Ухвала суду № 15860857, 19.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-15103/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Парінов А.Б., Губська О.А.

за участі :

секретар с/з Самсонюк В.А.

представник позивача Кучеренко О.І.

представник відповідача Бондаренко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Інтер Стейт Груп»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2010р. № 0002192303/0 на суму 173 122 грн. (115 414 грн. - осн. платіж; 57 708 грн. - штрафні санкції).

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 грудня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення щодо накладення фінансових санкцій на позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним та обґрунтованим зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Інтер Стейт Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено акт перевірки від 04.03.2010р. № 443/23-03/34002037. На підставі даного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 16.03.2010р. № 0002192303/0, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на прибуток в розмірі 173 122,00 грн., з яких 115 414,00 грн. основного платежу та 57 708 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття даного повідомлення-рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем підпункту п.1.32, ст. 1, 5.3.9, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що між ТОВ «Провідна компанія «Феміда-Консул»(код ЄДРПОУ 35849222) та ТОВ «НВП «Інтер Стейт Груп»укладено договір № 01/05/08 від 01.05.2008 p. щодо надання юридичних послуг. Вищезазначена угода визначена відповідачем, як нікчемний правочин, на підставі чого відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для віднесення позивачем сплачених за нею сум до складу валових витрат.

Суд першої інстанції, на підставі наданих сторонами доказів, дійшов вірного висновку про безпідставність тверджень відповідача та недоведеність останнім нікчемності зазначеного вище договору.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті є нікчемним.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 названого Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

За приписом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, з наведених законодавчих приписів вбачається, що обовязковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх звязок з господарською діяльністю платника.

Договір №01/05/08 від 01.05.2008 p., укладений між замовником ТОВ «НВП «Інтер Стейт Груп»і виконавцем ТОВ «Провідна компанія «Феміда-Консул», за своєю правовою природою є договором доручення і регулюється главою 68 Цивільного кодексу України (ст. ст. 1000-1010). Обов'язковість надання повіреним, тобто виконавцем ТОВ «Провідна компанія «Феміда-Консул», звіту про виконання доручення передбачена тільки п. 2 ст. 1006 ЦК України, однак дана норма не передбачає обов'язкової письмової форми даного документу і не встановлює його обов'язкових реквізитів. Виходячи із вищевикладеного, звіт про надання юридичних послуг по договору №01/05/08 від 01.05.2008 р. не є первинним документом, оскільки за законом не повинен містити обов'язкових реквізитів такого, передбачених ч 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»і п. 2.4. положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995 p., зареєстрованого Мін'юстом 05.06.1995 р. за №168/704.

Позивачем надано первинну бухгалтерську документацію : акти виконаних робіт №300507 від 30.05.2008 p., № 310704 від 31.07.2008 p., №300909 від 30.09.2008 p., №281118 від 28.11.2008 р. і №311205 від 31.12.2008 p., якими підтверджується факт надання ТОВ «Провідна компанія «Феміда-Консул»юридичних послуг ТОВ «НВП «Інтер Стейт Групу» та які складені у повній відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»і розділу 2 положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.1995 p., зареєстрованого Мін'юстом 05.06.1995 р. за №168/704.

Також судом встановлено, що згідно бази даних «АІС «Податки»стан платника ТОВ «Провідна компанія «Феміда-консул»(код за ЄДРПОУ 35849222) на час укладення вказаної угоди та її виконання - припинено, але не знято з обліку і не виключено з Єдиного реєстру.

Оскільки надані юридичні послуги використовувалися ТОВ «НВП «Інтер Стейт Груп»для забезпечення господарської діяльності, то і вартість цих послуг в сумі 552 848 грн. правомірно віднесена Позивачем до складу валових витрат згідно п. 5.1. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 15 грудня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

суддя А.Б.Парінов

суддя О.А.Губська