Ухвала суду № 15859834, 28.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6317/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого суддіПарінова А.Б., суддів:Грибан І.О., Петрика І.Й.,

при секретарі судового засіданняТарнаруцькій Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако»до Київської регіональної митниці про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармако»звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці про скасування податкового повідомлення від 29.01.2010 р. № 12 форми «Р», згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»в сумі 191074,36 грн., з яких 181975, 58 грн. - за основним платежем; 9078,78 грн. - штрафні санкції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2011 року адміністративний позов задоволено частково: податкового повідомлення від 29.01.2010 р. № 12 форми «Р».

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В силу положень ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що в жовтні 2009 року відділом контрольно-перевірочної роботи Київської регіональної митниці Державної митної служби України проведено камеральну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні тест-систем для визначення вагітності за період з 01.01.2007 по 29.10.2009 p., за результатами якої було складено акт перевірки від 29.01.2007 р. № к/37/9/100000000/34343079, в якому встановлено, що з січня 2007 р. по жовтень 2009 року позивач ввозив на територію України лікарські засоби, товари медичного призначення, зокрема, реагенти діагностичні, в тому числі: тест-системи для визначення вагітності для жінок Innotech International», митне оформлення яких здійснювалось на підставі наступних вантажних митних декларацій: від 22.01.2007 р. № 100000005/7/000645; від 01.03.2007 р. №100000005/7/002514; від 10.05.2007 р. №100000005/7/006007; від 22.06.2007 р. " №100000005/7/008316; від 31.08.2007 р. №100000005/7/012127; від 24.03.2008 р. №100000005/8/203672; від 18.06.2008 р. №100000005/8/210319; від 24.07.2008 р. № 100000005/8/213059: від 02.10.2008 р. № 100000005/8/218178.

Судом встановлено, що з метою митного оформлення позивач декларував товар, що поставлявся на митну територію України, за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності - 3822 00 00 00. При цьому, виходячи з визначеного під час митного оформлення коду товару, митницею визначено розмір податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, виходячи з нульової ставки - 0,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було встановлено, що внаслідок методологічної помилки товар віднесено до іншої товар групи і його слід було декларувати за іншим кодом - 3002 10 99 00, що передбачає обкладення податком на додану вартість у розмірі 20 %.

Виходячи з цього, відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено вимоги Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати податку додану вартість у сумі 181975.58 гри.

За результатами перевірки, на підставі підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Київською регіональною митницею прийнято податкове повідомлення від 29.01.2010 № 12, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 191074,36 грн., з яких: 181975,58 грн. за основним платежем; 9098,78 грн. штрафні санкції.

Податкове повідомлення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Державної митної служби України.

Після відмови відповідача в задоволенні скарги позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при митному оформленні належних позивачу товарів службовими особами Київської регіональної митниці було засвідчено відповідність відомостей, зазначених у декларації, відсутність неправомірних дій позивача, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати податків і неправомірне посилання відповідача в оскаржуваних повідомленнях на пункт 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними і цільовими фондами" (далі - Закон N 2181 - III).

З такими висновками колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що декларування товару відбувалося позивачем на підставі характеристик товару згідно товарної номенклатури та дозвільного документу -Свідоцтва про державну реєстрації тест-систем для визначення вагітності BB-TEST, виданого ДСЛіВМП та наданого виробнику товару - Innoech International»(Франція), термін дії якого - 28.05.2009 р., в якому зазначено, що Тест-системи для визначення вагітності BB-TEST згідно із УКТ ЗЕД мають код товару 3822000000, який вказує на наявність у позивача підстав для звільнення від сплати ПДВ на підставі підпункту 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97 - BP та Переліку виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання ПДВ, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2003 р. № 1949.

Торгово-промисловою палатою України компанії-виробнику було надано експертний висновок, згідно з яким кодом товару визначено 382200000.

При пропуску товару позивача через митний кордон України митний орган погодився із зазначеним в митній декларації кодом товару згідно із УКТ ЗЕД.

30.12.2008 року Відділом номенклатури та класифікації товарів Київської регіональної митниці на підставі запиту митного органу та поданих ЗАТ «Альба Україна»документів для митного оформлення було винесено рішення № КТ - 100-3105-08 про визначення коду товару Тест-системи для визначення вагітності BB-TEST, яким встановлено, що при митному оформленні цього товару має застосовуватися не код УКТ ЗЕД 3822000000, а код УКТ ЗЕД 3002109900.

Державна митна служба України листом від 27.10.2009 року № 14/1807-ЕП встановила, що тест-системи, призначені для in vitro діагностики, в тому числі, тести для визначення вагітності класифікуються в товарній позиції за кодом 3002 згідно УКТ ЗЕД.

Відповідно до ст. 10 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної сили не мають.

Виходячи з цього, колегія суддів, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, приходить до висновку, що застосування до спірних правовідносин при проведенні камеральної перевірки позивача роз'яснень Державної митної служби України щодо визначення коду згідно з УКТ ЗЕД тест-систем, призначених для in vitro діагностики, в тому числі, тести для визначення вагітності, що згідно з такими роз'ясненнями класифікуються в товарній позиції за кодом 3002 згідно УКТ ЗЕД, що не мають зворотної дії в часі, не може вважатися законним, а тому винесення відповідачем спірного повідомлення рішення від 29.01.2010 р. № 12 форми «Р», згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»в сумі 191074,36 грн., з яких 181975, 58 грн. - за основним платежем; 9078,78 грн. - штрафні санкції у зв'язку з неправильним визначенням, на думку контролюючого органу коду товару, є неправомірним, оскільки в діях позивача не вбачається порушення податкового законодавства.

Доводи апелянта висновки суду першої інстанції не спростовують та судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції

правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

СуддіІ.О. Грибан

І.Й. Петрик