Рішення № 15863591, 26.05.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.11 Справа № 8/57/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ,

до Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області, -

про стягнення 60183 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Маценко О.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник, - довіреність № 500 від 20.04.2011 року;

від відповідача - ОСОБА_2 - провідний юрисконсульт, - довіреність №01/4-10-924 від 30.12.2010 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту воду у сумі 60183,00 грн., з посиланням на те, що актом №б/н, складеним уповноваженими посадовими особами позивача 01.02.11 року, встановлено, що відповідач самовільно здійснив підключення (врізку) до мережі водопостачання позивача шляхом установки труби і водорозбірного крану (гідранта) діаметром 50 мм, який знаходиться на обєкті "Будівельний двір" відокремленого підрозділу відповідача - шахти "Тошківська", та споживання води.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 14.04.11 року до 28.04.11 року; з 28.04.11 року до 16.05.11 року та з 16.05.11 року до 26.05.11 року з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.

До початку судового засідання 26.05.11 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що він самовільно не підключався до водопостачальних мереж позивача, оскільки у місці підключення (врізки), яке позивач згідно акту №б/н від 01.02.11 року вважає вчиненим самовільно, підприємство встановило металеву трубу та водорозбірний кран (гідрант) діаметром 50мм ще з моменту введення шахти "Тошківська" в експлуатацію "у 80-х роках минулого століття" (відзив на позов від 14.04.11 року за вих. №302-14).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.01.10 року між позивачем (водопостачальник) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №17/1 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до якого постачальник зобовязується постачати споживачеві питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач - своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови останнього (п.1.1).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що відповідно до технічних умов постачальника споживач у точці підключення встановлює (за свій рахунок) прилад обліку використаної води. Без виконання цієї умови підключатися до мереж постачальника споживачу забороняється.

Пунктом 3.11 договору споживачу заборонено приєднувати до своїх мереж інших споживачів, а також приєднувати власні нові вводи до мереж постачальника без його (постачальника) дозволу.

Згідно п.5.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується споживачем, визначається за показниками приладів обліку.

Як сказано у п.5.10 договору, при виявленні представником постачальника витоків води з мережах споживача внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній, постачальник виконує розрахунок витрат води відповідно до п.п.3.3 та 3.4 Правил користування. Наявність витоків оформлюється актом.

Сторони домовилися, що у всіх інших випадках порядок обліку здійснюється відповідно до положень Правил водокористування та Правил приймання (п.5.11).

Договір вступає в силу з 01.01.10 року та діє до 31.12.10 року (п.10.1), з можливістю пролонгування строку його дії за умов, визначених п.10.4 договору.

Дослідження судом тексту договору показало, що сторони узгодили усі інші істотні його умови.

Додатком №1 до договору є Паспорт водного господарства споживача, узгоджений сторонами (а.с.11-14).

01.12.10 року сторони уклали додаткову угоду до нього, якою продовжили термін його дії з 01.01.11 року до 31.12.11 року (а.с.15).

Згідно вищеназваному Паспорту водопостачальник та споживач узгодили підключення до мереж водопостачальника власних мереж споживача у 2-х місцях, а саме: ввід №1 (смт Тошківка, вул. Челюскінців,8) та ввід №2 (смт Тошківка, Проммайданчик №5 шахти "Тошківська") (а.с.17).

На доданих до Паспорту графічних планах вказано місцезнаходження вводу №1 (а.с.17) та вводу №2 (а.с.18).

Водовимірювальні вузли встановлені у 2-х точках: на вводі №1, труба діаметром 150мм прилад обліку ЛЛТ-50Х; на вводі №2, труба діаметром 100мм прилад обліку КВБ-25 (а.с.19).

Вказаний Паспорт затверджений споживачем (а.с.16) та узгоджений з водопостачальником (а.с.21).

Позивач відповідно п.7.1 договору має право у будь-який час, не погоджений заздалегідь зі споживачем, здійснювати контроль за водоспоживанням та водовідведенням споживача, у відповідності з повноваженнями, наданими діючим законодавством, і за результатами перевірок складати відповідні акти.

Скориставшись цим правом, водопостачальник 01.02.11 року здійснив перевірку дотримання споживачем умов договору та виявив факт вищезгаданого підключення (врізки) (а.с.31;67-69;105), у звязку з чим склав відповідний акт (а.с.31), від підписання якого посадова особа споживача (головний механік Дзюбук В.М.) відмовився.

Того ж дня водопостачальник опломбував місце самовільної врізки, про що склав відповідний акт (а.с.29), підписаний заступником директора з питань побуту Відокремленого підрозділу "Шахта "Тошківська"" (далі ВП "Шахта "Тошківська"") Рубцовим С.П.

У звязку з виявленням вищеописаного факту водопостачальник 01.02.11 року склав акт №51022, згідно якому розрахунковим шляхом встановив, що за період з 13.01.11 року (дати останньої перевірки обсягів води, спожитої ВП "Шахта "Тошківська"") (а.с.104) по 01.02.11 року відповідно до приписів п.4.2 Правил користування системами централізованого водопостачання у населених пунктах України №190 від 27.06.08 року (далі Правила №190) та таблиці Шевелева Ф.А. встановив, що за вказаний період часу споживач отримав 6687 куб.м води (а.с.30).

У позовній заяві водопостачальник уточнив період, за який підлягає нарахування плата безобліково спожитої води. Відповідно до п.6.2 договору, укладеного між сторонами, споживач повинен сплатити вартість спожитої води у строк до 15-го числа поточного місяця. Керуючись приписами п.3.4 Правил №190, постачальник встановив, що датою початку періоду нарахування є 15.01.11 року, - звідки обсяг безобліково спожитої води позивач визначив у обємі 6687 куб. м, а саме:

1)пропускну спроможність труби діаметром 50 мм, яка при швидкості руху води у трубі 2,0 м/сек становить 15,48 куб. м на годину, помножив на кількість годин подачі води 432 (18 днів х 24) (п.3.3 Правил №190), що за підсумком дало 6687 куб. м;

2)виходячи з обєму спожитої води, визначив її вартість - 60183,00 грн. (6687 куб. м х 9,00 грн. за 1 куб. м) (а.с.2-3).

Позивач стверджує, що на вказану суму склав рахунок №510022, який містить вимогу про його сплату у 3-денний строк, та спрямував його на адресу споживача.

Останній отримав його 25.02.11 року (а.с.2-3) (відповідач цього не заперечує), але заходів до його оплати не вжив.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що приєднання (врізка) спірних труби та водорозбірного крану (гідранту) діаметром 50 мм були вчинені "у 80-х роках минулого століття", однак з вищезгаданого Паспорту видно, що спірне місце підключення у останньому на моменту укладення вищезгаданого договору (01.01.10 року) не було зазначене та узгоджене з водопостачальником.

Споживач, з метою спростування доводів позивача, надав до справи дві Картки пожежогасіння, складені ПДПЧ-40 08.10.08 року, які, на його думку, підтверджують факт установки "у 80-х роках минулого століття" спірного водорозбірного крану (гідранту) діаметром 50мм (а.с.70 та 84).

Дослідження судом цих двох графічних документів показало, що вони є аналогічними за змістом, складені в один день 08.10.08 року, але на картці, розміщеній на а.с.70, серед інших обєктів зазначено обєкт під назвою "Тех.склад", - при цьому тут відсутні будь-які посилання на наявність поблизу цього обєкту пожежного гідранта, - а на картці, розміщеній на а.с.84, той же самий обєкт уже названо як "Строй.двір" та позначено "ПГ-26. К-100", - з огляду на що суд вважає за потрібне зазначити, що водорозбірний кран (гідрант) діаметром 50 мм на обєкті "Строй.двір" на жодній з цих карток не зазначений.

Суд критично оцінює ці два графічні документи та, керуючись приписами ст.34 ГПК України, не вважає їх належними та допустимими доказами у справі.

З метою дослідження доводів відповідача проти позову в ході розгляду цього спору суд опитав посадових осіб:

позивача (Пономаренка В.І. заступника начальника Відокремленого підрозділу "Світличанське управління" ТОВ "Луганськвода" (далі ВП "Світличанське управління"); Соколенко К.П. провідного інженера відділу збуту ВП "Світличанське управління"), - які наполягали на достовірності виявленого ними факту та складених у звязку з цим документів);

відповідача (Рубцова С.В. директора з питань побуту ВП "Шахта "Тошківська"", - який, як він стверджує, не був присутнім на місці події 01.02.11 року, але приблизно 19.02.11 року підписав акт опломбування місця самовільного підключення (врізки); Дзюбука В.М. головного механіка ВП "Шахта "Тошківська"", який пояснив, що особисто був присутнім під час виявлення факту самовільного підключення (врізки), але від підписання акту відмовився).

На підтвердження факту обізнаності відповідача про факт виявлення самовільного підключення (врізки) до систем водопостачання позивача останній надав до справи лист ДП "Первомайськвугілля" від 03.02.11 року за вих. №68, у якому відповідач просить надати технічні умови для встановлення водомірного приладу на проммайданчику будівельного цеху шахти "Тошківська" (а.с.34), - тобто у місці виявлення самовільного підключення (врізки).

Оцінивши сукупність цих доказів, суд дійшов висновку, що відповідач не надав до справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували його заперечення проти позову та спростовували його.

Факт несплати відповідачем вищезгаданого рахунку став підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши вищезгаданий договір, сторони у справі набули низку прав та обовязків.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 32 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.

Споживач питної води зобовязаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення (ч.2 ст.22 Закону).

Відповідно до п.3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.08 року №190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.08 року за №936/15627 (далі Правила №190) розрахунки за спожиту питну воду на скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку.

З цією нормою кореспондується пункт 3.2 договору, укладеного між сторонами, згідно якому споживач зобовязаний у точках підключення встановити за власний кошт прилад обліку використаної води, оскільки кількість води, що подається постачальником та використовується споживачем, визначається за показниками приладів обліку (п.5.1 договору).

Правила №190 (п.3.2) водокористування вважають безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів факт самовільного підключення (врізки) споживача до водопостачальної мережі позивача, а також період часу, впродовж якого відповідач безобліково споживав воду.

Пунктом 4.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, з якими кореспондується пункт 3.11 укладеного між сторонами договору, встановлено, що для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику необхідно отримати технічні умови відповідно до Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 №2328.

В силу пункту 4.2 Правил №190 забороняється будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів). У разі самовільного приєднання розрахунок здійснюється згідно з п. 3.3 цих Правил, -з яким кореспондується пункт 5.10 договору.

Розрахунок суми заподіяних збитків позивач визначив відповідно до приписів пунктів 3.3 та 4.2 Правил №190.

Частинами 1 та 2 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає приписам ст.16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,509,525-527,530,623,626,627 Цивільного кодексу України; ст. 20 Господарського кодексу України; ст.ст.22,32 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання", керуючись ст.ст.4-3,32.34,43,44,47-1,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства "Первомайськвугілля", ідентифікаційний код 32320594, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Куйбишева, 18-а Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", ідентифікаційний код 35554719, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, - заборгованість за безобліково спожиту питну воду у сумі 60183 (шістдесят тисяч сто вісімдесят три) грн. 00 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 601 (шістсот одна) грн. 83 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 26.05.2011 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 30 травня 2011 року.

Суддя А.П.Середа