Рішення № 15867140, 24.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/7024.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімед-Україна» До Дочірнього підприємства «Автобан Україна»

Про стягнення 19 903,43 грн.          

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача не з’явився

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімед-Україна»до Дочірнього підприємства «Автобан Україна»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 19903,43 грн. (11900,00 грн. – основний борг, 4956,84 грн. –пеня, 738,65 грн. –3% річних, 3017,94 грн. –збитки від інфляції).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті поставленої згідно накладних продукції, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 11190,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.11. порушено провадження у справі № 30/70; розгляд справи було призначено на 05.04.11. о 11-50.

Представник позивача в судове засідання 05.04.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.11. про порушення провадження у справі № 30/70 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 05.04.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.03.11. про порушення провадження у справі № 30/70 не виконав, але 04.04.11. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з перебуванням повноваженого представника Дочірнього підприємства «Автобан Україна»у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/70 відкладено на 19.04.11. о 12-10.

Представники сторін в судове засідання 19.04.11. не з’явились, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.11. не виконали, заяв та клопотань не надали і не надіслали, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/70 відкладено на 12.05.11. о 11-50.

В судовому засіданні 12.05.11. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Вімед-Україна»просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованості в розмірі 14946,92 грн. (11190,00 грн. –основний борг, 738,65 грн. –3% річних, 3017,94 грн. –збитки від інфляції).

Крім того, позивач зазначає, що пеню ним було нараховано помилково, та просить її не враховувати при стягненні заборгованості з відповідача.

В судовому засіданні 12.05.11. представником позивача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було подано клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 30/70 на п'ятнадцять днів.

Представник відповідача в судове засідання 12.05.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 19.04.11. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.11. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/70 на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 24.05.11. о 14-30.

Представник позивача в судове засідання 24.05.11. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 24.05.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.11. у справі № 30/70 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/70.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем, між сторонами було досягнуто усної домовленості про поставку позивачем продукції відповідачу.

Позивач вказує на те, що 25.11.08. Товариством з обмеженою відповідальністю «Вімед-Україна»були відвантажені дорожні знаки і надані послуги по доставці та встановленню знаків Дочірньому підприємству «Автобан-Україна».

Як вбачається з матеріалів справи, поставка продукції підтверджується накладною № В-00000183 від 25.11.08. на суму 9 590,00 грн. та довіреністю, виданою ДП «Автобан-Україна»серія ЯПО № 490028 від 01.11.08., рахунком № В-00000224 від 30.10.08., податковою накладною № 235 від 25.11.08.

Надані послуги по доставці та встановленні дорожніх знаків підтверджуються актом здачі-прийняття робіт № В-00000046 від 25.11.08. на суму 1 600,00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов чинного законодавства України не сплатив позивачу плату за поставлену продукцію, внаслідок чого, у Дочірнього підприємства «Автобан Україна»виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вімед-Україна»в сумі 11 190,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги.

Тобто, пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Це правило є важливим, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги.

Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу № 1 від 01.03.10., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вімед-Україна»просило Дочірнє підприємство «Автобан Україна»погасити заборгованість в сумі 11190,00 грн.

Зазначений вище лист-вимогу № 1 від 01.03.10. позивачем було надіслано на адресу відповідача 11.03.10., що підтверджується матеріалами справи, а саме, належним чином завіреними копіями списку № 197 групованих поштових відправлень від 11.03.10. та фіскального чеку № 7677 від 11.03.10.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача повторно було надіслано лист-вимогу № 2 від 24.11.10. про погашення заборгованості в сумі 11190,00 грн.

Вказаний вище лист-вимогу № 2 від 24.11.10. позивачем було надіслано на адресу відповідача 25.11.10., що підтверджується матеріалами справи, а саме, належним чином завіреною копією фіскального чеку № 2462 від 25.11.10.

Але як вбачається, матеріали справи не містять письмової відповіді Дочірнього підприємства «Автобан Україна»на зазначені вище листи позивача та доказів погашення заборгованості в сумі 11190,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом, свого обов’язку по сплаті поставленої позивачем продукції та надані послуги по доставці та встановленню дорожніх знаків не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімед-Україна»щодо стягнення з Дочірнього підприємства «Автобан Україна»суми основного боргу в розмірі 11190,00 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3017,94 грн. –збитків від інфляції та 738,65 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи норми ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, вбачається, що відповідач повинен був сплатити свою заборгованість перед позивачем на протязі семи днів від дня пред’явлення вимоги (лист-вимогу № 1 від 01.03.10. надіслано на адресу відповідача 11.03.10.), тобто до 18.03.10., в зв’язку з чим право на вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків від інфляції та 3% річних виникло у позивача, починаючи з 19.03.10.

Здійснивши перерахунок суми збитків від інфляції та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, господарський суд дійшов висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 593,07 грн. - збитків від інфляції та 300,75 грн. – 3 % річних.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімед-Україна»підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімед-Україна»задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Автобан Україна»(м. Київ, вул. Попова, 4/2, кв. 22, код ЄДРПОУ 32593472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вімед-Україна»(81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 31951879) 11190 (одинадцять тисяч сто дев’яносто) грн. 00 коп. –основного боргу, 300 (триста) грн. 75 коп. –3 % річних, 593 (п’ятсот дев’яносто три) грн. 07 коп. –збитків від інфляції, 120 (сто двадцять) грн. 83 коп. –державного мита та 190 (сто дев’яносто) грн. 79 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          В іншій частині позову –відмовити.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 27.05.11.