Ухвала суду № 1585265, 04.03.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 2-а-1895/07 Головуючий 1 інстанції: Спірідонов М.О.

Категорія:41 Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2008 р. Справа № 22-а-931/2008

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С., Шевцова Н.В.

при секретарі Житєньовій Н.М.

за участю представників:

позивача Селюкова Л.О.

відповідача Грузінова Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, Харківської ОДПІ на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2007р. по справі№2-а-1895/07

за позовомТОВ "ХарківМазСервіс"

до Харківської ОДПІ

про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "ХарківМазСервіс", звернувся до суду з позовом до Харківської ОДПІ, в якому просить визнати нечинним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій Харківської ОДПІ від 30 липня 2007 року № 0000342200/0 у частині нарахування пені на суму 2 692,00 грн., у зв'язку з тим, що на відповідний товар були оформлені вантажні митні декларації типу ІМ-74 «Митний склад» в межах строку, встановленого Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2007р. по справі№2-а-1895/07 позов задоволено, скасовано рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 30 липня 2007 року № 0000342200/0 в частині нарахування пені на суму 2 692,00 (дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволені позову. Вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини справи.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вказує, що відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного рішення, а відтак просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Харківською ОДПІ на підставі пі ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "ХарківМазСервіс" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 31.05.2006р. по 01.07.2007р., про що складено акт від 19.07.2007р. №2071/2200-33561310.

Згідно акту перевірки, на виконання умов контракту №3333/158-06/392 від 31.05.2006р., резидентом ТОВ «ХарківМазСервіс" здійснено перерахування валютних коштів у період з 05.07.2006р. по 08.02.2007р. на загальну суму 7179033,0дол. США. Імпортна продукція - автотехніка надійшла на територію України згідно законодавства України, завершено митне оформлення на підставі вантажних митних декларацій типу ІМ-40 у період з 28.07.2006р. по 03.05.2007р. на загальну суму 7179033,0 дол. США.

За вищевказаним зовнішньоекономічним контрактом ТОВ «ХарківМазСервіс» нараховується пеня у розмірі 12126,0 грн., у тому числі на суму 2692,0 грн. по терміну здійснення поставки - завершення оформлення ВМД ІМ-40 -19.02.2007р., від дати здійснення передплати 21.11.2006р.

Вказаним актом зокрема встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній І валюті", що привели до порушення 90-денного терміну розрахунків в іноземній валюті по імпортній операції у лютому та квітні 2007 року по імпортному контракту №3333/158-06/392 від 31.05.06, у березні - квітні 2007року по імпортному контракту N149/392/3 від 09.01.06 та по імпортному контракту №24/158-07/392 від 03.01.07 у червні 2007, які були укладені з Виробничим республіканським унітарним підприємством "Мінський автомобільний завод" (Республіка Білорусь).

На підставі вищевказаного акту відповідачем було прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 30 липня 2007 року на суму 22277,00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з наступного.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У відповідності до статті 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтею 2 даного Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Стаття 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає момент здійснення експорту (імпорту) як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на товар.

Згідно пп. 23 ст. 1 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Пунктами 1.1, 1.4 Положення про відкриття й експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Державної митної служби від 31.12.96 р. N 592, під митним складом розуміється митний режим, при якому завезені через межі митної території товари зберігаються під митним кордоном без стягування мита й інших податків та без застосування до них мір нетарифного регулювання й інших обмежень у період зберігання. Територія митних складів є зоною митного контролю і складає невід'ємну складову частину митної території України.

Колегія суддів зазначає, що якщо товар зареєстровано у режимі "Митний склад", то він вважається таким, що перетнув митний кордон України.

За визначенням пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю й одержання ліцензій за експортними, імпортними і лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 р. N 136, здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Відповідно до пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, вантажна митна декларація це - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Із аналізу статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не вбачається, що законодавцем поставлено в залежність факт здійснення поставки по імпортним операціям (без отримання ліцензії) від митного оформлення продукції та типу митної декларації.

Крім того, з датою митного оформлення продукції (виписки вивізної вантажної митної декларації) законодавець пов'язує тільки граничний термін зарахування валютної виручки за експортними контрактами, що прямо передбачено статтею 1 наведеного Закону.

Приписами підпункту 1.1 статті 1 Інструкції «Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Національного банку України №136 від 24.03.1999р. (надалі Інструкція № 136) передбачено, що днем виникнення порушення вважається - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій. Здійсненням поставки вважається дата виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором.

Згідно платіжного доручення № 140 від 21 липня 2006 року було здійснено передплату за договором № 3333/158-06/392 від 31.05.2006 року на загальну суму 244570,00 доларів США.

Згідно вантажно-митної декларації ІМ-74 вантаж перетнув митний кордон України 15.02.2007 року.

Згідно з пунктом 3.3 статті 3 Інструкції №136, банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім документа, який відповідно до умов договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Якщо цим документом є вантажна митна декларація, то банк знімає операцію з контролю за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правомірний висновок, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не пов'язує стягнення пені в залежності від типу митної декларації (ІМ-40 чи ЇМ- 74) та митного режиму.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Також необхідно зазначити, що згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач довів відсутність порушень з його боку при виконанні зовнішньоекономічних контрактів.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

ухвалила:

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2007р. по справі№2-а-1895/07 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Харківської ОДПІ залишити без задоволення.

Розяснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 11.03.2008р.

Головуючий суддя підпис Філатов Ю.М.

Судді підпис Водолажська Н.С.

підпис Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя Ю.М. Філатов