Ухвала суду № 15861981, 10.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5821/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Бєлової Л.В. та Гром Л.М.,

при секретарі: Проценко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Дочірнього підприємства «Ексімп»та Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ексімп»до Бориспільської обєднаної Державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Бориспільської обєднаної Державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 09.09.09р. №0044402320/0 та № 0044412320/0. Заявою від 17.06.2010 року № 17/6-1 позивач доповнив позовні вимоги, та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішень Бориспільської ОДПІ Київської області від 20.11.2009р №0044402320/1 та № 0044412320/1; від 29.01.2010 р. №0044402320/2 та № 0044412320/2 та від 15.06.2010р. №0044402320/3 та № 0044412320/3.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2010 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області №0044412320/0 від 09.09.09р.; № 0044412320/1 від 20.11.2009р.; № 0044412320/2 від 29.01.2010р. та № 0044412320/3 від 15.06.2010р. у частині визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 216856, 50 грн. , з яких: 144 571 грн. основного платежу та 72285,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.

Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови в частині відмови в задоволенні позову окружним адміністративним судом м. Києва не було дотримано вимог, які встановлені ст. 159 КАС України, що призвело до необґрунтованої і незаконної відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідач просить скасувати рішення суд в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень. На думку відповідача, судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову залишити без змін, враховуючи наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З таким висновком не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області проведена позапланова виїзна перевірка Дочірнього підприємства «Ексімп»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.10.06р. по 30.09.08р., валютного та іншого законодавства за період з 04.10.06р. по 30.09.08р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.08.09р. №507/23-2/34641339.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.3.5, п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягало у: завищенні валових витрат за три квартали 2008 року у загальній сумі 572174 грн., внаслідок безпідставного, на думку податкового органу, віднесення до складу валових, витрат на демередж у вказаній сумі на підставі рахунків та актів виконаних робіт комісіонерів; завищення валових витрат за 2007р. та три квартали 2008 року на загальну суму1102596 грн., внаслідок врахування витрат за користування програмним забезпеченням САП без документального підтвердження прав інтелектуальної власності з покликанням на те, що підприємство не має на балансі програмного забезпечення САП (корпоративна система управління) та до перевірки не надано доказів використання цього програмного продукту (73596 грн. (без ПДВ) вартість інформаційно-консультативних послуг ЗАТ «Фуршет»та 1 029 000 грн. вартість інформаційно-консультативних послуг ТОВ «Ай Ті Сервіс»по розробці та реінжинірингу бізнес процесів в ДП «Ексімп»; завищення валових витрат за 2007 рік на загальну суму 199 414 грн. внаслідок безпідставного, на думку податкового органу, віднесення до їх складу витрат на закордонні відрядження без документального підтвердження звязку даних витрат з господарською діяльністю позивача.

У звязку з наведеним відповідачем було зроблено висновок про заниження податку на прибуток у загальній сумі 468547 грн. та про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок безпідставного, на думку податкового органу, віднесення до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 405029 грн., а саме: 144571 грн. за липень, серпень, вересень 2008р. за взаєморозрахунками з ПП «Солло», що відображені у звітних даних підприємства (додатках №5 до податкової декларації з ПДВ) та не підтверджені податковими накладними; 260458 грн. за взаєморозрахунками з ЗАТ «Фуршет»та ТОВ «Ай Ті Сервіс»за інформаційно-консультативні послуги по впровадженню програмного забезпечення САП АГ. ДПІ зроблено висновок про заниження ПДВ на загальну суму 405029 грн.

