Постанова № 15855477, 11.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р. Справа № 2-а-2304/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Анісімов О.В.,

при секретарі: Бабкіній О.В.,

за участю:

представника позивача - Шатило М.В.,

представників відповідача - Шепелєвої О.В., Ткаченко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Завод крупних електричних машин» (далі по тексту позивач або товариство) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка, Херсонської області (далі по тексту ДПІ або відповідач) про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень рішень від 07.04.2011 року за №№0001152301, 0001182301.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ДПІ проведено невиїзну документальну перевірку товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами перевірки складений акт №346/230-30769085 від 28.03.2011 року відповідно до якого в діяльності позивача виявлено порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, №168/97-ВР (далі по тексту Закон №168/97). За наслідками розгляду акту ДПІ надіслала на адресу позивача податкові повідомлення-рішення від 07.04.2011 року, №№0001152301, 0001182301. Суть порушень виявлених перевіркою ДПІ полягала в тому, що товариство придбало через посередників металопрокат та насоси, комплекти для агрегування у контрагентів, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємства, які за юридичною адресою не знаходяться, на даний час визнані банкрутом, ліквідовані, тобто такі, по яким не можливо дослідити факту здійснення фінансово-господарської операції та відповідно надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету внаслідок здійснення відповідних операцій. У звязку з цим, на думку ДПІ, товариство порушило вимоги п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, тобто віднесло до податкового кредиту суми ПДВ, сформовані внаслідок проведення господарських операцій з ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС-Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК», які не можливо підтвердити по другому ланцюгу.

Вважає, що товариством податковий кредит був сформований відповідно до вимог Закону №168/97, так як суми були нараховані на протязі звітного періоду та у звязку з придбанням товарів в цілях їх подальшого використання в оподатковуваних операцій в рамках господарської діяльності. ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС-Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК» товариству були виписані належним чином оформленні податкові накладні, які надають йому право на включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім цього, вважає, що товариство відповідає тільки за розмір і правильність нарахування й сплати податків у бюджет безпосередньо ним. Ні однією нормою права, на субєкта господарювання, не покладений обовязок перевіряти статус контрагентів, наявність його по юридичній адресі, надання ним даних про свою діяльність у податкову інспекцію, сплату ним податків і т.д. з метою виключення можливості несумлінного поводження контрагентів стосовно Держави. Платник податку не зобовязаний і не має право контролювати показники податкової звітності іншого платника податків, такі функції покладені на органи державної податкової служби. За таких обставин, оскільки у позивача наявні належним чином оформленні податкові накладні, ним сплачено постачальникам (ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС-Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК») у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто виконані всі вимоги Закону №168/97, то відповідно він має право на включення до податкового кредиту сплаченні суми податку на додану вартість.

Представник позивача у судовому засідання позов підтримав в повному обсязі свої доводи обґрунтували відповідно до змісту позову.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили, суду пояснили, що ДПІ відповідно до приписів Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) та наказів ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість» від 18.08.2005 року, №350 та «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» від 18.04.2008 року, №266 проведено перевірку позивача на предмет достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Перевіркою виявлено порушення вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97, а саме товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 861157 грн. та порушення пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, а саме занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8570 грн. Відповідно до п.1.8 Закону №168/97 бюджетним відшкодування є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Несплата податків руйнує систему оподаткування, що створена в інтересах держави. Тобто законодавче визначення бюджетного відшкодування повязане із сплаченими платником сумами податку. Право платника на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ залежить від сплати до бюджету сум ПДВ постачальниками товарів (робіт, послуг) по всьому ланцюгу поставки до виробника.

Під час перевірки позивача встановлено, що він отримував від постачальників, а саме ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС-Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК» насоси вакуумні та металопрокат. Зазначені постачальники придбали вказаний товар у підприємств-посередників. За результатами зустрічних перевірок, від податкових органів, на обліку яких знаходяться вказані підприємства-посередники, встановлено, що останні відсутні за місцезнаходженням, відсутні документи, які в підтверджували здійснення господарських операцій (ТОВ «Веста Груп», ТОВ «Транс Агенство»), актами перевірок встановлені нікчемні угоди, у звязку з відсутністю можливості здійснювати господарські операції (відсутність основних фондів, рухомого та нерухомого майна, трудових ресурсів та інших умов необхідних для реального здійснення господарських операцій (ТОВ «Донбаська насосна станція» - ТОВ «Гладіс Комгруп», ТОВ «Транс Агенство Метал» - ТОВ «ТД «ДНЛ Груп»)).

