Рішення № 15863593, 26.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.11 Справа № 8/68/2011

За позовом Прокурора Старобільського району Луганської області в інтересах держави в особі Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації, м. Старобільськ Луганської області,

до Комунального підприємства «Старобільськтепло», м. Старобільськ Луганської області, -

про стягнення 716936 грн. 36 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Маценко О.В.,

в присутності представників сторін:

від прокурора (заявника) Шидлаускас П.В. прокурор, - посвідчення №129 від 09.10.06 року;

від позивача ОСОБА_1. юрист, - довіреність № 106 від 25.01.11 року;

від відповідача ОСОБА_2 інженер по збуту, - довіреність № 4 від 20.04.11року; ОСОБА_3 юрисконсульт, - довіреність № 1 від 01.02.11 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимогу про стягнення з відповідача коштів у сумі 716.936,36 грн., зайво сплачених ним на користь відповідача за період з 01.04.08 року по 31.12.10 року в ході виконання договорів про поставку теплової енергії №1 та №39, укладених між сторонами, відповідно, 01.01.08 року та 01.11.08 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 05.05.11 року до 19.05.11 року та з 19.05.11 року до 26.05.11 року з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.

До початку судового засідання 26.05.11 року від учасників розгляду спору надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні прокурор та позивач позов підтримали у повному обсязі, - при цьому позивач пояснив, що про порушення свого охоронюваного законом права дізнався з Акту №04-21/003 ревізії фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації за період з 01.04.08 року по 01.01.11 року, складеного Контрольно-ревізійним управлінням у Луганській області 11.02.11 року.

16.05.11 року позивач подав клопотання за №783/1 від 12.05.11 року про залучення до участі у справі фахівця Головного контрольно-ревізійного управління у Луганській області - з метою отримання від нього у процесі розгляду спору розяснень щодо виявлених в ході ревізії фактів (том 1, а.с.145).

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що він, надаючи послуги з теплопостачання відповідно до укладених між сторонами договорів, керувався умовами останніх та чинним законодавством. Він вважає, що: правомірно застосовував формули 2.4-2.10 пункту 2.1.5 та таблиці 2.1-2.6 КТМ 204 України 244-94, а також пункт 6.1.2 Міжгалузевих норм від 25.10.99 року №91; Міжгалузеві норми стосуються бюджетних установ, а відповідач є комунальним підприємством, а тому, на його думку, він не повинен застосовувати їх у своїй діяльності (заперечення проти позову від 19.04.11 року за вих. №222) (том 1, а.с.94); на його думку, доказом відсутності надмірної сплати Відділом освіти на користь КП «Старобільськтепло» спірної суми коштів у розмірі 716.936,36 грн. є акти взаємозвірок, складені сторонами станом на 03.01.11 року (том 1, а.с.132) та на 05.05.11 року (том 1, а.с.131), згідно яким сторони не мають взаємних боргових зобовязань.

У судовому засіданні 26.05.11 року він подав заяву (вих. №267 від 25.05.11 року) про покладення судом на Старобільське районне бюро технічної інвентаризації обовязку здіснити заміри зовнішніх обємів будівель відділу освіти Старобільської райдержадміністрації, т.я., на думку відповідача, в ході вибіркових перевірок цього відділу КРУ та спеціалістами КП «Старобільсктепло»встановлено, що дані по будівлях не відповідають дійсності.

Прокурор вищезгадане клопотання позивача не підтримав та залишив його вирішення на розсуд суду; відповідач заперечив проти його задоволення.

Розглянувши клопотання позивача, заслухавши думку інших учасників розгляду спору з цього приводу, враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, суд дійшов висновку, що підстави для його задоволення відсутні.

Прокурор та позивач заперечили проти задовлення вищенаведеного клопотання відповідача, пославшись на те, що, по-перше, таке питання відповідачеві слід було б ставити при укладенні договору або при внесенні змін до нього; по-друге, відповідач у встановленому законом порядку не оскаржив вищезгаданий Акт КРУ, - тобто погодився з його висновками.

Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши думку інших учасників розгляду спору з цього приводу, враховуючи обставини справи та наявні у ній докази, суд вважає, що підстави для його задоволення відсутні з огляду на його необгрунтованість, оскільки:

сторони, укладаючи договори №№1 та 39, без будь-яких зауважень взяли до уваги взаємно узгоджені опалювані обєми приміщень, зазначені у додатках №1 до кожного з договорів (том 1, а.с.65 та 70);

обидва договори сторонами підписані без протоколів розбіжностей;

документальне підтвердження надходження від сторін за договорами пропозицій про внесення змін до них до справи не надано;

службове листування відповідача з позивачем та БТІ з приводу розбіжностей, на які він посилається та на яких грунтує своє клопотання, до справи не надано.

