Постанова № 15855534, 13.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2011 р.

9 год.01 хв.Справа № 2-а-6269/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Плесняєва-Іващенко С.М., Стамаченко І.А., представника відповідача Тосік Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Державне підприємство "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень рішень від 14.05.2010 № 0001922301/0, від 23.06.10 № 0001922301/0, від 03.09.10 № 0001922301/0, від 11.11.10 № 0004262301/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 43304 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21652 грн. Рішення прийняті на підставі акту перевірки від 30.04.2010 № 2046/23-5/24944438 про результати планової виїзної перевірки державного підприємства "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 по 31.12.09 та за розглядом скарг позивача, поданих в адміністративному порядку до ДПІ у м. Херсоні, ДПА у Херсонській області.

Позивач вважає висновки податкової служби неправомірними, оскільки до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку. Правила п.п.5.3.2 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" про не включення до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та п.п.7.9.4 цього Закону, не застосовуються, оскільки п.п.8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" містить норму щодо амортизації витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні основних фондів, та не містить відповідної норми щодо витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на роботах з поліпшення основних фондів. Тобто, положення цього підпункту є спеціальними по відношенню до податкового обліку витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні основних фондів. Пп.8.7.1. п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" прямо не передбачено включення витрат на виплату заробітної плати працівникам, які здійснюють ремонт основних фондів, саме в суму витрат на поліпшення основних фондів, тому цю норму не можна застосовувати як спеціальну відносно витрат на заробітну плату і відповідні відрахування у фонди. Враховуючи пріоритетність спеціальних норм законодавства над загальними, витрати на оплату праці працівників, які зайняті на роботах, пов'язаних з ремонтом (іншим поліпшенням) основних фондів, то ці витрати відносяться до складу валових витрат. Позивач звертає увагу суду на різне тлумачення даного питання в ДПА України. Позивач наполягає на застосуванні норми п.п.4.4.1 п.4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III, в якій зазначено, що у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Вважає, що при складанні акту перевірки посадовими особами ДПА порушені вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердж наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327.

Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону до складу валових витрат не включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації згідно зі ст. 8 Закону. Так, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону передбачено, що амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів. Отже, витрати на оплату праці працівників, зайнятих на роботах, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб підприємства, формують витрати на проведення такого ремонту (поліпшення). Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Державне підприємство "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" (далі - ДП "Судмаш") є юридичною особою, платником податків. Виїзною плановою перевіркою підприємства за період з 01.01.07 по 31.12.09 (акт від 30.04.2010 № 2046/23-5/24944438) встановлено порушення вимог пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 64604 грн. за 3-й квартал 2007 року - 4 квартал 2008 року. За висновком акту перевірки позивачу направлене податкове повідомлення - рішення ДП у м. Херсоні від 14.05.2010 №0001922301/0, згідно з яким донараховано податок на прибуток у розмірі 64604 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32302 грн.

У порядку адміністративного оскарження підприємство надавало скарги до ДПІ у м. Херсоні, ДПА у Херсонській області, ДПА України. У задоволенні скарг ДПІ у м. Херсоні та ДПА у Херсонській області відмовлено, прийняті податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 23.06.2010 №0001922301/1, від 03.09.2010 №0001922301/2 з аналогічним визначенням донарахованих податкових зобов'язань з податку на прибуток. ДПА України рішенням від 27.10.2010 №11276/6/25-0515 про результати розгляду повторної скарги частково скасувало податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 14.05.2010 №0001922301/0, від 23.06.2010 №0001922301/1, від 03.09.2010 №0001922301/2. На адресу платника було направлене податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні від 11.11.2010 №0004262301/3, згідно з яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у меншій сумі - 43304 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21652 грн. ДПА України керувалось податковим роз'ясненням 05.03.2008 "Про податковий облік витрат на оплату праці працівників ремонтної групи", яке повинно застосовуватись платниками податків при складанні декларації з податку на прибуток, починаючи з 1 кварталу 2008 року, а до попередніх періодів не застосовується. Тому донарахований за наслідками перевірки податок за період 2007 року був скасований.