Отже позивачем неправомірно було сформовано податковий кредит за рахунок переплати податку на додану вартість при купівлі вакуумних насосів та металопрокату у ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС-Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК», так як підтверджень сплати до бюджету податку на додану вартість постачальниками товарів по всьому ланцюгу немає. За таких обставин вважають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування немає.

Крім цього, в ході судового засідання, на запитання суду представники відповідача повідомили, що не мають жодних доказів, які б свідчили про те, що між позивачем та його постачальниками по першому ланцюгу ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС-Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК» мали місце безтоварні операції; продукція придбана у зазначених постачальників використовувалась виключно у господарській діяльності позивача; розрахунки між сторонами договорів відбувались у безготівковій формі, первинні документи в тому числі податкові накладні оформленні відповідно до вимог чинного законодавства. ДПІ не володіє доказами, які б свідчили про те, що ТОВ «Донбаська насосна компанія», ПП «АВС-Троїця», ТОВ «Торговий Дім «ДНЛ Груп», ВАТ «УГМК» при реалізації товару позивачу не відобразили в податкових декларацій з податку на додану вартість податкові зобовязання, які виникли внаслідок проведення зазначених господарських операцій.

Підставою, для висновків викладених в акті перевірки №346/230-30769085 від 28.03.2011 року щодо завищення товариством заявленої суми бюджетного відшкодування на загальну суму 861157 грн. та заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8570 грн. стали виключно акти (довідки) перевірок інших податкових інспекцій, відповідно до яких підприємства-постачальники по другому ланцюгу відсутні за місцезнаходженням, відсутні документи, які б підтверджували здійснення господарських операцій (ТОВ «Веста Груп», ТОВ «Транс Агенство»), а також цими актами перевірок встановлені нікчемні угоди, у звязку з відсутністю можливості здійснювати господарські операції (відсутність основних фондів, рухомого та нерухомого майна, трудових ресурсів та інших умов необхідних для реального здійснення господарських операцій (ТОВ «Донбаська насосна станція» - ТОВ «Гладіс Комгруп», ТОВ «Транс Агенство Метал» - ТОВ «ТД «ДНЛ Груп»)). Рішення про відсутність основних фондів, рухомого та нерухомого майна, трудових ресурсів приймалось виключно на підставі відповідей з БТІ та органів ДАІ, які свідчать про відсутність у власності зазначених підприємств основних фондів, рухомого та нерухомого майна. Питання щодо наявності у них рухомого та нерухомого майна на підставі договору оренди ДПІ не досліджувалось. Крім цього, представник ДПІ вважає, що акт перевірки ДПІ не є документом який створює правові наслідки.

У звязку з цим, просили у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи із наступного.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №469355 та довідки АБ №297991 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) позивач є юридичною особою та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100286169 є платником цього податку.

В період часу з 25.03.2011 року по 28.03.2011 року ДПІ проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року, за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 року по 30.09.2009 року, за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, за травень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010 року по 30.04.2010 року, за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року. За наслідками перевірки складено акт №346/230-30769085 від 28.03.2011 року, відповідно до резолютивної частини якого в діяльності позивача виявлені порушення вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97, а саме товариством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на загальну суму 861157 грн., у т.ч. за вересень 2009 року на суму 420800 грн., за жовтень 2009 року на суму 320689 грн., за квітень 2010 року на суму 38892 грн., за травень 2010 року на суму 16494 грн., за вересень 2010 року на суму 48284 грн., за листопад 2010 року на суму 15998 грн. та порушення пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97, а саме занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8570 грн., у т.ч. за жовтень 2009 року на 8570 грн.

Відповідно до акту перевірки порушення вимог Закону №168/97 з боку позивача полягали, в тому, що ним віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2009 року суму ПДВ у розмірі 420800 грн. (не можливо підтвердити сплату ПДВ до бюджету по постачальнику насосу по 1 ланці ТОВ «Донбаська насосна компанія»); у вересні 2009 року суму ПДВ у розмірі 329259 грн. (не можливо підтвердити сплату ПДВ до бюджету постачальнику насосу, комплекту для агрегування по 1 ланці ТОВ «Донбаська насосна компанія»); у березні 2010 року суму ПДВ у розмірі 38892 грн. (не можливо підтвердити сплату ПДВ до бюджету по наступним постачальникам металопрокату по 2 ланці: ТОВ «Транс Агенство Метал» на суму 38388 грн. та ТОВ «ТВС» на суму 504 грн.); у квітні 2010 року суму ПДВ у розмірі 16494 грн. (не можливо підтвердити сплату ПДВ до бюджету по постачальнику металопрокату по 2 ланці ТОВ «Транс Агенство Метал» на суму 16494 грн.); у серпні 2010 року суму ПДВ у розмірі 48284 грн. (не можливо підтвердити сплату ПДВ до бюджету по наступним постачальникам металопрокату по 2 ланці: ТОВ «Євровтормет» на суму 28833 грн., ТОВ «Транс Агенство Метал» на суму 9421 грн., ТОВ «Промислова група «Союз» на суму 10030 грн.); у жовтні 2010 року суму ПДВ у розмірі 15998 грн. (не можливо підтвердити сплату ПДВ до бюджету по наступним постачальникам металопрокату по 2 ланці: ТОВ «Транс Агенство Метал» на суму 3145 грн.; ТОВ «Веста-Групп» на суму 12853 грн.).

