Постанова № 15853800, 29.04.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2011 року Справа № 2а/0370/827/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача Сівака О. В., представника відповідача Ярошика Т. В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІС» ЛТД до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІС» ЛТД у позовній заяві просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 21.03.2011 року №0000812301 у частині визначення податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 97540 грн., в т. ч. 78032 грн. основного платежу та 19508 грн. штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту від 04.03.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ фірма «Бріс» дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року», яким встановлено порушення позивачем під час проведення операцій із купівлі легкових автомобілів вимог п. 5.1, п. п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 та п.п.8.4.1 п.8.4, п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на суму 78032 грн. Проте, при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не були враховані норми другого абзацу п. п. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який надає право платнику податків відносити до складу валових витрат суму податку, сплачену при придбанні легкових автомобілів, що включаються до складу основних фондів. Оскільки автомобільний транспорт відноситься до 2 групи основних фондів і витрати на його придбання підлягають амортизації, позивач вважає, що правомірно відніс до складу амортизаційних відрахувань суму податку на додану вартість, сплачену при придбанні легкових автомобілів. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить аналогічної норми щодо відображення в податковому обліку сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні легкових автомобілів, тобто норми різних законів припускають неоднозначне трактування прав і обовязків платників податків або контролюючих органів, тому позивач вважає можливим застосування правила конфлікту інтересів, передбаченого ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав із підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач Луцька ОДПІ у запереченні позову не визнав, зазначаючи, що позивачем неправомірно нараховано амортизаційні відрахування на суму податку на додану вартість, сплачену при придбанні автомобілів, вважає, що висновку акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача позов підтримав із підстав, викладених у запереченні, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією проводилась планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю фірмою «Бріс» ЛТД за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року, результати якої оформлені актом №1078/23-2/21749653 від 04.03.2011 року. Перевіркою було встановлено, що позивачем внаслідок нарахування амортизаційних відрахувань на суму ПДВ, сплачену при придбанні автомобілів, всупереч вимог п. п. 8.1.1. п. 8.1 та п.п. 8.4.1 п.8.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено амортизаційні відрахування в розмірі 312127 грн. за період ІІ квартал 2009 року по ІІІ квартал 2010 року грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 78032грн.

На підставі акту перевірки Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року №0000812301, яким у тому числі в звязку з виявленням вказаного вище порушення товариству визначено податкове зобовязання по податку на прибуток 78032 грн. основного платежу та 19508 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 19508 грн.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на: суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів згідно з п.п.8.1.1. п. 8.1. ст. 8 зазначеного Закону слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. При цьому відповідно до п. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 цього ж Закону під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Підпунктом 8.2.2. п. 8.2. ст.8 наведеного вище Закону передбачено, що основні фонди підлягають розподілу за групами, автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього відносяться до групи 2 основних фондів.

Згідно п. п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 3 Закону сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Відповідно до п. п. 8.4.1. п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Тобто, пунктом 8.4.1 п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» чітко встановлено заборону для збільшення балансової вартості основних на суму вартості їх придбання з урахуванням податку на додану вартість. Відтак, оскільки балансова вартість не може бути збільшена на суму ПДВ, нарахування амортизаційних відрахувань на таку суму є неправомірним, так як амортизація здійснюється виключно на балансову вартість.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що згідно вимог п. п. 7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якою встановлено, що не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів, і відповідно ним може бути віднесено до валових витрат суму ПДВ, сплачену при придбанні автомобілів. Однак, дана норма не надає товариству права нараховувати амортизаційні відрахування на суму ПДВ і взагалі не регламентує порядок амортизації основних фондів, а лише надає право відносити суму ПДВ, сплачену при придбанні автомобілів, до валових витрат.

Судом не приймається до уваги посилання представника позивача на те, що товариством не вчинено порушень щодо заниження податку на прибуток, так як суму ПДВ не віднесено до валових витрат, а лише нараховано на неї амортизаційні відрахування, оскільки судом розглядаються ті обставини справи, зокрема факти, встановлені при проведенні перевірки, які є підставою для винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, і не може бути досліджено обставини, які не стосуються предмету спору правомірності нарахування амортизаційних відрахувань на суму ПДВ, сплаченого при придбанні автомобілів. У випадку, якщо позивач вважає, що ним віднесено до валових витрат не всі суми, на які він має право зменшити оподатковуваний дохід, він не позбавлений права подати уточнюючу декларацію, вказавши ці суми.

Отже, оскільки чинним законодавством - пунктом 8.4.1 п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено збільшувати балансову вартість основних фондів на суму ПДВ та відповідно здійснювати на цю суму амортизаційні відрахування, суд вважає, що Луцькою ОДПІ правомірно донараховано позивачу податок на прибуток у розмірі 78032 грн. на суму завищених амортизаційних відрахувань у розмірі 312127 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 19508 грн., а тому позов про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 21.03.2011 року № 0000812301 до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 04 травня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддяО. О. Андрусенко