Довіра» ОСОБА_4 (свідоцтво ФДМУ про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 6640 від 02.07.2008р.), складає 18852, 96 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 10.02.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 2010-02-10/005 від 10.03.2010р. по договору добровільного страхування наземного транспорту № 208.0011103 від 16.05.2009р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 18621, 23 грн., виплата якого, в сумі 14870, 81 грн. підтверджується платіжним дорученням № 1946 від 20.03.2010р..

Окрім того, виплату страхового відшкодування по сумі 3750, 42 грн. проведено шляхом зарахування належної до сплати страхувальнику суми в рахунок недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку згідно розпорядження № 2010-02-10/005 від 10.03.2010р..

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань, про вчинення такого правочину інша сторона має бути повідомлена заявою.

Надане позивачем до справи, пояснення отримане від страхувальника 17.05.2011р., підтверджує проведення взаємозаліку по сумі 3750, 42 грн. щодо якої товариством прийнято розпорядження № 2010-02-10/005 від 10.03.2010р. з приводу виплати страхового відшкодування згідно страхового акту № 2010-02-10/005 від 10.03.2010р. по договору добровільного страхування наземного транспорту № 208.0011103 від 16.05.2009р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб автомобіль ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Nissan Teana, державний номер НОМЕР_1 застрахований ПАТ СК «Універсальна»що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2 підтверджується Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2007р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2010р. будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ПАТ СК «Універсальна»на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс НОМЕР_3).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані ОСОБА_2 збитки, у даному випадку є ПАТ СК «Універсальна»(відповідач 2) відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс НОМЕР_3), та ТОВ «Шаянські мінеральні води»(відповідач 2) відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню ПАТ СК «Універсальна»як страховиком.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

В силу положень ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс НОМЕР_3) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ПАТ СК «Універсальна»розмір збитків у сумі 18111, 23 грн. є обґрунтованим, а тому позов в частині вимог до відповідача 2 підлягає задоволенню.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач 1 не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 10.02.2010р., вина працівника підтверджується Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2010р..

З урахуванням стягнення на користь позивача із ПАТ СК «Універсальна», яким застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача-1 на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № НОМЕР_3) суми в розмірі 18111, 23 грн., невідшкодованою залишилась сума в розмірі 510 грн. (18621, 23 грн. сума понесених витрат 18111, 23 грн. сума страхового відшкодування).

В силу положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Виходячи з наведеного заявлена до стягнення з відповідача 2 сума в розмірі 510 грн. визнається судом обґрунтованою, оскільки не підлягає відшкодуванню згідно положень Закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за рахунок страховика яким застраховано відповідальність винної особи.

При цьому судом відхиляються заперечення відповідача-1 викладені ним у відзиві на позов з приводу відсутності підстав для стягнення з товариства суми франшизи в розмірі 510 грн., оскільки норми Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»на правовідносини щодо стягнення з винної особи частини суми збитків завданих у ДТП за позовом страховика, який набув таке право вимоги в порядку регресу не застосовуються.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Nissan Teana, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та Законом України «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як слідує з матеріалів справи, власником автомобіля, яким керував визнаний винним у дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_3, є відповідач-1, а сума франшизи в розмірі 510 грн., що заявляється до стягнення з ТОВ «Шаянські мінеральні води»у спірних правовідносинах є частиною збитку, що понесений потерпілою особою в загальному розмірі 18621, 23 грн. і не підлягає відшкодуванню за рахунок страховика, яким застраховано цивільну відповідальність за шкоду завдану внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ 21043, державний номер НОМЕР_2. Понесення потерпілим суми збитків в загальному розмірі 18621, 23 грн. підтверджується виплатою страхового відшкодування страховиком з яким потерпілий уклав договір страхування (позивач у справі), і внаслідок сплати страхового відшкодування від потерпілого до позивача перейшло право вимоги в порядку регресу до осіб, які є відповідальними за завдані збитки.

З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 186, 21 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог: з відповідача-1 в сумі 12, 67 грн. та з відповідача-2 - 409, 54 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 48, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення. ідент. код 20113829) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(01025, м. Київ, вул. Володимирська 5-Б, р/р 26507380820421 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк»322012, ідент. код 35893575) 18111, 23 грн. (вісімнадцять тисяч сто одинадцять гривень 23 копійки) страхової виплати в порядку регресу, 409, 54 грн. (чотириста девять гривень 54 копійки) судових витрат.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаянські мінеральні води»(90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Івана Франка 6, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30609354) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(01025, м. Київ, вул. Володимирська 5-Б, р/р 26507380820421 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк»322012, ідент. код 35893575) 510 грн. (пятсот десять гривень) суми збитків в порядку регресу, 12, 67 грн. (дванадцять гривень 67 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 30.05.2011