Підставою, для висновків викладених в акті стали акти перевірок інших податкових інспекцій №1444/23-3/36104221 від 20.08.2010 року, №167/233/37006263 від 25.02.2011 року, №115/23-4/35395547 від 28.01.2011 року, №3104з/40-10/25412086 від 10.11.2010 року та листи №5047/7//7/23-1008 від 28.02.2011 року, №/7/07/2010 за березень 2011 року, №3418/7/23-321 від 31.01.2011 року, №5575/7/23-610 від 08.02.2011 року, №9398/236-8 від 18.03.2011 року, №9388/236-8 від 18.03.2011 року, якими договори між постачальниками позивача та їхніми контрагентами визнані нікчемними у звязку з відсутністю їх за місцезнаходженням, відсутністю документів підтверджуючих господарські операції, відсутністю фізичної можливості проводити господарські операції.

За наслідками розгляду акту перевірки №346/230-30769085 від 28.03.2011 року ДПІ на адресу позивача направлено податкове повідомлення-рішення №0001152301 від 07.04.2011 року відповідно до якого позивачу, у звязку з порушенням вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97 зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено податкове зобовязання з ПДВ та зобовязано сплатити суму податку у розмірі 741489 грн. та штрафні санкції у розмірі 185372 грн. Крім цього, на адресу позивача направлено податкове повідомлення-рішення №0001182301 від 07.04.2011 року відповідно до якого позивачу, у звязку з порушенням вимог пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 збільшено суму грошових зобовязань по податку на додану вартість на суму 10713 грн. в тому числі за основним платежем 8570 грн., за штрафними санкціями 2143 грн.

Для надання правової оцінки щодо заявлення позивачем до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість необхідно застосовувати положення Закону №168/97 (у редакції, чинній на час формування податкового кредиту та заявлення податку на додану вартість до бюджетного відшкодування), якими регламентується порядок визначення податкового кредиту та порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Виходячи із вимог п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі виникнення відємного значення за відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини відємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно змісту акту перевірки №346/230-30769085 від 28.03.2011 року порушення вимог Закону №168/97 з боку позивача полягали у неправомірному формуванні ним податкового кредиту у серпні, вересні 2009 року та березні, квітні, серпні, жовтні 2010 року.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону №168/97 податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, при цьому відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою цим Законом, протягом такого звітного періоду у звязку з придбання або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів.

Закону №168/97 не ставить в залежність формування платником податку податкового кредиту від сплати податкових зобовязань з ПДВ його контрагентами.

Так, дослідженням правової природи походження сум податкового кредиту, які ДПІ вважає неправомірно сформованими встановлено наступне.

Позивачем за рахунок сплати податку на додану вартість внаслідок виконання умов договору купівлі-продажу №0803-1/09 від 03.08.2009 року, який був укладений між позивачем та ТОВ «Донбаська насосна компанія» у серпні 2009 року сформовано податковий кредит у розмірі 420800 грн., а у вересні 2009 року у розмірі 329259 грн.. Відповідно до предмету зазначеного договору та специфікації до нього позивач придбав, у ТОВ «Донбаська насосна компанія» насос вакуумний та комплект для агрегатирування на загальну суму 4500354 грн. в т.ч. ПДВ 750059 грн.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №743521 ТОВ «Донбаська насосна компанія» є юридичною особою, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100137473 є платником податку на додану вартість.