На підставі акту перевірки та внаслідок виявлених порушень Бориспільською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області винесені податкові повідомлення рішення від 09.09.09р.: №0044402320/0 , яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 702820, 50 грн., в тому числі 468 547 грн. основного платежу та 234273, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0044412320/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем ПДВ в сумі 607543, 50 грн., в тому числі: 405 029 грн. основного платежу та 202514, 50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, скарги позивача залишені без задоволення, у звязку з чим відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2009р.: №0044402320/1 та № 0044412320/1; від 29.01.2010 р.: №0044402320/2 та № 0044412320/2 та від 15.06.2010р. №0044402320/3 та № 0044412320/3, з аналогічними сумами донарахованих податкових зобовязань.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладених ДП «Ексімп»(комітентом) договорів комісії № СН-04-к від 08.01.07р. з ПП «Солло»та від 10.08.07р. № СН/05 з ТОВ «К.Л.Марин»(комісіонерами) на підставі рахунків-фактур, актів виконаних робіт та ВМД на імпорт товару, перелік яких наведений на стор.10-11 акту перевірки, позивачем віднесено до складу валових витрат, витрати на демередж за три квартали 2008 року в загальній сумі 572174 грн. В бухгалтерському обліку підприємства витрати на демередж відображені у складі витрат на транспортно-експедиційні послуги за договорами комісії «транспортна комісія»враховано по ДТ 289 КТ 685 балансових рахунків згідно наданих до перевірки карток проведення витрат відповідно до п.9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за N 751/4044.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, за своєю правовою суттю демердж є неустойкою та з врахуванням вимог п.п. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»не включається до складу валових витрат, що свідчить про те, що висновок податкового органу про завищення валових витрат за вказаний вище період в загальній сумі 572174 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за вищевказаний період в сумі 143043, 50 грн. обґрунтований.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовником) та ЗАТ «Фуршет» (виконавцем) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 3/01 від 01.01.07р., відповідно до якого виконавець зобовязався надати консультаційні послуги по впровадженню програмного забезпечення АG, інсталяції цього продукту і консультаційній підтримці розробки інтерфейсів апаратними способами і передачі даних; консультаційній підтримці розробки інтерфейсів програмного забезпечення із зовнішніми програмними системами, а також здійснення відповідних розробок (п.1.2. договору); замовник, у свою чергу, оплатити за послуги на протязі 30 днів з дати підписання акта приймання-передачі. Дата початку надання послуг, за п.2 цього Договору, 01.01.2007 р., завершення 31.12.08р. Про виконання договору сторони склали акти приймання-передачі наданих послуг за період з 31.03.07р. по 30.06.08р. на загальну суму 364545 грн., в т.ч. ПДВ 60757 грн. (перелік цих актів наведений на стор.12 акту перевірки). До валових витрат за три квартали 2008 року віднесено 73569 грн. (без ПДВ).

У період дії вказаного договору, позивачем укладено ще один договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 12.09.07р. № 12/09-07У з іншим виконавцем - ТОВ «Ай Ті Сервіс», за умовами якого останній зобовязався надати замовнику інформаційно-консультаційні послуги по розробці бізнес-процесів в ДП «Ексімп», повязаних з впровадженням вищевказаної інформаційної системи SAP, а замовник, у свою чергу, прийняти та оплатити надані послуги. Про виконання договору сторони склали акти № 38 від 28.02.08р.,№ 19 від 10.10.07р.,№ 130 від 31.10.07р.,№ 31 від 29.02.08р., № 79 від 30.04.08р. № 42 від 31.03.08р.,№ 127 від 30.06.08р., № 128 від 30.06.08р., № 10002 від 17.12.07р., № 10008 від 04.12.07р. на загальну суму 1359600 грн. (в т.ч. ПДВ).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вказані акти містять найменування послуг «інформаційно-консультаційна послуги», разом з тим, не містять зміст та обсяг господарської операції з надання таких послуг та вказаний програмний продукт не перебував на балансі позивача. Так, у складі основних фондів, перелік яких вміщено в додатку № 1 до акту перевірки, засвідченого підписаними посадових осіб позивача не має програмного забезпечення інформаційної системи SAP; на момент перевірки позивачем не було надано документального підтвердження придбання вказаного продукту, прав інтелектуальної власності на нього, що слугувало підставою для висновку про непідтвердження спірних витрат з метою їх використання у господарські діяльності позивача, що свідчить про те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правомірно погодився з податковим органом про порушення.

