Ухвала суду № 15857861, 21.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №2а-14964/10/2670 Головуючий у 1- й інстанції Аблов Є.В.; Суддя - доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2011 р.м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Троян Н.М., Бужак Н.П.;

при секретарі:Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння»на ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року про вжиття заходів забезпечення позову Закритого акціонерного товариства «Девон»до Міністерства палива та енергетики України про зупинення дії рішення, -

встановила:

В жовтні 2010 року позивач - Закрите акціонерне товариство «Девон»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства палива та енергетики України про визнання протиправним та скасування рішення (а.с. 6-9).

Разом з адміністративним позовом позивач подав клопотання про забезпечення адміністративного позову (а.с. 10-11).

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року клопотання ЗАТ «Девон»про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено частково, а саме: зупинено дію Рішення Центральної комісії з питань розробки газових, газоконденсатних, нафтових родовищ та експлуатації підземних сховищ газу Міністерства палива та енергетики України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30 код ЄДРПОУ 00013741), яке оформлено Протоколом № 61 від 01.10.10 р., та затверджено 15 жовтня 2010 року заступником Міністра палива та енергетики України в частині затвердження обґрунтування обсягів видобутку вуглеводів Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища (пункт 9.5) (а.с. 1-2).

Не погоджуючись із вказаною ухвалою судді суду першої інстанції, представник ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння»подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2010 р. у справі № 2а-14964/10/2670 і направити справу для продовження розгляду, мотивуючи тим, що оскаржувана ухвала містить неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушує, на думку апелянта, права та інтереси ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння» (а.с. 40-43).

Також апелянт доповнив апеляційну скаргу (а.с. 52-58).

Крім того, однією із вимог апеляційної скарги є вимога апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді суду першої інстанції, мотивуючи тим, що про існування такої ухвали скаржник дізнався із листа Міністерства палива та енергетики України від 15.11.2010 р. № 17/1836 (а.с. 40-43).

Таке ж клопотання міститься в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2010 р. у справі № 2а-14964/10/2670 про вжиття заходів забезпечення позову (а.с. 45).

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду (норма статті в редакції, яка діяла на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу судді суду першої інстанції було постановлено без участі представника ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння», таким чином, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання ним копії ухвали.

Оскільки про існування такої ухвали скаржник дізнався із листа Міністерства палива та енергетики України від 15.11.2010 р. № 17/1836 (а.с. 47), який надійшов ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння»15.11.2010 р. за вх. № 422, апеляційна скарга подана апелянтом 16.11.2010 року та зареєстрована судом першої інстанції 16.11.2010 року за вх. № 03-23/5514, тому апеляційна скарга подана апелянтом без пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в звязку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження ухвали судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року про вжиття заходів забезпечення позову апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння»підлягає частковому задоволенню, ухвала судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року про вжиття заходів забезпечення позову скасуванню, з прийняттям нової ухвали, якою в задоволенні клопотання Закритого акціонерного товариства «Девон»про вжиття заходів забезпечення позову Закритого акціонерного товариства «Девон»до Міністерства палива та енергетики України про зупинення дії рішення слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, суддя суду першої інстанції виходив з того, що у разі оформлення HAK «Нафтогаз»закачки ЗАТ «Видобувна Компанія «Укрнафтобуріння»природного газу, що був видобутий в період з 14 квітня 2010 року в кількості 47,7 млн. м. куб. до ПГС України, а також включення до балансу надходження та розподілу природного газу планові обсяги природного газу, які планується вилучити на Сахалінському родовищі у жовтні-листопаді 2010 року в обсязі 18 млн. м. куб. може суттєво порушити права та інтереси позивача, що виявляються в завданні значних матеріальних збитків ЗАТ «Девон»та для відновлення прав та інтересів позивача у справі необхідно буде докласти значних зусиль.

Таким чином, на думку судді суду першої інстанції, є необхідність вжити заходи забезпечення адміністративного позову.

Проте з таким висновком судді суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, оскільки суддею суду першої інстанції порушено вимоги ст. 53 КАС України щодо залучення третіх осіб до участі у справі.

Мотивуючи вимоги про забезпечення позову, як зазначено в оскаржуваній ухвалі, суддя суду першої інстанції вказує на те, що у разі оформлення ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння»закачки природного газу та включення до балансу надходження та розподілу природного газу, порушаться права та інтереси ЗАТ «Девон», що виявляться у завданні йому значних збитків.

Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу у справі, суддя суду першої інстанції вирішив питання про права та охоронювані законом інтереси ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння», не залучивши її до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, чим грубо порушив норми процесуального права, неповно і не всебічно вивчив матеріали та обставини справи, що мають значення для її належного розгляду.

