Ухвала суду № 15858123, 10.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4040/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Беспалова О.О.

Сауляка Ю.В.

при секретарі Корженковій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «ЗЛАТА НІКА» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання дій неправомірними та визнання нечинним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач приватне підприємство «ЗЛАТА НІКА»звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання дій неправомірними та визнання нечинним та скасування рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано нечинним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області № 0000172305/868 від 12.02.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7369, 75 грн.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, приватне підприємство «ЗЛАТА-НІКА»є юридичною особою та зареєстровано 12.07.2009 р. Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Обухівському районі Київської області.

25 січня 2010 року посадовими особами ДПА в Київській області проведено перевірку дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 27.01.2010 р. № 0282/1000/23/36348414.

У ході перевірки встановлено порушення позивачем приписів пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: невідповідність суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків (2050,00 грн.) сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО 576,05 грн. на загальну суму 1473,95 грн.

В акті перевірки перевіряючими визначено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Наявність готівкових коштів засвідчено підтвердженням фактичної наявності коштів, відповідно до якого продавцем магазину власноручно перераховано кошти у розмірі 2050,00 грн.

Від підписання акту перевірки та отримання його примірника продавець магазину ОСОБА_3 відмовилась, про що свідчить Акт відмови від підписання матеріалів перевірки № 23 від 27.01.2010 року та відмітка в Акті перевірки, що продавець відмовилась від отримання Акту.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято рішення від 12.02.2010 р. № 0000172305/868 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7369,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції посилався на те, що перевірка була проведена згідно вимог чинного законодавства України, проте податковий орган не вірно визначив нормативно-правовий акт на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, а тому воно підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ ( ч.1 ст.2 КАС України ).

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 р. "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль, окрім іншого, за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Пунктом 13 статті 3 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 22 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.02.2010 року № 0000172305/868 прийнято відповідачем на підставі акту перевірки від 27.01.2010 року № 0282/1000/23/36348414.

В рішенні податковим органом зазначено порушення ПП «ЗЛАТА-НІКА»приписів пункту 13 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996 року № 98/96-ВР та визначено відповідальність передбачену статтею 22 вищезазначеного Закону.

Відповідно до ч. 2 статті 2 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР, торговий патент придбавається субєктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частині 1 статті 1 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою та має відповідний торговий патент серії ТПБ № 505952 виданий Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області. Тобто, порушень позивачем приписів Закону України № 98/96-ВР не вчинено.

Крім того, із аналізу норм Закону України № 98/96-ВР вбачається, що пункту 13 статті 3, а також статті 22 у вказаному нормативному акті не існує.

З наведеного вбачається, що оскаржуване рішення не відповідає фактичним обставинам справи та встановленим в акті перевірки порушенням.

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Твердження апелянта про те, що ним при винесенні рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій було допущено автоматичну помилку, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.

Так, згідно статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, передбачено право податкового органу відкликати податкові повідомлення та податкові вимоги.

Статтею 15 цього Закону встановлено строки давності визначення податковим органом податкових зобов'язань платника податків.

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 вказаної статті даного Закону, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, протягом 1095 днів, з дати виявлення порушення платником податків податкового законодавства.

Таким чином, податковий орган мав право як до звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, так і під час судового розгляду справи відкликати оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та з урахуванням вимог ст. 3 та ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»прийняти нове рішення, яке б відповідало фактичним обставинам перевірки господарської одиниці позивача.

За наведених обставин, висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає вірними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: ______Вівдиченко Т.Р.

Судді:______Беспалов О.О.

______Сауляк Ю.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16 березня 2011 року.