При цьому, враховуючи вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для формування валових витрат, обовязковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.- 5.7. ст.5 вказаного Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат до складу валових витрат.

На момент перевірки позивачем на усні та письмові запити податкового органу не було надано документів щодо права користування вказаним продуктом ліцензія, договір отримання цього продукту у користування, інший договір на підтвердження права розпорядження чи користування майновими правами інтелектуальної власності відповідно до ст.1170 Цивільного кодексу України, що відображено в акті перевірки на стор.14. Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для віднесення спірних витрат до складу валових, без належних на те документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи зміст п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додано вартість» до складу податкового кредиту можуть бути віднесені тільки ті суми податку на додану вартість, які сплачені в звязку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів, призначених для використання в межах та з метою подальшого використання у господарській діяльності платника податку.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що донарахування ПДВ в сумі 260458 грн. внаслідок завищення податкового кредиту у вказаній сумі за взаєморозрахунками із ЗАТ «Фуршет»та ТОВ «Ай Ті Сервіс»правомірне, а тому підстави для скасування податкових повідомлень-рішень №0044412320/0 від 09.09.09р.; № 0044412320/1 від 20.11.2009р.; № 0044412320/2 від 29.01.2010р. та № 0044412320/3 від 15.06.2010р. у цій частині відсутні.

Також, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині визначення ПДВ згідно з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями в сумі 144 571 грн. за липень, серпень, вересень 2008р. за взаєморозрахунками з ПП «Солло», оскільки за встановлення податковим органом факту документального підтвердження податкового кредиту в сумі 144 571 грн. згідно з ВМД, а також факту достовірності та повноти сплати ПДВ в загальній сумі 144 571 грн. за липень, серпень, вересень 2008р., сама по собі методологічна помилка не може слугувати підставою для висновку про донарахування податкового зобовязання з ПДВ у вказаній сумі, оскільки така помилка не тягне за собою заниження ПДВ.

Крім того, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову в частині завищення валових витрат за 2007 рік на загальну суму 199414 грн. у звязку з безпідставним віднесенням до їх складу витрат на закордонні відрядження без документального підтвердження звязку даних витрат з господарською діяльністю позивача, правомірно виходив з того, що податкові повідомлення рішення в цій частині є правомірними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано накази на відрядження, касові книги підприємства та авансові звіти з додатками, ксерокопії сторінок паспортів з відмітками митниці, квитки, рахунки готелів. У наказах на відрядження зазначена мета відрядження «у звязку з виробничими потребами». Разом з тим, в додаток до авансового звіту запрошення на закордонні відрядження у Китайську Народну Республіку, Німеччину, Туреччину, Молдову були надані на адресу компанії Фуршет. При цьому, позивачем не надано документів (договорів, протоколи про наміри, тощо) щодо господарських відносин з нерезидентами КНР, Туреччини.

Витрати на відрядження можуть бути включені до складу валових витрат платника податку за наявності підтверджуючих документів звязку такого відрядження з господарською діяльністю платника податку, як от: запрошень приймаючої сторони (в спірному випадку запрошення адресовані ЗАТ «Фуршет»для працівників ДП «Ексімп»); договору чи іншого правочину, спрямованого на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обовязків, укладеного між позивачем та приймаючою стороною, чи іншого правочину, для виконання якого необхідні витрати на закордонні відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; будь-яких документів, які засвідчують наміри встановити цивільно-правові відносини, а також документів, що засвідчують участь особи, яка відряджена платником податку у переговорах, конференціях, тощо, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю такого платника податків.

Враховуючи наведене, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до обґрунтованого висновку, що за відсутності таких документів у позивача, висновок відповідача про непідтвердження спірних валових витрат в сумі 199 414 грн. є обґрунтованим.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Дочірнього підприємства «Ексімп»та Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 13 травня 2011 року.

Головуючий: Н.В. Безименна

Судді: Л.В. Бєлова

Л.М. Гром