Також слід звернути увагу на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали не з'ясовано наявність у учасників Договору № 1-Д21/008/2000 спеціального дозволу на користування надрами, термін його дії та вид користування корисними копалинами.

Таким чином, суттєві докази у справі № 2а-14964/10/2670 не були досліджені та витребувані судом першої інстанції, а отже постановлена ухвала містить неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Отже, на момент звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову та зупинення дії рішення Міністерства палива та енергетики України у частині затвердження обґрунтування обсягів видобутку вуглеводів Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища, ЗАТ «Девон»не являвся та не є надрокористувачем Сахалінського родовища, оскільки: по-перше, дія Договору № 1-Д21/008/2000 про спільну діяльність та на геологічне вивчення з дослідно-промисловою експлуатацією і промисловою розробкою Сахалінського родовища закінчилась, так як дія спеціального дозволу на користування надрами Сахалінського родовища, який був виданий HAK «Надра України»як учаснику цього договору, припинилась у відповідності до ст. 26 Кодексу про надра України ще у 2009 році; по-друге, у зв'язку із закінченням строку користування надрами Сахалінського родовища згідно спеціального дозволу на вид користування надрами - геологічне вивчення, учасники вищезазначеного Договору припинили діяльність щодо його геологічного вивчення родовища у 2009 році і ЗАТ «Девон»не має законних прав на використання природного газу, який видобутий вже у 2010 році ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння»та має бути включений до балансу газу планових обсягів видобування на період жовтень-листопад 2010 року.

Таким чином, право на оформлення закачки видобутого газу та включення його до відповідного балансу належить виключно ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння».

Крім того, як вбачається з додатків до апеляційної скарги, ЗАТ «Видобувна компанія «Укрнафтобуріння»отримало спеціальний дозвіл на промислову розробку Сахалінського родовища 05.02.2010 року.

Згідно з ст. 36 Закону України «Про нафту і газ»введення родовища або окремого покладу нафти і газу у промислову розробку здійснюється за рішенням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання в нафтогазовій галузі, на підставі обґрунтованої заяви користувача нафтогазоносними надрами.

Таким спеціальним органом у даному випадку є Міністерство палива та енергетики України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому та нафтогазовому комплексах у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1540.

Для введення родовища (покладу) нафти і газу у промислову розробку користувач нафтогазоносними надрами повинен мати обов'язково спеціальний дозвіл на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ).

Рішенням від 15.10.2010 року Центральної комісії з питань розробки газових, газоконденсатних, нафтових родовищ та експлуатації підземних сховищ газу (далі - ЦКР) Міністерства палива та енергетики затверджено Протокол № 61 від 01.10.2010 р., пунктом 9.5 якого затверджено обґрунтування обсягів видобутку вуглеводнів (газу, нафти) Сахалінського родовища на 2010-2011 роки.

Таке рішення винесено на підставі наведених норм права та відповідної заяви надрокористувача Сахалінського родовища - ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння». Підставою для прийняття відповідного рішення є показники, зазначені у Протоколі Державної комісії по запасах України № 1722, щодо запасів корисних копалин Сахалінського родовища, геолого-економічну оцінку яких та відповідну експертизу здійснило ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння»на підставі проведеного геологічного вивчення родовища.

Крім того, вжиті заходи забезпечення позову згідно оскаржуваної ухвали неправомірні та необґрунтовані.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Отже, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва, постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, не в повному обсязі встановив та дослідив обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права.

В звязку з цим, ухвала судді суду першої інстанції, яка не відповідає вимогам закону, підлягає скасуванню.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду визначені в ст. 199 КАС України.

Згідно з ст. 199 КАС України, суд апеляційної інстанції встановивши невідповідність ухвали суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову вимогам закону, наділений повноваженням скасувати ухвалу суду, яка не перешкоджає подальшому розгляду справи, і постановити нову ухвалу.

Направити справу для продовження розгляду можливо лише в випадку скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу представника ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння» задовольнити частково та у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 199 КАС України скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову. В звязку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу представника ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння» задовольнити частково, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року про вжиття заходів забезпечення позову скасувати і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання Закритого акціонерного товариства «Девон»про вжиття заходів забезпечення позову Закритого акціонерного товариства «Девон»до Міністерства палива та енергетики України про зупинення дії рішення відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 165, 167, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ЗАТ «ВК «Укрнафтобуріння»задовольнити частково.

Ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 жовтня 2010 року про вжиття заходів забезпечення позову скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання Закритого акціонерного товариства «Девон»про вжиття заходів забезпечення позову Закритого акціонерного товариства «Девон» до Міністерства палива та енергетики України про зупинення дії рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 27 квітня 2011 року.

Головуючий суддяЛ.О. Костюк

Судді:Н.М. Троян

Н.П. Бужак

Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 26.04.11.