І.Заслухавши учасників розгляду спору, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.01.08 року між відповідачем (підприємство) та позивачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №1 про постачання теплової енергії, відповідно до якого підприємство зобовязується поставити споживачу теплову енергію згідно до умов цього договору, а споживач зобовязується своєчасно сплатити вартість поставленої теплової енергії у строки та на умовах, визначених договором (п.1.1), при цьому поставка теплової енегрії буде здійснюватися у приміщення (будівлі), вказані у додатку №1 до договору (п.1.2).

Споживач має право на: отримання своєчасно та відповідної якості теплової енергії відповідно до норм чинного законодавства (п.2.1.1); установку засобів обліку теплової енергії (п.2.1.3).

Він зобовязаний сплачувати вартість отриманої теплової енергії у встановлені договором строки у повному обсязі (п.2.2.1).

Оплата за поставлені теплову енергію здійснюється шляхом перерахуванням споживачем грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства (п.3.1)

Тариф на поставку теплової енергії на момент укладення договору становить 442,81 грн. за 1 Гкал (п.3.2).

Тарифи на оплату теплової енергії встановлюються уповноваженими органами. У разі прийняття цими органами рішення про зміну тарифів, розмір останніх, встановлений цим договором, підлягає зміні (п.3.3).

Оплата вартості теплової енергії у разі наявності засобів обліку здійснюється за їх показниками (п.3.4) шляхом перерахування коштів на рахунок підприємства, впродовж 10-ти днів з моменту отримання рахунку (п.3.5).

За централізоване опалення будівлі оплата здійснюється згідно норм споживання. Додатково здійснюється нарахування за перевищення кількості нагрівальних приладів опалення, з моменту останньої перевірки представниками підприємства, з розрахунку площі поверхні нагріву одного приладу на 1 кв.м (п.3.6).

Попередня оплата за теплоенергію здійснюється споживачем до 10 числа поточного місяця на підставі рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства (п.3.7).

У разі невиконання або неналежного виконання договірних зобовяхзань сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.4.1).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє впродовж наступних 3-х років, а у разі відсутності заяви про його розірвання з боку сторін, - його дія пролонгується на кожний наступний рік (п.8.1) (том 1, а.с68-69).

До договору мається додаток №1, підписаний обома сторонами, згідно якому визначено, що теплова енергія поставляється на 16 перелічених у ньому обєктів (а.с.70; 71-78).

01.11.08 року сторони у простій письмовій формі уклали договір №39 на поставку теплової енегрії, аналогічний за змістом вищецитованому договору №1 від 01.01.08 року.

Тариф на поставку теплової енергії на момент укладення договору становить 483,07 грн. за 1 Гкал (п.3.2).

Термін дії договору сторони визначили аналогічно пункту 8.1 договору №1 від 01.01.08 року (том 1, а.с.63-64).

До договору мається додаток №1, підписаний обома сторонами, згідно якому визначено, що теплова енергія поставляється на 1 обєкт - Міжшкільний учбово-виробничий комбінат, розташований по вул. Орджонікідзе, 1 міста Старобільська (том 1, а.с.65).

Дослідження судом змісту обох договорів та додатків №1 до них показало, що вони не містять будь-яких посилань на конкретну нормативну базу, яка була підставою для визначення рівня тарифів та рівня плати за спожиту теплову енергію.

Контрольно-ревізійним управлінням у Луганській області (далі КРУ) здійснено ревізію фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації (далі Відділ освіти) за період з 01.04.08 року по 01.01.11 року, за результатами якої складено відповідний Акт ревізії №04-21/003 від 11.02.11 року (том 1, а.с.8-55) та встановлено, що на усіх обєктах, до яких згідно договорам №№1 та 39 поставляється теплова енергія, - впродовж перевіряємого періоду не були встановлені засоби обліку спожитої теплової енергії.

