Постанова № 15857465, 12.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-5416/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Д"яков В.І. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Данилової М.В., Дурицької О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне»до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне». Скасовано постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_3 від 15.10.2010 року про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне» виконавчого збору в сумі 886198,31 грн. згідно виконавчого провадження по виконанню постанови Господарського суду Харківської області по справі №29/60-10.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, оскільки воно ухвалено не на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі.

До суду апеляційної інстанції сторони не зявились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обовязковою.

Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне», суд першої інстанції дійшов висновку, що виконавче провадження було закрито, тому підстав для стягнення виконавчого збору не має.

Однак, колегія суддів з такими висновками Чернігівського окружного адміністративного суду погодитись не може.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 23.07.2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області було відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу N 29/60-10 від 24.03.2010 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне»на користь Публічного Акціонерного Товариства «Мегабанк»заборгованість за кредитними договорами.

Зазначеною постановою позивачу було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 30.07.2010 року. Однак, в строки, встановлені державним виконавцем для добровільного виконання рішення Господарського суду Харківської області по справі №29/60-10, позивач рішення не виконав, що і стало підставою для винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, а позивачу надано строк до 22.10.2010 року для виконання рішення.

Невиконання вказаного рішення суду позивач пояснює тим, що відповідно до п.1 ст.46 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий збір стягується з боржника лише у випадку стягнення з боржника грошової суми на користь стягувача і становить 10% від фактично стягненої з боржника грошової суми , а з урахуванням того, що по виконавчому провадженню №20423719, яке було закінчено, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне»не було стягнуто грошових коштів.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору в 10-ти денний термін до суду не оскаржив.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Оскільки Постановою Вищого господарського суду України №29/60-10 від 08.09.2010 року скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.03.2010 року по справі 29/60-10, державним виконавцем була винесена 15.10.2010 року постанова про закінчення виконавчого провадження, а постанова про стягнення виконавчого збору від 03.08.2010 року була виділена в окреме провадження.

Відповідно до ч.7 ст.46 Закону України «Про виконавче провадження»у разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.

Підсумовуючи встановлені судом апеляційної обставини, колегія суддів вважає, що з боку державної виконавчої служби вжито необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»та створено всі необхідні умови для своєчасного повного та добровільного виконання боржником рішення суду, а саме винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено її сторонам, чим надано боржнику відповідного терміну для добровільного виконання рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року постановлена судом з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з постановленням нового рішення по справі.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - ОСОБА_3 на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Праця Стольне»до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.О. Аліменко

СуддіМ.В. Данилова

О.М. Дурицька