Рішення № 15852934, 23.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/20723.05.11 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»

до Приватного підприємства «ПРОД-СЕР»

простягнення 3399,40 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Аметист»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПП «ПРОД-СЕР»про стягнення 3399,40 грн., з яких: 2917,27 грн. основний борг, 482,10 грн. пеня.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги позовної заяви.

Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 23.05.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до укладеного між сторонами договору постачання від 08.12.2009 № 14231, позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 2917,27 грн., що підтверджується видатковими накладними від 10.12.2009 № К-00038169 та від 22.12.2009 № К-00040237.

Відповідач свої зобовязання по оплаті поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 2917,27 грн., що не спростовано належним чином відповідачем.

За таких обставин, враховуючи викладене, ст.ст. 509, 525, 526, 549, 610, 612, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»ст.ст. 43, 33, 43 ГПК України, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2917,27 грн. основного боргу та 482,10 грн. пені обґрунтовані, законні, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, сплачені позивачем судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ПРОД-СЕР»(02125, м. Київ, просп. Визволителів, 3, кім. 16, код 36240434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, 11-А, код 31271562) 2917,27 грн. (дві тисячі девятсот сімнадцять грн. 27 коп.) основного боргу, 482,10 грн. (чотириста вісімдесят дві грн. 10 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві грн.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27.05.2011