Дослідженням письмових доказів по справі, а саме копії договору № 0803-1/09 від 03.08.09 р., копії специфікації № 1 від 03.08.09р. до договору № 0803-1/09, копії видаткових накладних № 08171 від 17.08.09.р., № 08201 від 20.08.09 р., № 08211 від 21.08.09р., № 08251 від 25.08.09 р., № 09041 від 04.09.09р, №09091 від 09.09.09р, № 09221 від 22.09.09р., реєстру отриманих та виданих податкових накладних, копії податкових накладних №08171 від 17.08.09р., № 08201 від 20.08.09р., № 08211 від 21.08.09р., № 08251 від 25.08.09р., №09041 від 04.09.09р., №09091 від 09.09.09 р., №09221 від 22.09.09р., платіжних доручень №996 від 19.08.09р., №1001 від 26.08.09р., №1002 від 26.08.09р., №1009 від 02.09.09р., №1012 від 04.09.09р., №1044 від 09.09.09р., №1045 від 09.09.09р., №6827 від 10.09.09р., №1086 від 17.09.09р., № 1133 від 29.09.09р. встановлено, що господарська операція між позивачем та ТОВ «Донбаська насосна компанія» носила реальний (товарний) характер, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, розрахунок відбувався в безготівковій формі.

Податкові накладні виписані ТОВ «Донбаська насосна компанія» позивачу на загальну суму 4500354 грн. в т.ч. ПДВ 750059 грн. та відповідають вимогам Закону №168/97, а тому є дійсними. Доказів, які б свідчили про їх недійсність представники відповідача суду не надали.

Крім цього, дослідженням акту №1444/23-3/36104221 від 20.08.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Донбаська насосна компанія» ЄДРПОУ 36104221 з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету ПДВ при здійсненні правових відносин з ТОВ «Гладіс Комгруп» (код ЄДРПОУ 36011127) за період серпень 2008 року квітень 2010 року» встановлено, що ТОВ «Донбаська насосна компанія» по взаємовідносинах з позивачем до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість віднесло суму ПДВ у розмірі 750059 грн., у т.ч. по періодах за серпень 2009 року у сумі 420800 грн., за вересень 2009 року у сумі 329259 грн.

Також, дослідженням копії договору № 1187 від 07.08.2009р. укладеного між ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100304542) та позивачем, копії специфікації № 1 від 07.08.2009р. до договору № 1187, копій довіреностей № 1113 від 13.08.09 р., №1177 від 21.08.09 р., №1234 від 02.09.09 р., №1189 від 25.08.09 р., №1301 від 09.09.09 р., №1329 від 14.09.09 р., копії видаткових накладних № КМ-0000393 від 17.08.09р., №КМ-0000406 від 21.08.09р., №КМ-0000417 від 26.08.09р., №КМ-0000456 від 04.09.09р., №КМ-0000481 від 10.09.09р., №КМ-0000516 від 23.09.09 р., судом встановлено, що позивачем товар придбаний у ТОВ «Донбаська насосна компанія» використовувався у господарській діяльності, зокрема він був перепроданий ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується зазначеними первинними бухгалтерськими документами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до діючих, на момент виникнення оспорюваних правовідносин, положень Закону №168/97 мав право, за рахунок сплати ПДВ внаслідок виконання умов договору купівлі-продажу №0803-1/09 від 03.08.2009 року, який був укладений між ним та ТОВ «Донбаська насосна компанія» формувати податковий кредит у серпні 2009 року у розмірі 420800 грн., а у вересні 2009 року у розмірі 329259 грн.

Крім цього, позивачем за рахунок сплати податку на додану вартість внаслідок виконання умов договору купівлі-продажу №09-816 від 25.12.2009 року, який був укладений між позивачем та ПП «АВС-Троїця» (згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №047382 ПП «АВС-Троїця» є юридичною особою, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100121122 є платником податку на додану вартість), у березні 2010 року сформовано податковий кредит у розмірі 125478 грн. 43 коп., у квітні 2010 року у розмірі 65390 грн. 52 коп., у серпні 2010 року у розмірі 79952 грн. 54 коп. Відповідно до предмету зазначеного договору та специфікації до нього позивач придбав, у ПП «АВС-Троїця» металобрухт.

До зазначеної суми сформованого позивачем податкового кредиту за березень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 38892 грн., сплату якої не можливо підтвердити по постачальникам по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал» та ТОВ «ТВС». До суми сформованого позивачем податкового кредиту за квітень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 16494 грн., сплату якої не можливо підтвердити по постачальнику по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал». До вищезазначеної суми сформованого позивачем податкового кредиту за серпень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 38254 грн., сплату якої не можливо підтвердити по постачальникам по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал» та ТОВ «Євровтормет».

