Постанова № 15858833, 10.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4329/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства "Альфа-банк" та Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2010 р. у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Альфа-банк" до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2009 року позивач Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк»звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про скасування рішення, в якому просив скасувати рішення відповідача № 326/04/23494714 від 14.04.2009 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: скасоване рішення Управління Пенсійного фонду у Личаківському районі м. Львова № 326/04/23494714 від 14 квітня 2009 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій в частині накладення штрафу у розмірі 7 968 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач та відповідач звернулися із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі відповідно. В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду задовольнити частково, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2010 року в частині задоволення позовних вимог щодо скасування рішення Управління Пенсійного фонду у Личаківському районі м. Львова № 326/04/23494714 від 14 квітня 2009 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій в частині накладення штрафу у розмірі 7 968 грн. скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволені позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, посадовими особами Управління пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова було проведено планову перевірку з питань дотримання законодавства ВАТ «Прикарпатпромарматура»щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.09.2005 р. по 09.04.2009 року.

На підставі перевірки було складено Акт № 94 від 09.04.2009 року. У висновку акту зазначено про виявлені порушення вимог ч. 12 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, які полягають в тому, що видача коштів ВАТ «Прикарпатпромарматура»на виплату заробітної плати філією «Львівське»ЗАТ «Альфа-Банк» проводилась без одночасного перерахування відповідних сум страхових внесків, або із частковим перерахуванням, що призвело до недоплати страхових внесків на суму 13 390,92 грн. за період з березня по грудень 2007 року, хоча сума зазначена у висновку помилково, насправді за даними перевірки ця сума становить 13 330,92 грн.

Оскільки, сума своєчасно несплачених страхових внесків складає 13 330,92 грн., тому у відношенні до позивача були застосовані фінансові санкції згідно рішення № 326/04/23494714 від 14.04.2009 року у вказаній сумі.

За перевіряємий період філією «Львівське» ЗАТ «Альфа-Банк»було видано коштів на виплату заробітної плати для Відкритого акціонерного товариства «Прикарпатпромарматура»в розмірі 41 810 грн., на які відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” нараховуються страхові внески. Відповідна сума страхових внесків, що підлягала сплаті одночасно з її одержанням складала 13880,92 грн., тоді як страхувальником були подані платіжні доручення на суму 550,00 грн., дані наведені у доданій до акту перевірки таблиці (додаток 4).

Відповідно до абз.2 ч.12 ст.20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Згідно з п. 2 ч.10 ст.106 Закону N 1058-IV за порушення вимог, передбачених частиною 12 статті 20 цього Закону, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків фінансові санкції у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що Законом N 1058-IV на банки покладено обов'язок перевіряти повноту сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при прийнятті ними платіжних доручень на видачу заробітної плати. У протилежному випадку банк буде зобов'язаний сам відшкодувати недоплачену суму.

Колегією суддів встановлено, що підприємство подавало позивачу (Банку) платіжні документи на перерахування страхових внесків, але ці суми не відповідали тим, що підлягали сплаті.

З вищезазначеними нормами Закону N 1058-IV кореспондує абз.5 п.3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті (в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), в якому зазначено, - якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідного територіального органу Пенсійного фонду України одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків. У разі несплати самим банком цих сум Фонд здійснює їх стягнення з банку в порядку, установленому законодавством України.

Дана правова позиція викладена також в Листі Вищого адміністративного суду від від 14.04.2010 р. N 516/11/13-10 та постановах Верховного суду України від 08.09.2009 N 09/139 та від 19.01.2010 N 10/06.

Окрім того, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування рішення Управління Пенсійного фонду у Личаківському районі м. Львова № 326/04/23494714 від 14 квітня 2009 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій в частині накладення штрафу у розмірі 7 968 грн. з огляду на наступне.

Платіжне доручення № 203 згідно банківської виписки рахунку управління ПФУ в Личаківському районі м. Львова, було надано в установу банку - відділення „Львівське" ЗАТ „Альфа-Банк" та списане з рахунку ВАТ „Прикарпатпромарматура" 21.11.2007 року в сумі 17 541,38 грн., що підтверджено витягом з електронного реєстру платежів товариства.

На вказану дату товариство ВАТ „Прикарпатпромараматура" мало борг в сумі 128 971,41 грн. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 33,2 %.

А тому, відповідно до п. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за рахунок сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції неправомірно та безпідставно скасовано рішення відповідача на суму 7 968,00 грн.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, а постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2010 року винесена з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо скасування рішення Управління Пенсійного фонду у Личаківському районі м. Львова № 326/04/23494714 від 14 квітня 2009 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій в частині накладення штрафу у розмірі 7 968 грн. та прийняттю в цій частині нової про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Личаківському районі м.Львова на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2010 року задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2010 року в частині задоволення позовних вимог щодо скасування рішення Управління Пенсійного фонду у Личаківському районі м. Львова № 326/04/23494714 від 14 квітня 2009 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій в частині накладення штрафу у розмірі 7 968 грн. скасувати та прийняти в цій частині нову про відмову в задоволені позову.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 лютого 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест