Ухвала суду № 15860121, 10.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-19460/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакра Град»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакра Град»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що позивач не погоджується з вказаними в податковому повідомленні-рішенні та в акті перевірки висновками та вважає дане податкове повідомлення-рішення, як таке, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. Зазначене в акті перевірки не відповідає дійсності, оскільки 20.09.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакра Град»подано до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року та відповідні додатки до неї з усіма розрахунками, про що на другому екземплярі декларації міститься відповідний штамп податкової інспекції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 798130ё502/0 від 30 листопада 2010 року.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакра Град»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за серпень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 22.11.2010 року № 8035/1502/33738196.

За змістом вказаного акта перевіркою було встановлено порушення позивачем підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження податку на додану вартість за серпень 2010 року.

На підставі акту перевірки від 22.11.2010 року № 8035/1502/33738196 Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва винесла податкове повідомлення-рішення № 7981301502/0 від 30.11.2010 року, яким встановлено суму податкового зобовязання у загальному розмірі 123395,45 грн., в тому числі основний платіж 94919,58 грн. та штрафні санкції 28475,87 грн.

До вказаних в акті перевірки висновків перевіряючі дійшли у звязку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакра Град»виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЛМ Україна»податкову накладну № 97 від 31.08.2010 року, згідно якої Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЛМ Україна»включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 94919,58 грн., а позивачем не задекларовано жодних податкових зобовязань по зазначеним взаємовідносинам та не подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно було зроблено висновок про неподання позивачем податкової декларації, оскільки спірна декларація подана останнім вчасно, а податковим органом з перевищенням повноважень та за відсутності законних підстав не було визнано дану декларацію як податкову декларацію.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що 20.09.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакра Град»було подано до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року та відповідні додатки до неї, про що на другому екземплярі декларації міститься відповідний штамп Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва.

Крім того, додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», який був наданий позивачем до податкового органу, містить розшифрування про те, що підприємством включено до податкових зобовязань суми податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «СТЛМ Україна»у розмірі 94919,58 грн.

Станом на момент виникнення даних правовідносин діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Підпунктом 4.1.2. даної норми, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Таким чином, судом першої інстанції було правильно встановлено, що керуючись вищезазначеними нормами у відповідності до вимог чинного законодавства та поданої податкової декларації за серпень 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакра Град»20.09.2010 року сплачено до державного бюджету самостійно визначену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2475,00 грн.

Відповідно до пп. 4.8 п. 4 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України»затвердженого наказом ДПА України від 31.12.2008 року № 827, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер.

Відмітки проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього.

На примірнику, що подається до державної податкової інспекції, проставляється штамп «Конфіденційно».

На примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп «отримано».

Дані податкової звітності вносяться в електронні бази районного рівня до відповідних форм податкової звітності та періодів, які відповідають полям: тип періоду, місяць та рік звітного періоду еталонного довідника "Терміни подання податкових документів" та Тимчасового реєстру форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб підприємців, зі змінами та доповненнями, в тому числі доведеними листами ДПА України.

Згідно положень п. 5 «Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України»обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу підрозділами, на які покладено цю функцію.

За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що обробка та занесення відповідних даних податкової звітності до електронних баз податкових органі покладається безпосередньо на самих працівників податкового органу.

Тому, беручи до уваги те, що позивачем суми податку на додану вартість по податковій накладній № 97 від 31.08.2010 року віднесено до податкових зобовязань відповідного періоду, та відповідають даним декларації з податку на додану вартість за відповідний період та беручи до уваги факт сплати самостійно визначеної суми податкового зобовязання з даного податку колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакра Град»свої обовязки щодо порядку обчислення та сплати податку на додану вартість виконало в повному обсязі та відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не виконав покладеного на нього Законом обовязку, то з огляду на наведене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов