Рішення № 15852764, 11.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/5711.05.11

За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»(КП «Дирекція»)

до Державного підприємства «Укрспецпроект»

про звільнення нежилого приміщення

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача Богомаз А.К. –предст.,

Від відповідача Геєць Т.О. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у м. Києві ради»(КП «Дирекція») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Укрспецпроект»про звільнення нежилого приміщення за адресою: м. Київ, Печерський узвіз, 19.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач порушує умови Договору оренди, оскільки термін дії Договору закінчився 31.12.2010, а останній продовжує займати вказане приміщення, при цьому не сплачуючи за оренду.

14.03.2011 до загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої Позивач просить суд виселити Державне підприємство «Укрспецпроект»із займаного ним нежитлового приміщення загальною площею 492,1 кв.м. за адресою: м. Київ, Печерський узвіз, 19. Також в заяві Позивач повідомив, що згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві від 18.02.2011 № 21-10/847-3 Відповідачем змінено найменування з Державного проектного та проектно-конструкторського інституту «Київважпромавтоматика»на Державне підприємство «Укрспецпроект», на що 16.03.2011 Господарським судом міста Києва винесено ухвалу, відповідно до якої вирішено замінити Державний проектний і проектно-конструкторський інститут «Київважпромавтоматика»на Державне підприємство «Укрспецпроект», яке залишається в тому ж процесуальному статусі Відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні заявленого позову з мотивів його необґрунтованості.

Також Відповідач направляв до суду клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання спірних взаємовідносин, що склались між сторонами, мирним шляхом та заявлялось клопотання про продовження строків розгляду справу, яке було задоволено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

01.01.2009 між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»(далі –Позивач, орендодавець) та Державним підприємством «Укрспецпроект»(далі –Відповідач, Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Печерського району міста Києва № 64/1 (далі –Договір), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлове приміщення, будівлю, споруду (далі –Об’єкт оренди) загальною площею 492,1 кв.м. за адресою: Печерський узвіз, 19.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Строк дії Договору, визначений пунктом 9.1 Договору, становить один рік, а саме з 31.1.2009 до 31.12.2010.

01.01.2010 між Сторонами укладена Угода про зміну умов Договору оренди приміщення у буд. № 19 на Печерському узвозі № 64/1 від 31.12.2009, відповідно до якої пункт 4.1 Договору викладено в наступній редакції:

Орендна плата:

492,1 кв. м. х 4,0 грн. х 1,5 х 1,2 х 1,0 х 240,68%=8527,58 грн.

Відшкодування витрат по сплаті за землю:

(633,04 кв. м. х 104,88 грн.):12=5532,77 грн.

Сума сплати за перший місяць складає 14060 грн. 35 коп., ПДВ 2812 грн. 07 коп. Всього 16872,42 грн.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивачем на адресу Відповідача направлялася Заява-попередження № 1558 від 31.12.2010, в якій Позивач зазначає про закінчення строку оренди нежитлового приміщення та просить, по-перше, сплатити борг за оренду нежитлового приміщення, а також укласти новий договір на оренду згаданого приміщення або здати його по акту прийму-передачі представникам КП «Дирекція».

Як свідчить Акт перевірки використання нежитлових приміщень в буд. № 19 на Печерському узвозі від 01.03.2011, на момент перевірки приміщення незаконно використовуються Державним підприємством «Укрспецпроект», відповідно приміщення не передане по акту приймання-передачі.

Пунктом 9.3 Договору сторони погодили, що даний договір припиняється у разі закінчення терміну, на який він був укладений.

Відповідно до ст. 27 закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з п. 9.2 Договору продовження терміну дії договору оренди здійснюється на підставі рішення комісії Печерської районної у місті Києві державної адміністрації по розподілу нежилих приміщень та наданню їх в орендне користування.

Комісією Печерської районної у місті Києві державної адміністрації такого рішення не прийнято, тому Відповідач безпідставно займає орендоване приміщення площею 492,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, Печерський узвіз, 19.

23.03.2010 Господарським судом міста Києва прийнято рішення про стягнення з Державного проектного та проектно –конструкторського інституту «Київважпромавтоматика»на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районного у місті Києві ради» 119323,60 грн. заборгованості по орендній платі.

Пізніше, 25.11.2010 Господарським судом міста Києва прийнято аналогічне рішення про стягнення з Державного проектного та проектно –конструкторського інституту «Київважпромавтоматика»на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районного у місті Києві ради» 138320,55 грн. заборгованості.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводиться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як визначено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов’язковість рішень суду визначена серед основних засад судочинства у статті 129 Конституції України.

Зазначеними рішеннями Господарського суду, які набрали законної сили, встановлено факт наявності заборгованості за використання нежитлового приміщення, а отже і факт займання такого приміщення Відповідачем.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання–відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Судом встановлено, що договірні зобов'язання між сторонами в силу вимог п. 9.1 Договору припинені 31.12.2010, при цьому Відповідач продовжує безпідставно займати передане йому в оренду за договором приміщення, дія якого скінчилась.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

З припиненням договору оренди Відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями Відповідач не надав, тому вимоги про виселення Відповідача з орендованого приміщення також підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Виселити Державне підприємство «Укрспецпроект»(01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19, код 01413313) з орендованого приміщення площею 492,1 кв. м. за адресою: м. Київ, Печерський узвіз, 19.

Стягнути з Державного підприємства «Укрспецпроект» (01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19, код 01413313) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Печерської районної у місті Києві ради»(01010, м. Київ, провулок Січневий, 7, код 35692211) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 24.05.2011