Дослідженням письмових доказів по справі, а саме копії договору №09-816 від 25.12.2009 року, копії специфікації на поставку продукції від 28.12.2009 року, копій видаткових накладних № 01/03-1 від 01.03.10р., №12/03-1 від 12.03.10р., №16/03-2 від 16.03.10р., №19/03-1 від 19.03.10р., №24/03-3 від 24.03.10р., №25/03-2 від 25.03.10р., №01/04-1 від 01.04.10р., №09/04-3 від 09.04.10р., №13/04-2 від 13.04.10р., №02/08-1 від 02.08.10р., №04/08-1 від 04.08.10р., №05/08-1 від 05.08.10р.,№ 25/08-1 від 25.08.10р., копій товарно-транспортних накладних № 0103 від 01.03.10р., №1203 від 12.03.10р., №1603 від 16.03.10р., № 01АА від 19.03.10р., №01АА від 25.03.10р., № 01АА від 01.04.10р., № 01АА від 09.04.10р., № 01АА від 13.04.10р., №01АА від 04.08.10р., № 05081 від 05.08.10р., № 25081 від 25.08.10р., копій прибуткових накладних № КМ-0000526 від 01.03.10р., №КМ-0000621 від 12.03.10р., №КМ-0000700 від 16.03.10р., № КМ-0000697 від 19.03.10р., № КМ-0000706 від 24.03.10р., №КМ-0000767 від 26.03.10р., №КМ-0000849 від 01.04.10р., №КМ-0000942 від 09.04.10р., № КМ-0000991 від 13.04.10р., №3635 від 02.08.10р., №3303 від 04.08.10р., №3309 від 05.08.10р., №3621 від 25.08.10р., копій видаткових ордерів № КМ-0000526 від 02.03.10р., №КМ-0000621 від 15.03.10р., №КМ-0000700 від 1 7.03.10р., №КМ-0000697 від 22.03.10р., №КМ-0000706 від 25.03.10р., №КМ-0000767 від 29.03.10р., №КМ-0000849 від 05.04.10р., № КМ-0000942 від 12.04.10р., №КМ-0000991 від 14.04.10р., №2153 від 02.08.10р., від 09.08.10р., від 11.08.10р., від 26.08.10р., реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за березень, квітень та серпень, копій податкових накладних № 01/03-1 від 01.03.10р., №12/03-1 від 12.03.10р., №16/03-1 від 16.03.10р., №19/03-1 від 19.03.10р., №24/03-3 від 24.03.10р., №25/03-1 від 25.03.10р., №01/04-1 від 01.04.10р., №09/04-1 від 09.04.10р., №13/04-2 від 13.04.10р., № 2081 від 02.08.10р., №4081 від 04.08.10р., №5081 від 05.08.10р., №25081 від 25.08.10р., платіжних доручень № 1957 від 01.03.10р., № 830 від 05.03.10р., №384 від 11.03.10р., №387 від 11.03.10р., №388 від 11.03.10р., № 465 від 16.03.10р., №466 від 16.03.10р., №1968 від 18.03.10р., №1970 від 18.03.10р., № 577 від 23.03.10р., №1065 від 24.03.10р., №681 від 01.04.10р., №835 від 08.04.10р., № 838 від 08.04.10р., №839 від 08.04.10р., № 845 від 08.04.10р., №977 від 14.04.10р., №2383 від 04.08.10р., №2384 від 04.08.10 р., №2549 від 21.08.2010 року встановлено, що господарська операція між позивачем та ПП «АВС-Троїця» носила реальний (товарний) характер, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, розрахунок відбувався в безготівковій формі.

Податкові накладні виписані ПП «АВС-Троїця» позивачу у березні, квітні та серпні 2010 року на загальну суму 1624928,85 грн. в т.ч. ПДВ 270821,49 грн. відповідають вимогам Закону №168/97, а тому є дійсними. Доказів, які б свідчили про їх недійсність представники відповідача суду не надали.

