Рішення № 15863847, 16.05.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" травня 2011 р.Справа № 8/21/5022-371/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І. М. розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", вул. Кардинала Й. Сліпого, 8, м. Тернопіль, 46001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Обїзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, 47720

про стягнення 219 505 грн. 73 коп. заборгованості по процентах та 42 709 грн. 80 коп. заборгованості по пені

За участю представників сторін від:

Позивача: ОСОБА_1. заступника начальника управління по роботі з проблемними кредитами юридичних осіб, довіреність № 11/10 від 18.03.2010 р.

Відповідача: не прибув

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

В судовому засіданні 11.04.2011р. представникам сторін розяснювались процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Тернопіль, надалі позивач, звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", м. Тернопіль, надалі відповідач, про cтягнення 219 505 грн. 73 коп. заборгованості по процентах та 42 709 грн. 80 коп. заборгованості по пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Славпродукт" зобовязань за укладеними між сторонами в межах Генеральної кредитної угоди № 9 від 02.07.2008 р., із змінами та доповненнями, Кредитними договорами № 010/05-001/26/09 від 25.05.2009 р. (надалі - Договір 1) та № 010/05-001/32/09 від 20.07.2009 р. (надалі - Договір 2), зокрема:

- згідно Договору №1 відповідачем порушено зобов'язання в частині сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого станом на день звернення до суду заборгованість по несплачених процентах становить 219 505,73грн. Окрім того, у період з 01.06.2010р по 28.02.2011 року відповідачем порушено строки сплати чергових платежів, які визначені у графіку повернення кредиту та сплати відсотків, у звязку з чим, відповідно до умов договору (п.13.4) нараховано 22 250,37грн. пені за порушення термінів повернення процентів за користування кредитом, за період з 01.06.2010р. по 28.02.2011 року, а також 4000грн. пені за порушення терміну повернення кредиту за період з 25.06.2010р. по 19.10.2010р.

- згідно Договору №2 відповідачем, в період з 25.05.2010 року по 29.12.2010 року порушено зобовязання щодо сплати чергових платежів, визначених у Графіку погашення кредиту та сплати процентів, у звязку з чим, позивачем відповідно до п. 13.4 Кредитного договору нараховано 12 027,43грн. пені за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом за період з 01.06.2010р. по 29.12.2010 року та 4 431,70 грн. пені за порушення терміну повернення кредиту за період з 25.05.2010р. по 19.10.2010р.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача: 219 505,73грн. процентів за користування кредитними коштами, 22 250,37грн. пені за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом за період з 01.06.2010р по 28.02.2011р. та 4 000грн. пені за порушення терміну повернення кредиту за період з 25.06.2010р. по 19.10.2010 року згідно Кредитного договору №010/05-001/26/09 від 25.05.2009р. та 12 027,43грн. пені за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом за період з 01.06.2010р по 29.12.2010р. та 4 431,70грн. пені за порушення терміну повернення кредиту за період з 25.05.2010р. по 19.10.2010р. згідно Кредитного договору №010/05-001/32/09 від 20.07.2009р.

В підтвердження викладеного надано: Генеральну кредитну угоду № 9 від 02.07.2008р.; Договір від 25.05.2009 р. про внесення змін до Генеральної кредитної угоди № 9 від 02.07.2008 р.; Договір від 20.07.2009 р. про внесення змін до Генеральної кредитної угоди № 9 від 02.07.2008 р.; Додаткову угоду № 9/2 від 12.05.2010 р. до Генеральної кредитної угоди № 9 від 02.07.2008 р.; Кредитний договір № 010/05-001/26/09 від 25.05.2009 р.; додаток № 1 від 25.05.2009 р. до кредитного договору № 010/05-001/26/09 від 25.05.2009 р.; Додаткову угоду № 010/05-001/26/09/2 від 12.05.2010 р.; Кредитний договір № 010/05-001/32/09 від 20.07.2009 р.; додаток № 1 від 20.07.2009 р. до кредитного договору № 010/05-001/32/09; Додаткову угоду № 010/05-001/32/09/2 від 12.05.2010 р.; банківські виписки з рахунку відповідача, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 14:50 год. 11.04.2011р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 10:10 год. 04.05.2011р., та, відповідно, до 16:00 год. 16.05.2011р. у звязку із неявкою та клопотанням відповідача.

В судове засідання 16.05.2011 р. представник відповідача не прибув, документів які витребовував суд в ухвалі від 04.05.2011 року не надав, хоча про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду).

Разом з тим, у відзиві на позов від 11.04.2011 р. (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх№11203(н) 11.04.2011р.), підтриманому повноважним представником відповідача в судовому засіданні 11.04.2011р., останній позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості по процентах визнав в повному обсязі та просив суд розстрочити її сплату до 31.12.2011 р., рівними частинами. Позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 42 709, 80 грн. не визнав та просив відмовити у їх задоволенні, обґрунтовуючи неможливістю на даний час сплатити суму нарахованих штрафних санкцій у звязку із важким фінансовим становищем ТОВ "Славпродукт", спричиненим фінансовою кризою у 2010 р. Зазначив, що 28% річних по кредиту, встановлених договором, є надто великими для відповідача, як виробника. Окрім того, довів до відома суду, що 31.03.2011р. відповідачем частково погашено заявлену до стягнення суму боргу по процентах в розмірі 9 925, 01 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку ТОВ "Славпродукт".

Представник позивача в судове засідання 18.05.2011 р. прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Разом з тим, повідомив, що станом на день проведення судового засідання відповідачем частково,- на суму 49 925,01грн. погашено заборгованість по сплаті нарахованих відсотків за користування кредитними коштами згідно Кредитного договору №010/05-001/26/09 від 25.05.2009р. В підтвердження надав належним чином засвідчені копії меморіального ордеру №1 від 06.05.2011 року на суму 40 000грн. та платіжного доручення №1 від 31.03.2001 року на суму 9 925,01грн. Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позов клопотання про надання розстрочки сплати заборгованості по процентах заперечує. Вважає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження важкого фінансового стану підприємства, зокрема: доказів відсутності коштів на банківських рахунках, балансу підприємства, з якого вбачається збитковість діяльності останнього тощо. Окрім того, прохання відповідача щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій, у звязку із неможливістю підприємства сплатити дані суми, просить відхилити, оскільки право на нарахування останніх передбачено чинним законодавством та умовами укладеного договору, який відповідачем підписано без будь яких заперечень. Доводи про надмірно велику відсоткову ставку 28% вважає необґрунтованими, оскільки укладаючи договір та додаткові угоди до нього відповідач погодився на такі умови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та обґрунтування представників сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.

02 липня 2008 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (яке було замінено на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до нової редакції статуту, зареєстрованої 05.11.2009р. за номером 10701050027010017),- Кредитор, з однієї сторони, та ТзОВ "Славпродукт", - Позичальник, з другої сторони, підписано Генеральну кредитну угоду №9 за умовами якої, з врахуванням договорів про внесення змін від 25.05.2009р., від 20.07.2009р. та Додаткової угоди №9/2 до Генеральної кредитної угоди (п. 1.2 ст. 1), загальний ліміт активних операцій Позичальника за наданими в рамках даного Генерального договору становить 4 354 407,25грн.

Відповідно до п.1.3 Генеральної угоди, строки користування кредитними коштами, процентні ставки за користування кредитними коштами, обєкти кредитування визначаються сторонами окремо в кожному кредитному договорів, укладеного в рамках Генерального договору.

П.п.2.2 р.2 генерального договору сторони встановили, що в рамках даної Угоди, з врахуванням договору про внесення змін від 20.07.2009р., діють кредитні договори:

1) №010/05-001/26/09 від 25.05.2009р. терміном до 25.04.2010 року;

2)№010/05-001/32/09 від 20.07.2009р. терміном до 15.07.2010 року.

