Постанова № 15855078, 07.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 р. № 2а-7177/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіКостіва М.В.,

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Усенко І.В.,

від відповідачів: не зявилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Інстал-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю “Люкс Інстал-Сервіс”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, м. Львів, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 13.05.2010 р. № 0000912321/0 на суму 58751 грн., з яких 30130 грн. основний платіж, 28621 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.08.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено справу на 24.09.2010 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, зауваженнях. Ствердив, зокрема, що позивач поніс фактичні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 834079,70 грн., у т.ч. на придбання виробничих матеріалів 822561,92 грн., на придбання малоцінних швидкозношуваних предметів 8705,05 грн., на оплату послуг банку 2812,73 грн. Хоча заниження задекларованих показників дійсно мало місце, але якщо проаналізувати дані бухгалтерського обліку за 01.01.2007 31.12.2007 р., скориговані валові витрати були занижені на 138427 грн., а заниження валових витрат на 120520 грн. не призвело до заниження обєкта оподаткування. Обєкт оподаткування становить 13301 грн. (сума податку 3325 грн.), а позивач сплатив 7802 грн. податку на прибуток. Тому, витрати були враховані належно, а висновки відповідача не відповідають дійсності. Посилається на порушення п. 5.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відповідь на скаргу позивача надійшла із пропуском встановленого законом строку, що тягне за собою задоволення скарги платника. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що строки надання відповіді на скаргу позивача були дотримані, оскільки останній день строку припадав на вихідний день, відповідь була надана у наступний робочий день. Посилається на заниження позивачем скоригованих валових доходів за 2007 р. на 120520 грн. внаслідок невірного включення до складу валових доходів доходу від продажу товарів (робіт, послуг). Крім того, позивач не подав декларацію з податку на прибуток за 1 кв. 2009 р. Просить у позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Актом №1763/23-209/34768457 від 26.04.2010 р. “Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Люкс Інстал-Сервіс” код за ЄДРПОУ 34768457 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р.” було встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 4.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податкове зобовязання по податку на прибуток на суму 30130 грн.; порушення п. 4.1.4. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що виявилось у неподанні декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2009 р.. Інші порушення, зазначені в акті, позивач по цій справі не оскаржує.

На підставі вказаного акту було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.05.2010 р. №0000912321/0 на суму 58751 грн., з яких 30130 грн. основний платіж, 28621 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач поніс фактичні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 834079,70 грн., у т.ч. на придбання виробничих матеріалів 822561,92 грн., на придбання малоцінних швидкозношуваних предметів 8705,05 грн., на оплату послуг банку 2812,73 грн.. Як вбачається зі змісту акту, порушення відповідач вбачає у тому, що позивачем були занижені скориговані валові витрати. Зазначену обставину позивач не заперечує, визнає у зауваженнях, посилаючись, водночас, на те, що така обставина не вплинула на розмір податкового зобовязання. Однак, таке твердження не було доведено суду у встановленому порядку належними доказами.

Згідно із п. 1.31. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності. Згідно із п. 11.3.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно із п. 4.1. вказаного закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону). З урахуванням наведеного, факт порушення позивачем зазначеної норми підтверджується матеріалами справи.

Факт неподання позивачем декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2009 р. позивачем не заперечувався, доказів зворотнього суду не надавалось.

Посилання позивача на п. 5.2.2. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в підтвердження факту задоволення своєї скарги не приймається до уваги як таке, що не відповідає змісту вказаної норми. Як вбачається з матеріалів справи, продовживши позивачу термін розгляду його скарги до 24.07.2010 р. включно, відповідач прийняв рішення про результати розгляду первинної скарги лише 26.07.2010 р. №12038/10/25-005/270.

Проте, у відповідності до п. 5.2.2. вказаного закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього. З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту. Однак, у разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому цього підпункту або встановлених за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) у випадках, визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Враховуючи, що 24.07.2010 р. припало на суботу, то прийняття рішення у понеділок 26.07.2010 р. відповідає вказаній нормі.

Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 69 -71, 86, 98, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12.04.2011 року.

Суддя Костів М.В.