В ході ревізії КРУ встановлено, що вартість теплової енергії, спожитої на цих обєктах, Комунальним підприємством «Старобільськтепло»(далі КП «Старобільськтепло») визначалася шляхом застосування формули №2.11 Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енегрії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 України 244-94 (даті КТМ 204), та формули №6.1 Міжгалузевих норм споживання електричної і теплової енергії для установ та організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 25.10.99 року №91, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.03.2000 року за №175/4396 (далі Міжгалузеві норми №91), - з застосуванням показника погодинних витрат теплоти (Q0). Зазначений показник (Q0) визначений розрахунково (пункт 2.1.6, формула №2.8 КТМ 204), з застосуванням максимального теплового потоку на опалення житлових та громадських споруд (Q0мах), який також визначено розрахунковим шляхом (пункт 2.1.5, формула №2.4 КТМ 204).

КРУ вважає, що здійснення таких розрахунків не передбачено Міжгалузевими нормами №91 від 25.10.99 року. Як сказано у п.1.3 названих Норм, встановлені цим документом норми є гранично допустимими показниками споживання теплової енергії для установ та організацій бюджетної сфери.

Пунктом 2.1.4 КТМ 204 встановлено, що у разі необхідності визначення індивідуальних норм витрат теплоти на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання треба користуватися формулами, наведеними у пунктах 2.2, 2.3 та 2.4 КТМ 204.

В ході проведення ревізії було встановлено, що з урахуванням того, що фактичні дані щодо погодинних витрат теплоти на опалення (Q0), які повинні бути визначені лише відповідно до пункту 2.2.2 КТМ 204 та пункту 6.1 Міжгалузевих норм №91, - відсутні, то розрахунок кількості спожитої теплової енергії потрібно розраховувати відповідно до вимог пункту 2.2.5 КТМ 204 та п.6.1.8 Міжгалузевих норм №91.

Як сказано у п. 2.2.5 КТМ 204, у разі неможливості визначення погодинних витрат теплоти на опалення житлових та громадських будівель (Q0) за фактичними даними (п.2.2.2), - річна потреба в теплоті визначається за формулою №2.14.

Застосовуючи цю формулу, КРУ визначило, що КП «Старобільськтепло»за період з 01.04.08 року по 01.01.11 року за поставку теплової енергії для потреб приміщень, опалюваних згідно договорам №№1 та 39, зайво предявило до сплати 716.936,36 грн., у тому числі:

за 2008 рік 39899,76 грн.

за 2009 рік 315501,39 грн.;

за 2010 рік 361535,21 грн. (том 1, а.с.8-55; розрахунок - том 1, а.с.79-89), - чим Відділу завдано шкоди на таку ж суму.

Вищенаведені висновки, яких дійшло КРУ згідно Акту ревізії, підтверджені за результатами зустрічної перевірки, проведеної щодо КП «Старобільськтепло»за період з 01.04.08 року по 31.12.10 року (довідка №331-21/5«з»від 09.02.11 року (том 1, а.с.56-59).

Суд вважає, що складений Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області Акт ревізії щодо факту зайвого перерахування коштів є належним та допустимим доказом у справі, оскільки результати проведеної перевірки не оскаржені субєктами господарювання, які перевірялися (Відділом освіти та КП «Старобільськтепло»).

На підставі згаданого Акту КРУ 09.03.11 року за вих. №350 Відділ освіти спрямував на адресу КП «Старобільсктепло»листа, у якому запропонувало вжити заходів до погашення на користь Відділу зайво отриманих коштів у зазначеній сумі (том 1, а.с.129), з чим це підприємство не погодилося (лист від 16.03.11 року за вих. №140).

З наявних у справі доказів не вбачається факт вжиття Відділом подальших заходів, спрямованих на відшкодування відповідачем зайво отриманої суми бюджетних грошових коштів.

Ця обставина стала підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Позивач надав до справи розрахунок суми позову за період часу з жовтня 2008 року по грудень 2010 року на загальну суму 716.936,36 грн., а також документальні докази факту спрямування відповідачем на його адресу рахунків про сплату вартості тепла, спожитого на обєктах, вказаних у договорах №№1 та 39, та фактичної оплати Відділом освіти кожного з цих рахунків.

Відповідно до приписів ст. 34 ГПК України суд вважає вищезазначені докази належними та допустимими.

Відповідач позов не визнав, але доказів, які б його спростовували, не надав.

ІІ.Заслухавши учасників розгляду спору, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

З договорів №1 від 01.01.08 року та №39 від 01.11.08 року на поставку теплової енергії, якими були врегульовані правовідносини сторін у період, що перевірявся, видно, що вонипідтверджують факт безпідставного перерахування коштів у сумі позову.

