Ухвала суду № 15859578, 28.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-17183/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі Заборовській О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державного підприємства «Інвестжитло»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2010 р. адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі м. Києва до державного підприємства «Інвестжитло» про стягнення 171129 грн. 78 коп.,

ВСТАНОВИВ

Управління Пенсійного фонду України в Соломянському районі м. Києва (надалі за текстом «УПФУ в Соломянському районі») звернулось до суду з позовом про стягнення з державного підприємства «Інвестжитло»(надалі за текстом «ДП «Інвестжитло») заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені в загальній сумі 171129 грн. 78 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2010 р. адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі ДП «Інвестжитло»просить скасувати вказане судове рішення та направити справу на новий розгляд з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши повноту встановлення місцевим судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

ДП «Інвестжитло»зареєстроване державним реєстратором Соломянської районної у м. Києві державної адміністрації 20.12.2004 р.

Відповідач взятий на облік як платник страхових внесків в УПФУ в Соломянському районі 20.12.2004 р. за реєстраційним № 33294267.

26.10.2010 р. посадовцями позивача проведено планову перевірку ДП «Інвестжитло»з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.02.2008 р. до 30.09.2010 р.

Результати перевірки оформлено актом від 26.10.2010 р.

Цим фактом зафіксовано порушення відповідачем законодавства з питань загальнообовязкового державного пенсійного страхування, що полягало у заниженні суми страхових внесків та поданні недостовірних відомостей щодо застрахованих осіб.

Згідно зазначеного акту недоїмка ДП «Інвестжитло»із сплати страхових внесків становила 154357 грн. 43 коп.

Рішенням № 2753 від 08.09.2010 р. до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 13 272 грн. 89 коп. та нарахована пеня в сумі 3 499 грн. 46 коп.

У звязку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни УПФУ в Соломянському направлялись вимоги про сплату боргу від 04.10.2010 р. та від 26.10.2010 р., які отримані уповноваженою особою ДП «Інвестжитло».

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, збір на обовязкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі за текстом «Закон № 1058-IV») страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (тут та далі Закон в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно частини 6 статті 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною девятою статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV встановлено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами девятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції стосовно того, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення несплаченої своєчасно суми недоїмки, оскільки відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначені в ньому суми штрафу та пені не сплатив.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неповно зясовано обставини, що мають значення для справи чи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а посилання скаржника на той факт, що судовий розгляд справи відбувся без його участі є помилковим.

Відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Окремо колегія суддів звертає увагу відповідача, що суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями щодо направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державного підприємства «Інвестжитло»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2010 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е. Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 05 травня 2011 р.