Крім цього, дослідженням довідки №30/233/34884672 від 31.01.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки приватного підприємства ПП «АВС-Троїця» (код за ЄДРПОУ 34884672) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ЗАТ «Завод крупних електричних машин» (код за ЄДРПОУ 34315888) за березень, липень, серпень 2010 року» встановлено, що ПП «АВС-Троїця» відобразило в повному обсязі в податковому обліку результати господарських відносин з позивачем, в тому числі і податкові зобовязання з ПДВ.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до діючих, на момент виникнення оспорюваних правовідносин, положень Закону №168/97 мав право, за рахунок сплати ПДВ внаслідок виконання умов договору №09-816 від 25.12.2009 року, який був укладений між ним та ПП «АВС-Троїця» формувати податковий кредит у березні 2010 року у розмірі 125478 грн. 43 коп., у квітні 2010 року у розмірі 65390 грн. 52 коп., у серпні 2010 року у розмірі 79952 грн. 54 коп. При цьому, до суми сформованого позивачем податкового кредиту: за березень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 38892 грн. (постачальники по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал» та ТОВ «ТВС»), за квітень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 16494 грн. (постачальник по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал»; за серпень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 38254 грн. (постачальники по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал» та ТОВ «Євровтормет»).

Також, позивачем за рахунок сплати податку на додану вартість внаслідок виконання умов договору №44-Пр-М від 25.03.2010 року, який був укладений між позивачем та ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» (згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №211945 ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» є юридичною особою, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100270217 є платником податку на додану вартість), у серпні 2010 року сформовано податковий кредит у розмірі 92441,78 грн. Відповідно до предмету зазначеного договору позивач придбав, у ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» металопрокат та метизну продукцію.

До зазначеної суми сформованого позивачем податкового кредиту за серпень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 10030 грн., сплату якої не можливо підтвердити по постачальнику по 2 ланцюгу ТОВ «Промислова група «Союз».

Дослідженням письмових доказів по справі, а саме копії договору №44-Пр-М від 25.03.2010 року, реєстру отриманих та виданих податкових накладних, копій податкових накладних № 0719803002/7 від 03.08.10р., № 0719812001/7 від 12.08.10р., №0719820001/7 від 20.08.10р., №0719826021/7 від 26.08.10р., №0719827001/7 від 27.08.10р., №071983001/7 від 31.08.10р., №0719827002/7 від 27.08.10р., №0719831001/7 від 31.08.10р., №НФК-803003 від 03.08.10р., №НФК-812004 від 12.08.10р., №НФК-818013 від 18.08.10р., №НФК-820009 від 20.08.10р., №НФК-826021 від 26.08.10р., №НФК-827003 від 27.08.10р., №НФК-827011 від 27.08.10р., №НФК-831007 від 31.08.10р., копій товарно-транспортних накладних б/н від 03.08.10р., №01/12.08 від 12.08.10р., б/н від 27.08.10р., копій прибуткових накладних №3298 від 03.08.10р., №3371 від 12.08.10р., №3581 від 18.08.10р., №3583 від 20.08.10р., №3650 від 26.08.10р., №3674 від 27.08.10р., №3676 від 27.08.10р., №3729 від 31.08.10р., копії видаткових ордерів від 06.08.10р., від 16.08.10р., від 26.08.10р., від 26.08.10р., від 27.08.10р., №2199 від 27.08.10р., від 30.08.10р, без номера та дати, платіжних доручень №2343 від 02.08.10р., №2344 від 02.08.10р., №2345 від 02.08.10р., №2346 від 02.08.10р., №2347 від 02.08.10р. встановлено, що господарська операція між позивачем та ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» носила реальний (товарний) характер, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, розрахунок відбувався в безготівковій формі.

Податкові накладні виписані ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» позивачу у серпні 2010 року на загальну суму 462208,88 грн. в т.ч. ПДВ 92441,78 грн. відповідають вимогам Закону №168/97, а тому є дійсними. Доказів, які б свідчили про їх недійсність представники відповідача суду не надали.

Крім цього, дослідженням довідки №3104з/40-10/25412086 від 10.11.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ «УГМК» (код ЄДРПОУ 25412086) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків АТ «ЗКЕМ» (код за ЄДРПОУ 30769085) за період з 03.08.2010 р. по 27.08.2010 р.» встановлено, що ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» відобразило в повному обсязі в податковому обліку результати господарських відносин з позивачем, в тому числі і податкові зобовязання з ПДВ.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до діючих, на момент виникнення оспорюваних правовідносин, положень Закону №168/97 мав право, за рахунок сплати ПДВ внаслідок виконання умов договору №44-Пр-М від 25.03.2010 року, який був укладений між ним та ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія» формувати податковий кредит у серпні 2010 року у розмірі 92441,78 грн. При цьому, до суми сформованого позивачем податкового кредиту у березні 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 10030 грн. (постачальник по 2 ланцюгу ТОВ «Промислова група «Союз»).

