Постанова № 15860431, 26.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17251/09/2670 (в 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

Суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.

при секретарі: Ковризі М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Готель «Дніпро»до Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.09р. № 000031422010.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та приймає нову постанову з підстав, передбачених ст.202 КАС України.

Окружний адміністративний суд міста Києва прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Готель Дніпро»з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.07.06р. по 30.06.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2009 рік. За результатами перевірки складено Акт від 03.12.2009 року № 556/42-20/02573547.

Актом перевірки зафіксовано допущення позивачем порушень вимог п.п. 7.2.3., 7.2.6. п.7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 , п.п. 7.8.1, п. 7.8. п. 7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся, на загальну суму 364891,00грн.

На підставі висновків Акту перевірки, СДПІ у місті Києві по роботі з великими платниками податків 16.12.09 року винесено податкове повідомлення-рішення № 000031422010 яким за позивачем визнано суму податкового зобовязання в розмірі 506595,00грн. в тому числі за основним платежем 337730,00грн., штрафні (фінансові) санкції 168865,00грн.

Скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення частково, суд першої інстанції не врахував наступні обставини:

Згідно п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунковими картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п.4.4. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за N 702/10982 "якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених у першому абзаці строків давності та положень пункту 17.2 Закону N 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації".

Відповідно до пп.9.2 п.9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005р. № 244 зі змінами та доповненнями, отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з пп.. 7.2.6п. 7.2 ст. 7 Закону) відображаються у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за датою отримання зазначених документів.

Отже у разі отримання податкових накладних, що виписані в різних податкових періодах, а надійшли із запізненням в одному періоді (за наявності документального підтвердження такого запізнення), платник податку - покупець товарів (робіт, послуг) повинен на дату отримання зазначених документів відобразити їх у графі 2 реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05р. № 244 "Про порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних" із змінами та доповненнями, та за умови виконання норм пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону має право відобразити такі податкові накладні в податковій декларації з податку на додану вартість в поточному періоді.

Відображення у податковій звітності таких податкових накладних має здійснюватися шляхом відображення їх у рядку 16.4 "Інші випадки" податкової декларації з податку на додану вартість (п.5.8. ст.5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997п № 166 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.06.2005р. за № 702/10982).

Оскільки податкова накладна згідно із пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п.2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.1997р. № 799 (далі Порядок № 799) - звіти, розрахункові документи і декларації приймаються до відправлення листами (посилками, бандеролями) з оголошеною цінністю (далі - поштові відправлення) з позначкою "Звіт" та з рекомендованим повідомленням про вручення, то податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Враховуючи зазначене, податкові накладні, які відправляються продавцем поштою покупцю, повинні надсилатися поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Згідно з п.10 Порядку № 799 у містах Києві та Севастополі, обласних центрах, містах обласного підпорядкування, районних центрах повідомлення про вхідні поштові відправлення доставляються адресатам не пізніше робочого дня, що настає після надходження відправлення до підприємства поштового зв'язку.

Рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень видаються адресатам під розписку (пункт 11 Порядку № 799). Пунктом 6 Порядку № 799 передбачено, що відправнику надсилається повідомлення після вручення поштового відправлення адресату.

Так, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме - лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля.

Дана позиція чітко визначена в листі ДПАУ від 04.11.2009р. № 24259/7/16-1517-26.

Щодо правомірності нарахування штрафних (фінансових) санкцій апеляційна інстанція погоджується з доводами апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Наведене вище, свідчить про правомірність прийнятого СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП податкового повідомлення-рішення від 16.12.09 р. № 000031422010.

Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з доводами апелянта, що Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи дану адміністративну справу, задовольнив позов на підставі помилкових висновків, а також в результаті порушення й неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Готель «Дніпро»до Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 28.04.2011 року