За висновком, зробленим в акті перевірки, встановлено завищення задекларованих у рядку 04.3 "Витрати на оплату праці" декларацій показників на суму 389470 грн., в тому числі за 2007 рік 151427 грн., за 2008 рік 161902 грн., за 2009 рік 76141 грн. Заробітна плата робітників, що займаються ремонтом основних засобів, включені ДП "Судмаш" до валових витрат. На думку ДПІ, позивач повинен віднести ці витрати в рядок 04.10 "Витрати на поліпшення основних фондів", через що порушено п.п. 5.3.2 п.5.3 ст. 5 , п.п. 8.1.2 п.8.1 ст.8 та п.п. 8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Через те саме порушення встановлено завищення задекларованих показників на суму 151970 грн. через відрахування у фонди на таку заробітну плату та 04.4 "Суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування" декларацій з податку на прибуток, а не в рядок 04.10 "Витрати на поліпшення основних фондів". В акті перевірки зазначено, що сума витрат по нарахуванню заробітної плати працівникам, зайнятих на роботах, пов'язаних з ремонтом та інших поліпшенях основних фондів підтверджується кореспонденцією рахунків Дт 230303, 230304, 9101 Кт 6601 так сводними відомостями по нарахуванню заробітної плати (види нарахувань: код 05 - оплата ремонту приміщень, код 06 - оплата комплексної бригади, код 098 винагорода за особливо-важливі завдання), доданими до акту перевірки, додаток № 5.

Суд вважає висновки податкової служби обґрунтованими, позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 5 Закону Ураїни "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено загальний порядок формування складу валових витрат платника податку, які враховуються у зменшення валових доходів. Особливості визначення складу витрат на оплату праці встановлено пунктом 5.6 цієї статті, положення якого застосовуються з урахуванням норм п. 5.3 ст. 5 Закону.

Відповідно до норм п.п. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян). Отже, витрати на оплату праці працівників включаються до валових витрат, якщо інше не передбачено п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Підпунктом 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та п.п.7.9.4 цього Закону.

В підпунктах 8.1.1 - 8.1.2 статті 8 вказаного Закону визначено поняття "амортизація" - це поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних фондів, в тому числі витрат на виплату заробітної плати на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах амортизаційних відрахувань, а також витрат на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів. Відповідно до п.п.8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Отже, п.п.8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" містить пряму норму щодо амортизації витрат на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні основних фондів. В даному випадку, спір стосується витрат на оплату працівників, які були зайняті на роботах, пов'язаних з ремонтом (інши поліпшенням) основних фондів.

В підпункті 8.7.1 статті 8 Закону виписано порядок віднесення витрат на ремонт (інші поліпшення основних фондів) до складу валових витрат. Цей порядок визначає, що будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів у сумі, що не перевищує 10 відс. сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного періоду, можуть бути враховані платником податку у складі валових витрат. Суд вважає, що дане положення стосується і витрат на виплату заробітної плати працівникам, які здійснюють ремонт основних фондів, оскільки витрати на оплату праці працівників, зайнятих на роботах, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб підприємства, формують витрати на проведення такого ремонту (поліпшення). При цьому відповідно до пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Таке податкове роз'яснення було оприлюднено листом Державної податкової адміністрації України від 05.03.2008 № 4284/7/15-0317 "Про податковий облік витрат на оплату праці працівників ремонтної групи", в якому ДПА України наполягає на включенні заробітної плати робітників, що займаються ремонтом основних засобів, і відповідних відрахувань у фонди в рядок 04.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" Декларації з податку на прибуток в межах 10-відсоткового ліміту. Аналогічної думки дотримується Міністерство фінансів України в листі від 22.06.2006 № 31-21030-11/23-4859/7716 "Щодо витрат на ремонт, оподаткування талонів на харчування та безоплатно переданих товарів".

Відповідно до підпункту 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення не має сили нормативно-правового акта. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Застосовувати норму п.п.4.4.1 п.4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III, в даному спорі немає підстав, оскільки в даній справі норми права, що регулюють податкові відносини, не дають підстав для їх неоднозначного (множинного) трактування.

Доводи представників позивача про те, що ревізорами використовувались зведені регістри бухгалтерського обліку без дослідження первинних документів, що призвело до завищення витрат по виплаті зарплати працівникам, які були зайняті ремонтом, за рахунок включення до цих витрат зарплати тих працівників, які займались технічним обслуговуванням, суд не приймає до уваги, як не підтверджені належними доказами.

Підставою для визнання неправомірним акту індивідуальної дії, до якого відноситься оспорюване рішення ДПІ, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Оскільки суд не встановив таких фактів, позов не підлягає задоволенню. Судові витрати відносяться на позивача. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 94, ст.ст. 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Відмовити Державному підприємству "Херсонський завод суднового обладнання та суднової арматури" в задоволенні позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 14.05.2010 № 0001922301/0, від 23.06.10 № 0001922301/0, від 03.09.10 № 0001922301/0, від 11.11.10 № 0004262301/3.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 травня 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.6