Так, умовами п.3.2 цих договорів передбачено, що розрахунки за послуги теплопостачання відповідно до чинного законодавства встановлюються уповноваженими органами, але як у названому пункті, так і вцілому у договорі відсутні посилання на рішення конкретного уповноваженого органу, конкретний нормативний акт та розрахунок вартості одиниці теплової енергії.

Як зазначено у п. 3.1 Міжгалузевих норм №91, споживання теплової енергії на одиницю комплексної характеристики громадської споруди нормуюється у гігакалоріях. Відповідно до. п. 4 вказаних Норм обєктами нарахування є установи освіти та ін.

Згідно з п. 6.1.2 зазначених Міжгалузевих норм №91 годинне споживання теплоти на опалювання будівель і споруд бюджетної сфери встановлюється за приладами обліку теплової енергії, а за їх відсутності годинне споживання теплоти визначається за показниками типових або індивідуальних проектів, за якими побудовані дані обєкти або за даними інвентаризаційних бюро.

Такі докази до справи не надані; вони були відсутні також на момент укладення обох договорів.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.05 року №2633 "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно з методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Вищевикладене дає підстави дійти висновку, що сторони при визначенні вартості послуг за укладеним договором припустилися порушення вказаних вище норм чинного законодавства України.

У звязку з цим відповідач на підставі обох договорів надав позивачеві 4026,35408 Гкал тепла, але рахунки виставив на 5068,879 Гкал, тобто різниця становить 1042,52492 Гкал на суму 716.936,36 грн. (розрахунки суми позову, надані прокурором та позивачем).

Отже, з урахуванням вищенаведених доводів правильним у даному випадку є застосування формули №2.14 пункту 2.2.5 КТМ 204 та п. 6.1.2 Міжгалузевих норм №91.

Що стосується посилань відповідача на вищезгадані акти взаємозвірок, складені станом на 03.01.11 року та 05.05.11 року, - як на докази відсутності між сторонами боргових зобовязань, то суд, керуючись ст. 34 ГПК України, не приймає їх до уваги як належні та допустимі докази з огляду на таке.

Акт від 03.01.11 року підписаний головними бухгалтерами сторін, а акт від 05.05.11 року - їх бухгалтерами, - тобто особами, які не є органами юридичної особи, з огляду на що обидва акти не відповідають приписам частини 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, згідно якій юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Отже, суд вважає належним чином доведним та документально підтвердженим розмір зайво перерахованих коштів у сумі 716.936,36 грн., про що сказано вище у цьому рішенні.

Вищевикладеними доводами та доказами підтверджено, що відповідач без законних підстав отримав від позивача кошти у сумі, заявленій до стягнення.

В силу ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовязана повернути це майно. Ці положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

Обовязок повернути безпідставно отримане майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності, тому наявність вини у поведінці особи, що безпідставно збагатилася, чинним законодавством не вимагається.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Судом взято до уваги, що відповідно до п.30 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»Генеральна прокуратура України та її органи звільнені від сплати державного мита на користь Державного бюджету України у разі звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05 року №1285 вони у таких випадках також звільнені від сплати на користь Державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, ст. 1212 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,32-35,44,47-1,49, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Старобільськтепло", ідентифікаційний код 34962239, яке знаходиться за адресою: місто Старобільськ, кв. Ватутіна, 14-б Луганської області, - на користь Відділу освіти Старобільської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код 02142129, яке знаходиться за адресою: місто Старобільськ, вул. Чернишевського,26 Луганської області, - безпідставно одержані грошові кошти за теплову енергію у сумі 716936 (сімсот шістнадцять тисяч девятсот тридцять шість) грн. 36 коп.; видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Комунального підприємства "Старобільськтепло", ідентифікаційний код 34962239, яке знаходиться за адресою: місто Старобільськ, кв. Ватутіна, 14-б Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок:

31118095700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у містіі Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО: 24046582, КБК: 22090200, символ звітності банку - 095, - державне мито у сумі 7169 (сім тисяч сто шістдесят девять) грн. 36 коп.; наказ видати Старобільській обєднаній державній податковій інспекції Луганської області після набрання рішенням законної сили;

31217264700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у містіі Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО: 24046582, КБК: 22050003, символ звітності банку 264, - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 26.05.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 травня 2011 року.

Суддя А.П.Середа