Ухвала суду № 15857815, 28.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6268/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Федорової Г.Г., Аліменко В.О.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" до Державної податкової інспекції у Ємільчинському районі Житомирської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на положення Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», просило визнати оскаржуваний акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ та податкове повідомлення-рішення нечинними та скасувати їх.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати вказану постанову та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 липня 2010 року старшим державним ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб ОСОБА_2 було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за січень-грудень 2009 року та січень-травень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 13//16/01051258. В даному акті ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області зафіксовано, що розмір податку, зазначений платником у деклараціях, є меншим ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації платником занижено податкове зобовязання в звязку з тим, що товариством не донараховано до державного бюджету 73677 грн. 00 коп. Причиною не донарахування слугувало те, що з січня 2009 року по липень 2010 року дана сума була включена в спецдекларацію.

За результатами перевірки та на підставі акту ДПІ у Ємільчинському районі Житомирської області прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000551600/0 від 13 липня 2010 року, відповідно до якого товариству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 73677 грн. 00 коп. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3684 грн. 00 коп.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки ТОВ "Нива" перейшло 01 вересня 2010 року на спецрежим, то пункт 8-1.1 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" на час проведення перевірки не поширювався на платника у звязку з порушенням ним порядку реєстрації осіб як платників ПДВ, враховуючи викладене.

Відповідно до п. 8-1.1 статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість"(далі Закон), резидент, який проводить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Нива" з січня 2009 року по липень 2010 року відповідно до ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" та переліком видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, включило суму в розмірі 73677 грн. 00 коп. в спеціальну декларацію.

Згідно із п. 8-1.6 статті 8-1 Закону, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пункт 8-1.10 статті 8-1 Закону, для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному податковому органі за правилами та у строки, що визначені статтею 9 цього Закону для реєстрації платників податку на додану вартість.

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до пункту 2.2 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", товариство здійснює свою діяльність за напрямками виробництва товарної сільськогосподарської продукції, молока та мяса .

З матеріалів справи вбачається, що на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість позивач перейшов 01 вересня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом № 100297657 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб"єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Судова колегія приходить до висновку, про безпідставність позовних вимог, враховуючи викладене.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає доведеним потенційний обовязок Державної податкової інспекції у Ємільчинському районі Житомирської області, як субєкта владних повноважень про правомірність своїх дій, спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи необґрунтованими і такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Житомирський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року залишити без змін.

Повний текст виготовлено 29 квітня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: