Ухвала суду № 15861801, 13.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а/2570/348/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Вівдиченко Т.Р. та Грибан І.О., при секретарі Галай Т.О., за участю представника відповідача Іванькової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Агроресурс»сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олстас-льон»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Агроресурс»сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олстас-льон»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування, оскільки фактично відсутня сплата податкового кредиту з боку позивача, як постачальника товарів (послуг) у вересні 2010 року.

З таким висновком суду не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки податкової декларації по податку на додану вартість, поданої відповідачем за жовтень 2010 року посадовими особами ДПІ у м. Чернігові складено акт № 772/1-23-30-30928503 від 30.08.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»а саме: в декларації за вересень 2010 року значення р.18.2 «відємне значення»в сумі 43482 грн. сформовано за рахунок проведеного коригування (зменшення) податкових зобовязань на суму 46632 грн. р.17 «Усього податкового кредиту»становить лише 30 грн., що менше ніж сума заявлена до відшкодування в розмірі 43482 грн.

За наслідком складання вищезазначеного акту, 01.122010 року податковим органом винесено повідомлення-рішення № 0022771520/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 рок у розмірі 43482 грн.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований Законом України про «Про податок на додану вартість»(далі Закон № 168/97-ВР), і якого платник податків зобов'язаний дотримуватися.

Відповідно до преамбули Закону № 168/97 ним, серед іншого, визначається порядок обліку звітності та внесення податку до бюджету.

Підпунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97 визначається порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Аналіз вищезазначених норм доводить сукупність підстав для отримання бюджетного відшкодування, до них належать: наявність значення звітного податкового періоду; зарахування відємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг); здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді; включення залишку відємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, Закон не повязує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у такому ж попередньому періоді, та з формуванням, у звязку із цим, податкового кредиту у цьому ж попередньому податковому періоді, а лише обмежує суми відємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Таким чином, з наведених законодавчих приписів випливає, що заявлена сума до відшкодування на рахунок платника в розмірі 43482 грн. в податковій декларації за жовтень 2010 року суперечить положенням наведених норм Закону України «Про податок на додану вартість»та порядку бюджетного відшкодування, закріпленого підпунктом 7.7.2 цього ж Закону, оскільки відсутня фактична сплата податкового кредиту з боку позивача, як постачальника товарів (послуг) у вересні 2010 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Агроресурс»сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Олстас-льон» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Т.Р. Вівдиченко

Суддя І.О. Грибан