Рішення № 15867142, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/12027.05.11 За позовом Приватного акціонерного товариства «Отіс» до Акціонерного товариства закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай

Констракшн»

про стягнення заборгованості, пені, 3% річних

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 56 від 02.08.2010р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 11.05.2011р.);

В судовому засіданні 27.05.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Отіс»(надалі ПАТ «Отіс», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»(надалі АТЗТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн», відповідач) основного боргу в сумі 1428270 грн., пені в сумі 109776, 83 грн., 3% річних в сумі 21482, 75 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобовязань по оплаті виконаних та прийнятих робіт по договору D2N 9858М від 10.11.2008р., у звязку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку.

В ході розгляду справи, у звязку з частковим погашенням боргу в сумі 50000 грн., позовні вимоги зменшені, до стягнення з відповідача заявлено загальну суму боргу з урахуванням пені та 3% річних в розмірі 1509529, 58 грн..

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому останній просить суд повністю відхилити вимоги позивача мотивуючи неналежним виконанням монтажно-налагоджувальних робіт ліфтового обладнання.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2008р. між ЗАТ «Отіс», як підрядником та АТЗТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»укладено договір D2N 9858М згідно з яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по монтажу та наладці ліфтів для адміністративного будинку по вул. Амосова 12, м. Київ, корпус 1: ліфт № 1-№ 3 в/п 1000 кг на 20 зупинок, кількістю три одиниці, ліфт № 4, № 5 в/п 800 кг на 20 зупинок, кількістю дві одиниці, ліфт № 6 в/п 1000 кг на 20 зупинок, кількістю одна одиниця; корпус 2; ліфт № 1-№ 3 в/п 1000 кг на 22 зупинки, кількістю три одиниці, ліфт № 4, № 5 в/п 800 кг на 23 зупинки, кількістю дві одиниці, ліфт № 6 в/п 1000 кг на 23 зупинки, кількістю одна одиниця; замовник (відповідач у справі) зобовязується прийняти роботи і сплатити підряднику вартість виконаних робіт за ціною, визначеною договором у розділі 2.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, за яким, згідно положень ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 2.1 договору, договірна ціна монтажно-налагоджувальних робіт за одиницю обладнання, яка погоджена з замовником і складає: згідно договірних цін № 1 і № 2 кошторисної документації, що є невідємною частиною договору всього з ПДВ 2859540 грн..

Виконання позивачем договірних зобовязань підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) за липень 2009р. № 1 від 31.07.2009р. на суму 326208 грн., за серпень 2009р. № 2 від 31.08.2009р. на суму 217470 грн., № 3 від 31.08.2009р. на суму 323736 грн., за вересень 2009р. № 4 від 29.09.2009р. на суму 108726 грн., № 5 від 29.09.2009р. на суму 323736 грн., за грудень 2009р. № 6 від 23.12.2009р. на суму 131392, 80 грн., за лютий 2010р. № 7 від 26.02.2010р. на суму 394048, 80 грн., за березень 2010р. № 8 від 26.03.2010р. на суму 262676, 40 грн., № 9 від 26.03.2010р. на суму 385772, 40 грн., за серпень 2010р. № 10 від 03.08.2010р. на суму 385772, 40 грн.; довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) від 31.07.2009р. за липень 2009р., від 31.08.2009р. за серпень 2009р., від 29.09.2009р. за вересень 2009р., від 23.12.2009р. за грудень 2009р., від 26.02.2010р. за лютий 2010р., від 26.03.2010р. за березень 2010р., від 03.08.2010р. за серпень 2010р., які підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, залучені до матеріалів справи у належним чином засвідчених копіях.

Виконані роботи були частково оплачені відповідачем, що підтверджується залученими до справи банківськими виписками, сума заборгованості відповідача станом на 01.12.2010р. в розмірі 1428270 грн. підтверджується складеним актом звірки та при врахуванні отриманої оплати в сумі 50000 грн. 19.04.2011р., борг відповідача по оплаті за договором складає 1378270 грн., доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок розрахунків за договором визначений у розділі 2 договору, згідно з п. 2.7 якого оплата за виконані роботи здійснюється на протязі пяти днів після підписання актів виконаних робіт.

З урахуванням наведених положень договору строк виконання зобовязань щодо оплати виконаних робіт за договором згідно актів приймання виконаних підрядних робіт залучених до справи, станом на час вирішення спору є таким що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем не пізніше 5 днів від дня їх підписання.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 1428 270 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 01.12.2010р., який підписаний обома сторонами, скріплений печатками та в належним чином засвідченій копії залучений до справи.

Після підписання вказаного акту звірки, позивачем на банківський рахунок отримано 50 000 грн., що підтверджено банківською випискою за 19.04.2011р., у звязку з чим заборгованість відповідача що є непогашеною в сумі 1378270 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

При цьому судом відхиляються заперечення відповідача викладені у відзиві на позов, оскільки обставини на які зроблені посилання, в тому числі щодо можливих недоліків у виконаних роботах про які зазначалось в листах ЗАТ «Корпорація Укржилбуд»не звільняють замовника робіт - АТЗТ «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»від виконання своїх зобовязань за укладеним договором.

Сам факт виконання робіт позивачем, щодо оплати яких виник спір у справі відповідачем не заперечується та підтверджується наданими до справи первинними документами (актами форми КБ-2, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3). Встановлення недоліків у роботі ліфтів не є обставинами що входять до предмету доказування під час розгляду даного спору, оскільки за позовними вимогами щодо оплати виконаних робіт, судом не вирішується питання щодо відповідальності підрядника, яким є позивач згідно поданого позову, за можливі недоліки у виконаних роботах.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.2 договору D2N 9858М від 10.11.2008р. при порушенні терміну сплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1% від вартості договору за кожний день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості договору

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обовязковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В даному випадку, вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що в свою чергу не виключає можливості її нарахування в інших розмірах погоджених договором.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7,75%), - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 109776, 83 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення є додатком до позову).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за виконані роботи по сумі 1428270 грн., суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 21482, 75 грн. наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором D2N 9858М від 10.11.2008р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 15595, 30 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати повязані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Спільне підприємство Ен Ес Ай Констракшн»(01021, м. Київ, вул. Грушевського 28/2, н/п 43, р/р 26009300005110 в ПАТ «Фінексбанк»м. Києва, МФО 380311, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 22959559) на користь Приватного акціонерного товариства «Отіс»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська 32, р/р 26002151865500 в АТ «УкрСиббанк»МФО 351005, ідент. код 14357579) 1378270 грн. (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч двісті сімдесят гривень) основного боргу, 109776, 83 грн. (сто девять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 83 копійки) пені, 21482, 75 грн. (двадцять одну тисячу чотириста вісімдесят дві гривні 75 копійок) 3% річних, 15595, 30 грн. (п'ятнадцять тисяч пятсот девяносто пять гривень 30 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 30.05.2011