Ухвала суду № 15858253, 20.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-45/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.,

Суддів: Грибан І.О.,

Парінова А.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Кармалюківський аграрій»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2010 року у справі за позовом Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Кармалюківський аграрій»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Жмеринська обєднана державна податкова інспекція) звернулася до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Кармалюківський аграрій»про стягнення заборгованості в сумі 61316 грн. 86 коп. по податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2010 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції приватне підприємство «Кармалюківський аграрій»зареєстроване Жмеринською районною державною адміністрацією 10.02.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №825031 (а.с.5).

Згідно довідки від 26.12.2008 року відповідач взятий на облік у Жмеринській обєднаній державній податковій інспекції Вінницької області як платник податків (а.с.7).

Посадовими особами Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватного підприємства «Кармалюківський аграрій»за період з 15.03.2007 року по 31.05.2009 року, про що складено відповідний акт № 34/23/34744745 від 19.08.2009 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого загальна сума заборгованості приватного підприємства «Кармалюківський аграрій» щодо сплати податку з доходів фізичних осіб становить 61316,86 грн. (а.с. 29-35).

Як вбачається з Довідки щодо проведеної перевірки № 32/17/34744745 від 12.08.2009 року та розрахунку своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб працівниками Жмеринської обєднаної державної податкової інспекції вказується на те, що приватному підприємству «Кармалюківський аграрій»було нараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 83459,10 грн., проте перераховано лише 22142,24 грн. (а.с. 18-23, 24-25).

Таким чином, станом на 11.01.2010 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 61316 грн. 86 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до до п. 1.13 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(Закон № 889), податок з доходів фізичних осіб це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Даний Закон передбачає, що нарахування та сплата податку здійснюється двома типами субєктів: самостійно або податковим агентом.

Пунктом 1.15 ст. 1 цього Закону визначено, що податковий агент це юридична особа або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно із підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 889, одним з обєктів оподаткування фізичної особи-резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду). До такого місячного оподаткованого доходу платника податку належать доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (п. 17.1 ст. 17 Закону № 889).

Відповідно до п. 1.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобовязані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Згідно з абзацом «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідач зобовязаний своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу фізичних осіб.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів) нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 даного Закону податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 ст. 1 зазначеного Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Підпунктом 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Статтею 67 Конституції України встановлено обовязок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що Жмеринська обєднана державна податкова інспекція довела суду, що діяла в межах Конституції та Законів України та правомірно прийняла рішення щодо позивача, тому судом першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким дано правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Кармалюківський аграрій»залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2010 року без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: І.О. Грибан

А.Б. Парінов