Додатковою угодою № 9/2 від 12.05.2010 року до Генеральної кредитної угоди № 9 від 02.07.2008р. сторони визначили, що термін дії невідновлювальної кредитної лінії становить не більше 23 місяці та в межах терміну, визначеного п. 1.4 Генерального Договору,- останній день строку дії ліміту 25.04.2011р.

25.05.2009 року, на виконання п.2.2 Генеральної кредитної угоди №9, між сторонам у справі укладено Кредитний договір №010/05-001/26/09 "Кредитна лінія субєкта Макро та Малого бізнесу на фінансування поповнення обігових коштів" (далі Кредитний договір №1), за умовами якого Кредитор (позивач у справі) з 25.05.2009 року надає Позичальнику (відповідачу) в рамках Генерального договору №9 від 02.07.2008 року кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а Позичальник зобовязується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом та комісії, а також виконати інші обовязки, визначені цим Договором.

Кредит надається Позичальнику в межах кредитного ліміту 2 124 734,93 грн., на поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності, строком на 23 місяці, з остаточною датою погашення кредиту 25 квітня 2011 року та сплатою 28% річних за користування кредитом, з врахуванням умов додаткової угоди №010/05-001/26/09/2 від 12.05.2010р. до кредитного договору № 010/05-001/26/09 від 25.05.2009р.

- згідно п. 6 додаткової угоди № 010/05-001/26/09/2 до кредитного договору № 010/05-001/26/09 від 25.05.2009р. сторони визначили "Графік повернення кредиту та сплати інших платежів, а саме:

МісяцьПогашення основної заборгованості за кредитомПогашення процентів за користування кредитомЗагальна сума погашення заборгованості за кредитомЗалишок основної заборгованості за кредитом

05.05.201050 000,00537 428,95587 428,952 074 734,93

25.05.201025 000,0031 831,5556 831,552 049 734,93

25.06.201025 000,0048 744,3873 744,382 024 734,93

23.07.201025 000,0043 490,2068 490,201 999 734,93

25.08.201025 000,0050 623,4375 623,431 974 734,93

24.09.2010100 000,0045 445,95145 445,951 874 734,93

25.10.2010250 000,0044 582,74294 582,741 624 734,93

25.11.2010350 000,0038 637,53388 637,531 274 734,93

24.12.2010350 000,0028 358,49378 358,49924 734,93

25.01.2011200 000,0022 700,34222 700,34724 734,93

25.02.2011250 000,0017 234,79267 234,79474 734,93

25.03.2011250 000,0010 197,05260 197,05224 734,93

25.04.2011224 734,935 344,38230 079,310,00 Всього: 2 124 734,93 грн.

20.07.2009 року, на виконання п.2.2 Генеральної кредитної угоди №9, між сторонам у справі укладено Кредитний договір №010/05-001/32/09 "Кредитна лінія субєкта Макро та Малого бізнесу на фінансування поповнення обігових коштів" (далі Кредитний договір №2), за умовами якого Кредитор (позивач у справі) з 20.07.2009 року надає Позичальнику (відповідачу) в рамках Генерального договору №9 від 02.07.2008 року кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії, а Позичальник зобовязується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом та комісії, а також виконати інші обовязки, визначені цим Договором.

Кредит надається Позичальнику в межах кредитного ліміту 2 229 672,32 грн., на поповнення обігових коштів та ведення поточної фінансово-господарської діяльності, строком на 21 місяць, з остаточною датою погашення кредиту 25 квітня 2011 року та сплатою 28% річних за користування кредитом, з врахуванням додаткової угоди №010/05-001/32/09/2 від 12.05.2010р. до кредитного договору № 010/05-001/32/09 від 20.07.2009р.

