Постанова № 15855720, 18.05.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2011 року Справа № 2а/2370/2929/2011

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чалої А.С.,

при секретарі судового засідання Журавлі В.В.,

за участю: прокурора відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_1 за посвідченням, представника позивача ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Камянського району Черкаської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Камянському районі Черкаської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю,

ВСТАНОВЛЕНО:

Прокурор Камянського району Черкаської області звернувся до суду в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Камянському районі Черкаської області, в якій просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 4039 грн. 09 коп.

Прокурор та представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча про день та час судового засідання повідомлений належним чином, заяву про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову на адресу суду не надіслав.

Розглянувши подані документи, вислухавши думку прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_3, відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серія НОМЕР_2, зареєстрований Камянською районною державною адміністрацією Черкаської області 29.08.2006 року, номер запису 2006000 0000 000682, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року №161-XIV встановлено, що оренда землі це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 21 Закону «Про оренду землі»орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92 року № 2535-XIІ (далі Закон № 2535-XIІ), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 2 Закону № 2535-XIІ встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно із Законом № 2535-XIІ об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181-ІІІ), який був чинний до 01 січня 2011 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Судом встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_3 подав до державної податкової інспекції у Камянському районі Черкаської області податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності № 1111 від 02.02.2009 року, відповідно до якої нарахована орендна плата за грудень 2009 року в сумі 287 грн. 08 коп. та подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності № 1102 від 29.01.2010 року, відповідно до якої нарахована до сплати орендна плата за землю за 2010 рік в сумі 3648 грн. 21 коп. Вказані податкові декларації відображають розмір плати за земельні ділянки, орендовані згідно з договором, укладеним між відповідачем і Камянською міською радою.

На момент подання позивачем позовної заяви заборгованість відповідача, яка виникла за грудень 2009 року та за 2010 рік становить 3935 грн. 29 коп. Проте, в звязку з частковою сплатою боргу в сумі 0 грн. 29 коп. сплачену в лютому 2009 року, загальна сума заборгованості по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності складає 3935 грн., про що свідчить зворотній бік облікової картки платника станом на 31.12.2010 року.

Пункт 1 ст. 17 Закону № 2535-XIІ передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п. 1.2 - 1.4 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, що був чинний на момент виникнення боргу, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ визначає, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подані податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, проте ним своєчасно не сплачене узгоджене податкове зобовязання, на підставі даної обставини податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 12 квітня 2010 року № 000158171/0, яким застосовано фінансову санкцію в розмірі 104 грн. 09 коп. Вказане податкове повідомлення рішення направлене відповідачу та особисто ним отримане.

Податкове повідомлення-рішення не було оскарженно відповідачем в апеляційному чи судовому порядку, а отже відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення.

Відповідно до абзацу 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом 10 днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Відповідачу направлялась податкова вимога про сплату суми податкового боргу: перша від 03.10.2010 року № 1/59 та друга від 10.03.2010 року № 2/126, які отримані особисто відповідачем.

Отже встановлено, що відповідачем своєчасно та не в повному обсязі сплачується узгоджене податкове зобовязання, в результаті чого за ним обліковується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 3935 грн. та фінансових санкціях в сумі 104 грн. 09 коп., в загальній сумі 4039 грн. 09 коп.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності виплат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 1832, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Камянському районі Черкаської області (20800, Черкаська область, м. Камянка, вул. Декабристів, 2, код ЄДРПОУ 21367526) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 4039 (чотири тисячі тридцять девять) грн. 09 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Чала