Рішення № 15866953, 20.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/16920.05.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Храмовій О.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Антаресагро», с.Ручаївка, Запорізької області

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 95 596,04 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №б/н від 18.05.2011р.;

від Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Антаресагро», с.Ручаївка, Запорізької області (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», м.Київ, (далі Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 90 814,00 грн. та пеню у розмірі 4782,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір поставки № 24/11/10 від 24.11.2010р., видаткову накладну № РН-0000172 від 30.11.2010р. на суму 90814,00грн., рахунок-фактуру № СФ-0000149 від 30.11.2010р. на суму 90814,00грн., товарно-транспортну накладну № 1011023 від 30.11.2010р., Довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей № 185/к від 22.11.2010р. та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує: ст.ст. 1, 2, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України., ст.ст.11, 207, 208, 526, 530, 538, 612, 693 Цивільного кодексу України та Договором № 24/11/10 від 24.11.2010р.

20.05.2011р. через канцелярію суду від Позивача надішли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: докази направлення Відповідачу Акту звіряння взаємних розрахунків та копію Витягу станом на 17.05.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Позивач у судове засідання 19.05.2010р. зявився, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, та за Витягом з ЄДРПОУ станом на 17.05.2011р., щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітка про вручення судової кореспонденції на поштовому повідомленні, яке міститься в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Антаресагро»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика»(Покупець) був укладений Договір поставки №24/11/10 від 24.11.2010р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору встановлено, що порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного Договору макуха соєва (надалі - "Товар") із кількісними та якісними показниками, що визначаються умовами цього Договору.

Згідно п.4.2. Договору, право власності на Товар та всі ризики, пов'язані із його втратою або пошкодженням, переходять від Постачальника до Покупця в час передачі Товару у місці поставки, вказаному в даному Договорі.

Відповідно до п.п.5.1 та 5.2 Договору поставка Товару здійснюється до 01.12.2010 року. Передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатковій накладною, яка виписується на дату оформлення товарно-транспортної накладної. В видатковій накладній Сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, загальну вартість з ПДВ Товару, що постачається. Дата, вказана Покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару Постачальником.

Як вбачається з п.6.2 Договору, Ціна однієї тони Товару становить 3 400,00 грн. за одну тону, з ПДВ і є незмінною на протязі дії даного договору. Сума договору складає 193 800.00 грн., з ПДВ, + - 10%.

Відповідно до п. 7.1. Договору, оплата за даним Договором здійснюється Покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів, на протязі 5 (п'яти) банківських днів з дати поставки.

Згідно п.8.1.Договору в разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п. 7.1. Договору більше ніж на 1 календарний день Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ від вартості не оплаченого Товару за кожний день затримки оплати.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р. (п.11.1 Договору).

На виконання умов Договору 30.11.2010р. Позивач поставив Відповідачу товар у кількості 26,71 тон на загальну суму 90 814,00 грн.

Факт отримання товару Відповідачем підтверджується товарно-транспортною накладною № 1011023 від 30.11.2010р., та видатковою накладною № РН-0000172 від 30.11.2010р., які підписані та скріплені печатками з боку обох сторін без заперечень та зауважень.

Відповідач за поставлений Товар не розрахувався повністю, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 90 814,00грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобовязаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обовязок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №24/11/10 від 24.11.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору 30.11.2010р. Позивач поставив Відповідачу товар у кількості 26,71 тон на загальну суму 90 814,00 грн.

Факт отримання товару Відповідачем підтверджується товарно-транспортною накладною № 1011023 від 30.11.2010р., та видатковою накладною № РН-0000172 від 30.11.2010р., які підписані та скріплені печатками з боку обох сторін без заперечень та зауважень.

Відповідач за поставлений Товар не розрахувався повністю, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 90 814,00грн.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 90814,00 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 8.1. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобовязань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 4782,04 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Антаресагро», с.Ручаївка, Запорізької області ідентифікаційний код 35928602 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», м.Київ, ідентифікаційний код 30598924 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», м.Київ, ідентифікаційний код 30598924 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антаресагро», с.Ручаївка, Запорізької області, ідентифікаційний код 35928602, основну суму боргу у розмірі 90 814,00 грн., та 4782,04 грн. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська птахофабрика», м.Київ, ідентифікаційний код 30598924 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антаресагро», с.Ручаївка, Запорізької області, ідентифікаційний код 35928602 державне мито в розмірі 955,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 25.05.2011р.

Суддя Н.І. Ягічева