- згідно п. 6 додаткової угоди № 010/05-001/32/09/2 до кредитного договору № 010/05-001/32/09 від 20.07.2009р. сторони визначили "Графік повернення кредиту та сплати інших платежів, а саме:

МісяцьПогашення основної заборгованості за кредитомПогашення процентів за користування кредитомЗагальна сума погашення заборгованості за кредитомЗалишок основної заборгованості за кредитом

30.04.2010250 000,00451 153,41701 153,411 979 672,32

25.05.201025 000,0037 966,3262 966,321 954 672,32

25.06.201025 000,0046 483,7171 483,711 929 672,32

23.07.201025 000,0041 448,3066 448,301 904 672,32

25.08.201025 000,0048 216,9173 216,911 879 672,32

24.09.2010100 000,0043 258,21143 258,211 779672,32

25.10.2010250 000,0042 322,07292 322,071 529 672,32

25.11.2010350 000,0036 376,87386 376,871 179 672,32

24.12.2010250 000,0026 243,67276 243,67929 672,32

25.01.2011200 000,0022 821,55222 821,55729 672,32

25.02.2011250 000,0017 352,21267 352,21479 672,32

25.03.2011250 000,0010 303,10260 303,10229 672,32

25.04.2011229 672,325 461,80235 134,120,00 Всього: 2 229 672,32 грн.

П.14.1 Договорів сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання прийнятих відповідно до договору зобовязань.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобовязання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобовязань.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачуються ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (ч.3 ст. 346 ГК України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до умов Кредитних договорів №1 та № 2, видачею кредиту є операція перерахування кредитних коштів кредитором з позичкового рахунку Позичальника. Датою видачі кредиту вважається дата першого списання коштів з позичкового рахунку (ст. 1).

Судом встановлено, що на виконання умов Кредитного договору №010/05-001/26/09, з врахуванням додаткової угоди від 12.05.2010р., позивачем надано відповідачу кредит в загальній сумі 2 124 734,93 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами №1 від 25.05.2009 року та № 10 від 30.10.2009р.

24.07.2009 року, на виконання умов Кредитного договору №010/05-001/32/09, з врахуванням додаткової угоди від 12.05.2010р., позивачем надано відповідачу кредит в загальній сумі 2 229 672, 32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами №1 від 24.07.2009 року та № 6 від 30.10.2009р.

Факт надання Банком кредитних коштів Позичальнику на загальну суму 4 354 407,25 грн. відповідачем не заперечено та по суті підтверджено у відзиві на позов від 11.04.2011р. та в судовому засіданні 11.04.2011р.

Згідно п. 1.4 Кредитних договорів щомісячний платіж - грошові кошти, які мають бути сплачені Позичальником Кредитору щомісячно в сумі, яка включає в себе погашення процентів за кредитом. Погашення основної суми здійснюється згідно графіку повернення кредиту та сплати інших платежів.

Графік повернення кредиту та сплати інших платежів містить суми зобовязань Позичальника щодо повернення кредиту та сплати процентів, та строки їх виконання за цим Договором, та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.5 Договорів Кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, повернення та плати за цим Договором є безумовним та безвідзивними, їх виконання має пріоритет над будь-якими поточними та майбутніми грошовими зобовязаннями Позичальника, якщо інше не встановлено чинним законодавством України.

В силу п.5.1 зазначених вище кредитних договорів, Позичальник здійснює погашення нарахованих процентів щомісячними платежами. Погашення частини кредиту здійснюється в розмірах та строках, які визначені Графіком повернення кредиту та сплати інших платежів.

Проценти за користування кредитом Позичальник сплачує щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця та остаточно при погашенні кредиту.

П.7.2 Генеральної кредитної угоди №9 від 02.07.2008 року сторони передбачили право Позичальника достроково погасити отримані кредити і сплатити проценти за користування кредитними коштами на підставі домовленості з Кредитором

Відповідно до п.п. 1.1.4 Кредитних договорів, в редакції Додаткових угод від 12.05.2010р., та графіків повернення кредиту та сплати інших платежів, сторонами визначено дату остаточного погашення кредиту 25.04.2011 року.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, 20.10.2010 року Позичальником було повністю погашено кредити згідно Кредитного договору №010/05-001/26/09 від 25.05.2009р. та Кредитного договору №010/05-001/32-09 від 20.07.2009 року (виписки меморіальних ордерів та платіжних доручень, які свідчать про погашення кредитних коштів згідно кредитних договорів знаходяться в матеріалах справи).