Крім цього, позивачем за рахунок сплати податку на додану вартість внаслідок виконання умов договору №09-771 від 09.12.2009 року, який був укладений між позивачем та ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП» (згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №040757 ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП» є юридичною особою, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100068549 є платником податку на додану вартість), у жовтні 2010 року сформовано податковий кредит у розмірі 185329,10 грн. Відповідно до предмету зазначеного договору позивач придбав, у ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП» чорний металопрокат.

До зазначеної суми сформованого позивачем податкового кредиту за жовтень 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 15998 грн., сплату якої не можливо підтвердити по постачальникам по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал» у сумі 3145 грн. ТОВ «Веста-Групп» у сумі 12853 грн.

Дослідженням письмових доказів по справі, а саме копії договору №09-771 від 09.12.09р., копії специфікації від 28.12.09р., реєстру отриманих та виданих податкових накладних, копій податкових накладних № 582 від 06.10.10 року, №590 від 08.10.10 р., №509 від 13.10.10 р., №637 від 20.10.10 р., №651 від 25.10.10 р., №658 від 26.10.10 р., №663 від 27.10.10 р., копій видаткових накладних №РН-0000503 від 06.10.10 р., №РН-0000512 від 08.10.10 р., №РН-0000530 від 13.10.10 р., №РН-0000553 від 20.10.10 р., №РН-0000566 від 25.10.10 р., №РН-0000570 від 26.10.10 р., №РН-0000574 від 27.10.10 р., копій товарно-транспортних накладних б/н від 07.10.10р., б/н від 13.10.10р., б/н від 20.10.10р., б/н від 25.10.10р., б/н від 26.10.10р., б/н від 27.10.10р., копій прибуткових накладних № 4429 від 06.10.10р., №4483 від 08.10.10р., №4545 від 13.10.10р., №4663 від 20.10.10р., №4754 від 25.10.10р., №4752 від 26.10.10р., №4755 від 27.10.10р., копій витратних ордерів від 11.10.10р., від 08.10.10р., від 14.10.10р., від 21.10.10р., від 27.10.10р., від 28.10.10р., від 28.10.10р., копій платіжних доручень №3383 від 05.10.10р., №3386 від 05.10.10р., №3422 від 07.10.10р., №3601 від 12.10.10р., №3807 від 20.10.10р., №3809 від 20.10.10р., №45 від 22.10.10р., №46 від 22.10.10р., №91 від 26.10.10р., №92 від 26.10.10р., №119 від 27.10.10р. встановлено, що господарська операція між позивачем та ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП» носила реальний (товарний) характер, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України, розрахунок відбувався в безготівковій формі.

Податкові накладні виписані ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП» позивачу у серпні 2010 року на загальну суму 1111974,58 грн. в т.ч. ПДВ 185329,10 грн. відповідають вимогам Закону №168/97, а тому є дійсними. Доказів, які б свідчили про їх недійсність представники відповідача суду не надали.

Крім цього, дослідженням довідки №115/23-4/35395547 від 28.01.2011 року «Про результати зустрічної звірки ТОВ «ТД «ДНЛ Груп» код за ЄДРПОУ 35395547 щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів ЗАТ «Завод крупних електричних машин» код за ЄДРПОУ 30769085 за період з 06.10.2010 р. по 27.10.2010 р.» встановлено, що ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП» відобразило в повному обсязі в податковому обліку результати господарських відносин з позивачем, в тому числі і податкові зобовязання з ПДВ.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідно до діючих, на момент виникнення оспорюваних правовідносин, положень Закону №168/97 мав право, за рахунок сплати ПДВ внаслідок виконання умов договору №09-771 від 09.12.2009 року, який був укладений між позивачем та ТОВ «Торговий Дом «ДНЛ ГРУП» формувати податковий кредит у жовтні 2010 року у розмірі 185329,10 грн. При цьому, до суми сформованого позивачем податкового кредиту у жовтні 2010 року входить сума ПДВ у розмірі 15998 грн. (постачальники по 2 ланцюгу ТОВ «Транс Агенство Метал», ТОВ «Веста-Групп»).

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позивачем законно було віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2009 року суму ПДВ у розмірі 420800 грн., у вересні 2009 року суму ПДВ у розмірі 329259 грн., у березні 2010 року суму ПДВ у розмірі 38892 грн., у квітні 2010 року суму ПДВ у розмірі 16494 грн., у серпні 2010 року суму ПДВ у розмірі 48284 грн., у жовтні 2010 року суму ПДВ у розмірі 15998 грн., а отже позивач правомірно застосував зазначені суми ПДВ при визначенні суми бюджетного відшкодування.

