Рішення № 15866948, 24.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/10424.05.11 За позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест - Продукт ЛТД»

про зобов'язання закласти матеріальні цінності до державного резерву та сплату штрафних санкцій в сумі 337 451,02 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №8061/0/4-10 від 25.11.10.

від відповідача: не зявився

У судовому засіданні 24.05.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест - Продукт ЛТД» про зобов'язання відповідача закласти до державного резерву матеріальні цінності щодо яких оформлено безтоварні операції із закладення - консерви рибні «Сардини натуральні з добавленням олії»1/250 г, кількість 42 517. Позивач також просить стягнути з Відповідача штрафні санкції в розмірі 337 451,02 грн, з них 297 619 грн штрафу та 39 832,02 грн - пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено факт оформлення безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей державного резерву. Згідно з вимогами статей 936, 942, 949, 954 Цивільного кодексу України відповідач зобовязаний негайно закласти до державного резерву матеріальні цінності, щодо яких оформлено безтоварні операції із закладення, а відповідно до п. 7 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв»відповідач повинен сплатити штраф та пеню.

Ухвалою суду від 31.03.11 порушено провадження у справі №40/104 та призначено до розгляду на 19.04.11.

Ухвалою суду від 19.04.11 відкладено розгляд справи на 12.05.11 у зв'язку з неявкою Відповідача.

Ухвалою суду від 12.05.11 відкладено розгляд справи на 24.05.11 у звязку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у Позивача.

У судове засідання, призначене на 24.05.11, представник Позивача зявився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

Відповідно до Закону України «Про державний матеріальний резерв»та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву»від 08.06.2006 № 810 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 № 676) Державний комітет України з державного матеріального резерву є центральним органом виконавчої влади, наділений повноваженнями щодо організації відповідального зберігання матеріальних цінностей державного, в тому числі мобілізаційного резерву згідно з поставленими мобілізаційними та іншими спеціальними завданнями, а також повноваженнями щодо контролю за виконанням відповідальними зберігачами зобовязань щодо зберігання, освіження (поновлення) матеріальних цінностей державного резерву, за дотриманням порядку їх відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також за відповідністю даних цінностей затвердженій номенклатурі.

На відповідальному зберіганні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест - Продукт ЛТД»знаходилися матеріальні цінності державного резерву, які є державною власністю і перебувають в оперативному управлінні Державного комітету України з державного матеріального резерву.

21.07.09 р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест - Продукт ЛТД»(Продавець) було укладено Контракт №1636АБ, відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купив матеріальні цінності, що підлягають закладенню до державного матеріального резерву.

Позивач стверджує, що відповідно до Контракту №1636АБ від 21.07.09 р. розрахунок був здійснений у безготівковій формі шляхом переказу коштів на банківський рахунок, що підтверджується платіжним дорученням №23 від 31.08.09 р. на суму 8450000 грн.

31.07.09 р. між Державним комітетом України з державного матеріального резерву (Комітет) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест - Продукт ЛТД»(Зберігач) було укладено договір №юр-2зб/369-2009 про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву (Договір), відповідно до умов якого Позивач передає на відповідальне зберігання консерви рибні «Сардина атлантична натуральна з додаванням олії»розфасовкою 250 г банка №6, без надання права користування ним, у кількості та за вартістю згідно з актами форми №Р-16, а Зберігач приймає на себе зобовязання щодо подальшого відповідального зберігання переданих матеріальних цінностей за адресою ВАТ «Сімферопольський консервний завод ім. С.М. Кірова», м. Сімферополь, вул. Воровського, 24.

Відповідно факт проведення закладення матеріальних цінностей державного резерву на відповідальне зберігання до Відповідача підтверджується приймальним актом (зберігальне зобовязання №1) по формі Р-16 від 12.08.09 р. та договором №юр-2зб/369-2009 про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву від 31.07.09 р.

У ст. 2 Закону України «Про державний матеріальний резерв»визначено, що відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву. Крім того в цій статті визначено, що закладення матеріальних цінностей до державного резерву - прийняття матеріальних цінностей для зберігання в державному резерві.

Відповідно до статті 12 цього Закону державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Судом визнаються обґрунтованими твердження Державного комітету України з державного матеріального резерву щодо наявності у відповідача зобовязань по зберіганню матеріальних цінностей державного резерву, виходячи з наступного.

Як визначено п. 3 ст. 11 Закону України «Про державний матеріальний резерв», перелік підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що виконують відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву, номенклатура та обсяги їх накопичення визначаються мобілізаційними та іншими спеціальними планами.

Відповідно до п. 4 ст. 11 зазначеного Закону підприємства, установи і організації всіх форм власності, яким встановлені мобілізаційні та інші спеціальні завдання, зобовязані забезпечити розміщення, зберігання, своєчасне освіження, заміну, а також відпуск матеріальних цінностей із державного резерву згідно з зазначеними завданнями власними силами.