При цьому, зобовязання щодо сплати процентів за користування кредитом за Договором №010/05-001/26/09 від 25.05.2009р. Позичальником виконано неналежним чином, кошти повернуті не в повному обсязі і його заборгованість станом на день звернення до суду становила 219 505,73грн., які позивач і просив стягнути в судовому порядку.

Відповідач у відзиві на позов заборгованість перед позивачем по сплаті процентів за користування кредитними коштами в сумі 219 505,73 грн. визнав повністю.

Статтею 22 ГПК України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В судове засідання 16.05.2011 року відповідач не прибув, доказів добровільної сплати боргу не надав.

Разом з тим, в судовому засіданні 16.05.2011р. повноважний представник позивача повідомив, що відповідачем після порушення провадження у даній справі частково погашено заявлену до стягнення заборгованість по процентах за користування кредитними коштами згідно договору № 010/05-001/26/09 від 25.05.2009р.,- в сумі 49 925,01грн. В підтвердження представив платіжне доручення № 1 від 31.03.2011р. на суму 9925,01 грн. та меморіальний ордер № 1 від 06.05.2011р. на суму 40 000 грн. Відтак, в цій частині позовних вимог просить провадження у справі припинити. Решта заборгованості по несплачених відповідачем процентів за користування кредитними коштами в сумі 169 580,72грн. просить стягнути з відповідача.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене, суд визнає правомірними, обґрунтованими, визнаними відповідачем та такими, що підлягають до задоволення вимоги позивача щодо стягнення з ТзОВ "Славпродукт" 169 580,72грн. заборгованості по процентах за користування кредитними коштами згідно договору № 010/05-001/26/09 від 25.05.2009р.

Провадження у справі в частині стягнення 49 925,01грн. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами підлягає припиненню, відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того, в період з 01.06.2010р. по 28.02.2011 року, відповідачем порушувались строки сплати чергових платежів, визначені Графіком повернення кредиту та сплати інших платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, станом на 19.10.2010р. заборгованість по сплаті чергових платежів за Кредитним договором №1 становила 175 000грн.

В період з 25.05.2010 року по 29.12.2010 року Позичальник неналежним чином виконував зобовязання щодо строків сплати чергових платежів та сплати процентів за Кредитним договором №010/05-001/32/09 від 20.07.2009 року. Зокрема, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, станом на 19.10.2010 року, заборгованість відповідача по сплаті чергових платежів за Кредитним договором №2 становила 175 000грн.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (ч.7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 209 ЦК України встановлено, що особа, яка не виконала зобовязання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пеня, як неустойка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч.2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі (ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 Генеральної кредитної угоди №9 від 02.07.2008 року, Позичальник зобовязався за порушення термінів повернення кредитів, сплати процентів за користування кредитними коштами, встановленими умовами кредитних договорів, використання кредитних коштів не за цільовим призначенням, сплачувати Кредитору додатково до встановленої процентної ставки за кредит, штрафні санкції, передбачені п.10 даної угоди.

П. 10.2 угоди, сторони передбачили, що за порушення термінів повернення кредитів, процентів за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, укладеними в рамках даної угоди, Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 13.4 Кредитних договорів, які були укладені між сторонами у справі в рамках Генеральної кредитної угоди, за прострочення виконання будь-яких грошових зобовязань за цим договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобовязання мало бути виконаним і по день виконання Позичальником простроченого зобовязання включно.

Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким останній просить суд стягнути з відповідача:

1) згідно Кредитного договору №010/05-001/26/09 від 25.05.2009р.: 22250,37грн. пені за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом за період з 01.06.2010р. по 28.02.2011 року та 4 000 грн. пені за порушення терміну повернення кредиту за період з 25.06.2010 року по 19.10.2010 року;

2) згідно договору №010/05-001/32/09 від 20.07.2009р.: 12 027,43грн. пені за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом за період з 01.06.2010р. по 29.12.2010р. та 4 431,70грн. пені за порушення терміну повернення кредиту за період з 25.05.2010р. по 19.10.2010р..

Як вбачається із наданих розрахунків, пеня позивачем обраховувалась за вищенаведені періоди з врахуванням дати виникнення прострочки, терміну сплати та відповідно до умов договору.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок сум пені, суд вважає його правомірним, а вимоги такими, що підлягають до задоволення (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Під розстрочкою виконання рішення слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, який визначається господарським судом.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Окрім цього, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Отже, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

З відзиву на позов вбачається, що підставою для відстрочки виконання судового рішення відповідач вважає тяжке фінансове становище підприємства, яке виникло внаслідок фінансової кризи у 2010 р., наявністю дебіторської заборгованості своїх контрагентів.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Водночас, особа, яка звертається до суду із заявою про розстрочку виконання рішення зобовязана в порядку ст. 33 ГПК України довести обставини та обґрунтувати ті причини, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду.

Фактично ж обставини, на які відповідач посилається, а саме: скрутне фінансове становище підприємства та наявність в Україні фінансової кризи не є виключними, а лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у звязку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі. Окрім того, зазначені обставини мають вплив на господарську діяльність не лише відповідача, але і інших субєктів підприємницької діяльності, а допущена відповідачем заборгованість та невиконання ним своїх договірних зобовязань має негативний вплив на фінансовий стан позивача та здійснювану ним діяльність.

Окрім того, слід відмітити, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

З аналізу наведених обставин, господарський суд прийшов до висновку про відсутність в даному випадку підстав, встановлених ст. 83 ГПК України для розстрочки виконання рішення суду у даній справі до 31.12.2011р.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити, що сторони в процесі виконання рішення господарського суду не позбавлені права звернутись до суду в порядку ст. 121 ГПК України із відповідною заявою, підтвердженою відповідними доказами.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 2 622,15 грн.. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., згідно вимог статей 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 77, 80- п.1-1, 82-85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Обїзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 34042038) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", вул. Кардинала Й. Сліпого, 8, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 21139067, рахунок №290911787 в Тернопільській обласній дирекції відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Тернопіль, МФО 338501) заборгованість за Генеральним договором №9 від 02.07.2008р., а саме заборгованість:

- за Кредитним договором №010/05-001/26/09 від 25.05.2009 року. в розмірі 195 831,39грн., у тому числі:

- 169 580грн. 72 коп. - проценти за користування кредитними коштами;

- 22 250грн. 37 коп. - пеня за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом за період з 01.06.2010р. по 28.02.2011р.;

- 4 000 грн. - пеня за порушення терміну повернення кредиту за період з 25.06.2010р. по 19.10.2010р.;

- за Кредитним договором №010/05-001/32/09 від 20.07.2009 року. в розмірі 16 459грн. 13 коп., у тому числі:

- 12 027грн. 43 коп. - пеня за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом за період з 01.06.2010р. по 29.12.2010р.;

- 4 431 грн. 70 коп. - пеня за порушення терміну повернення кредиту за період з 25.05.2010р. по 19.10.2010р.;

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт", вул. Обїзна, 12/6а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область (ідентифікаційний код 34042038) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", в особі Тернопільської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", вул. Кардинала Й. Сліпого, 8, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 21139067):

- 2622 грн. 15 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

- 236грн. в повернення сплачених позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Припинити провадження у справі в частині стягнення 49 925грн. 01 коп. заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України

5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

6.Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 23.05.2011р.), через місцевий господарський суд.

СуддяІ.М. Гирила