Відповідачем по справі не надано суду жодного доказу, який б свідчив про факт заниження позивачем податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8570 грн., у т.ч. за жовтень 2009 року на 8570 грн.

Разом з цим, суд не приймає до уваги доводи ДПІ щодо необхідності зменшення заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум з підстав не підтвердження їх зустрічними перевірками постачальників товару у ланцюгу постачання, так як вони не ґрунтуються на нормах Закону №168/97 з огляду на наступні обставини.

Як зазначалось вище порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України встановлений п.7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Цей порядок для платника податків є обовязковим і виключно у випадку його порушення, формування податкового кредиту та заявлення відємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актами перевірок ДПІ не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування відємного значення з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представники ДПІ підтвердили факт товарності проведених операцій позивачем з його контрагентами, правильності оформлення податкових накладних та інших первинних документів, реальності повної оплати за поставлений товар, а також факт використання придбаного товару в господарській діяльності позивача.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон №168/97 (у редакції, чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування) не ставив таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством України на сторону по договору покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обовязку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Відповідно до актів та довідок перевірок інших податкових інспекцій №1444/23-3/36104221 від 20.08.2010 року, №167/233/37006263 від 25.02.2011 року, №115/23-4/35395547 від 28.01.2011 року, №3104з/40-10/25412086 від 10.11.2010 року, які суду були надані відповідачем по справі, підприємства-контрагенти позивача в повному обсязі задекларували свої зобовязання з ПДВ, які виникли внаслідок проведення між ними господарських операцій.

Крім цього, суд не погоджується з позицією ДПІ, про те що відсутність за місцезнаходженням постачальника по другому ланцюгу у лютому-березні 2011 року, зокрема ТОВ «Євровтормет», ТОВ «Промислова група «Союз», ТОВ «Веста-Групп» свідчить про неможливість проведення ними господарських операцій в період надання ними податкових накладних контрагентам позивача. Акти про відсутність за місцезнаходженням були складені вже після проходження господарських операцій. Доказів, які підтверджували б відсутність даних підприємств за юридичною адресою на час оформлення ними податкових накладних відповідач суду не надав.

Суд не вважає, що анулювання 14.12.2010 року свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ТВС», а 29.09.2009 року ТОВ «Гладис Комгруп» свідчить про неможливість проведення ними законних господарських операцій на час оформлення ними податкових накладних контрагентам позивача. Доказів, які підтверджували б цей факт відповідач суду не надав.

Також, суд зазначає, що факт безтоварності операцій між позивачем та ТОВ «Донбаська насосна компанія» спростовується первинними документами, а також безпосередньо показами представників відповідача.

Відсутність у власності рухомого та нерухомого майна, що відповідно до актів перевірок має місце у ТОВ «Гладис Комгруп» та ТОВ «Транс агентство метал» не може свідчити про неможливість здійснювати підприємством господарську діяльність, так як воно може проводити свою діяльність виключно як посередник, тобто без використання значних людських ресурсів або здійснювати діяльність з використанням інституту оренди, що згідно наданих актів та пояснень представників відповідача ДПІ не досліджувалось.

При цьому суд зазначає, що по своїй правовій природі акт перевірки не є документом який створює правові наслідки, а отже факти зазначені в ньому не можуть використовуватись, як безперечні докази протиправності дій того чи іншого субєкта господарювання.

Пунктом 10. 2 статті 10 Закону №168/97 встановлено, що платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до пункту 10.4 статті 10 цього Закону контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

За таких обставин суд вважає, що обовязки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на податковий орган, а не на позивача, тобто підстав для позбавлення приватного акціонерного товариства «Завод крупних електричних машин» права на бюджетне відшкодування через ймовірне порушення податкового законодавства постачальниками товару по всьому ланцюгу постачання немає. Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, тобто якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету то саме він має за це відповідати відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення субєктів владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі обґрунтовано довів свої вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень, а ДПІ не надала суду доказів, які б свідчили про порушення приватним акціонерним товариством «Завод крупних електричних машин» вимог Закону №168/97.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що позов приватного акціонерного товариства «Завод крупних електричних машин» до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка, Херсонської області про скасування податкових повідомлень рішень від 07.04.2011 року за №№0001152301, 0001182301 підлягає задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Нова Каховка №0001152301 від 07.04.2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Нова Каховка №0001182301 від 07.04.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" документально підтверджені судові витрати у розмірі сплати судового збору, що складає 6 (шість) грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 травня 2011 р..

Суддя Анісімов О.В.

кат. 8.2.1