Ухвала суду № 15860282, 26.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15965/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддяГрибан І.О.

суддіПарінов А.Б., Губська O.A. за участі: секретар с/зСамсонюк В.А.

представник позивачаЧередниченко С.М.

представники відповідачаКавунець В.В., Денисенко HO.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіт-Люкс»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИ В:

Позивач TOB «Софіт-Люкс»звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0003122301/0 від 19.10.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2010 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалене рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 27.09.2010р. за результатами невиїзної документальної перевірки TOB «Софіт-Люкс»з питання формування податкового зобов'язання з ПДВ за червень 2010року по взаємовідносинах з TOB «Трудовий Союз»відповідачем складено Акт № 6162/23-2/32591365, в якому відображено порушення позивачем пп..пп.7.2.3 п.7.2ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та заниження податку на додану вартість на 1195363 грн.

На підставі вказаного Акту винесено податкове повідомлення-рішення №0003122301/0 від 19.10.2010р. , яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 167388 грн. в тому числі штрафні санкції - 47825 грн., оскільки на підтвердження правильності формування податкового кредиту позивачем не було надано підтверджуючих документів, в т.ч головні книги, журнали-ордери, картки рахунків №311, 63,64,68,91,92,93 та первинні документи до них, податкові накладні на придбання, реєстри отриманих податкових накладних, прибуткові накладні.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення №0003122301/0 від 19.10.2010р. суд першої інстанції виходив з того, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних TOB «Трудовий Союз»податкових накладних є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а рішення відповідача про визначення податкового зобов'язання у розмірі 167388 грн. - незаконним.

Колегія суддів апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не може не погодитися, враховуючи наступне.

Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року N 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями /надалі - Закон/.

Відповідно до приписів пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Тобто, за змістом вказаної норми Закону, відповідальність платника податку настає у випадку не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2010 року на адресу відповідача позивачем надіслано копії витягу з реєстру про взаємовідносинах позивача з TOB «Трудовий Союз»за період з 01.04.2010р. по 30.06.2010р., копії відповідних податкових накладних, прибуткових накладних, договорів. Також вказані документи та товарно-транспортні накладні досліджувалися судом першої інстанції та їм надано належної правової оцінки.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини, наведені відповідачем в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої .інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 грудня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

суддя А.Б.Парінов

суддя О.А.Губська