На підставі наказу Державного комітету України з державного матеріального резерву №178 від 17.05.10 р., № 187 від 21.05.10 р. та припису №103/п від 17.05.10 р. представниками Контрольно-ревізійного відділу Східного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України з 31.07.09 р. по 26.05.10 р. було проведено позапланову перевірку з питань наявності, якісного стану, умов зберігання, матеріальних цінностей державного резерву, які знаходилися на відповідальному зберіганні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест - Продукт ЛТД», за результатами якої складено акт №070/13-63 від 26.05.2010 та зроблено висновок, що кількісне зберігання матеріальних цінностей не забезпечується, встановлено нестачу консервів рибних «Сардини натуральні з добавленням олії»250 гр. в кількості 42517 ф.б, яка виникла в результаті безтоварної закладки.

Згідно договору та приймального акту (зберігальне зобовязання) за ф.Р-16 від 12.08.09 р. Відповідачу на відповідальне зберігання були закладені консерви рибні «Сардини натуральні з добавленням олії»250 гр. ж.б. № 6 в кількості 1300000 ф.б.

Зокрема, зафіксовано, що всього за період з 11.05.09 р. по 10.12.09 р. фактично було закладено 1257483 ф.б., з кількості якої було відпущено 720 ф.б. за нарядом Держкомрезерву.

Таким чином на момент перевірки встановлено безтоварну закладку консервів рибних «Сардини натуральні з добавленням олії»250 гр. ж.банка №6 в кількості 42517 ф.б.

Відповідно до п.21 «Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву», затвердженого постановою КМУ№1129 від 08.10.97 р. ціни на матеріальні цінності, що закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються Держкомрезервом виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції, а в разі проведення конкурсу - за цінами конкурсу на кожну партію конкретної продукції.

Вартість матеріальних цінностей, стосовно яких було встановлено факт оформлення безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей державного резерву встановлена, виходячи з цін, що діяли на момент проведення перевірки, тобто станом на 26.05.10.

Відповідно до цінової довідки № 0.81/415 від 28.05.10 ринкова ціна за одиницю виміру консерви рибної «Сардини натуральні з добавленням олії»1/250 гр. становить 7 грн.

Пунктом 7 ст. 14 ЗУ «Про державний матеріальний резерв»встановлено, що у разі виявлення фактів оформлення безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей до державного резерву підприємства, установи і організації - відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 100 відсотків вартості не закладених до державного резерву матеріальних цінностей, а також пеню за кожний день прострочення з моменту оформлення зазначених операцій до фактичного закладення матеріальних цінностей до державного резерву.

Статтями 936, 949 цього Кодексу передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобовязується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобовязаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено та судом досліджено невиконання Відповідачем своїх обовязків по зберіганню матеріальних цінностей.

Тому підлягають задоволенню позовні вимоги Державного комітету України з державного матеріального резерву про зобовязання Відповідача негайно закласти до державного резерву матеріальні цінності, щодо яких оформлено безтоварні операції із закладення, а саме консерви рибні «Сардини натуральні з добавленням олії»250 гр. в кількості 42517 ф.б.

Крім того, Державним комітетом України з державного матеріального резерву заявлено вимоги про стягнення з Відповідача штрафу та пені у відповідності до п. 7 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв».

Штраф у розмірі 100% від вартості не закладених до державного резерву матеріальних цінностей був розрахований Державним комітетом України з державного матеріального резерву у цінах на час виявлення факту оформлення безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей державного резерву, тобто станом на 26.05.2010.

Вартість матеріальних цінностей державного резерву, щодо яких встановлено факт оформлення безтоварних операцій, становить 297619 грн, отже 100 % штрафу відповідно становить 297619 грн.

Згідно з п.16 ст.14 ЗУ «Про державний матеріальний резерв»розмір пені, передбачений пунктами 7, 8, 9, 10 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, а передбачений пунктами 14 і 15, - з суми простроченого платежу, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пені, що заявлена до стягнення за період з 26.05.2010 р. по 22.03.2011р., тобто позивачем не дотримано вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За розрахунком суду до стягнення підлягає пеня у розмірі 25171,23 грн:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

29761926.05.2010 - 07.06.20101310.2500 %0.056 %*2173.03

29761908.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*4647.75

29761908.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*4574.36

29761910.08.2010 - 26.11.20101097.7500 %0.042 %*13776.09 Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольнити частково.

2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест-Продукт ЛТД»(01014, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, буд.15, кв.6, ідентифікаційний код 36425053)закласти до державного резерву матеріальні цінності, щодо яких оформлено безтоварні операції із закладення, а саме: консерви рибні «Сардини натуральні з добавленням олії»1/250 г. в кількості 42517 ф.б.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інвест-Продукт ЛТД»(01014, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, буд.15, кв.6, ідентифікаційний код 36425053) в доход Державного бюджету на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву (Одержувач коштів: ГУ ДКУ код ЄДРПОУ 26077968; рахунок 31117106700011; Банк одержувача: ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, код КЕКД - 21081100) штрафні санкції у сумі 322790 (триста двадцять дві тисячі сімсот девяносто) грн 23 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Інвест-Продукт ЛТД» (01014, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, буд.15, кв.6, ідентифікаційний код 36425053) в доход державного бюджету України державне мито у розмірі 3227 (три тисячі двісті двадцять дві) грн 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 26.05.2011 р.