Рішення № 15852525, 16.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/9416.05.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Белтім»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Вердані»

простягнення 88533,18 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № б/н від 21.02.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2. дов. № б/н від 18.04.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Белтім»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердані»про стягнення 75500,00 грн. основного боргу, 5166,38 грн. пені, 4 903,85 грн. процентів за користування чужими коштами, 1963,00 грн. інфляційних втрат та 999,05 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 26-05/2010 від 26.05.2010 року не сплатив в повному обсязі кошти за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 75500,00 грн.

Ухвалою від 28.03.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 18.04.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 18.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 16.05.2011 року.

В судовому засіданні 16.05.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.05.2011 року подав письмові пояснення по справі, згідно з якими позовні вимоги визнав повістю та подав додаткові документи на доказ часткового погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 16.05.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Белтім» (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердані»(далі покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 26-05/2010 (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що постачальник зобовязується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених даним Договором товар (партію товару) в кількості, асортименті та по цінах вказаних в накладних на відпуск товару (далі видаткова накладна), які є невідємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна за одиницю товару та вартість партії товару встановлюється при поставці кожної партії товару та вказуються у видатковій накладній та Специфікації, які підписуються сторонами.

Згідно з пунктом 5.1 Договору розрахунок за отриманий товар здійснюється шляхом передоплати 100% вартості у безготівковому порядку на рахунок постачальника. Партією товару вважається товар, поставлений по одній накладній (акту прийому передачі і тому подібне). Поставлений товар повинен бути сплачений покупцем до закінчення терміну відстрочення платежу. У разі наявності у покупця простроченої заборгованості перед постачальником, покупець зобовязаний на вимогу постачальника повернути останньому весь поставлений їм і не сплачений покупцем товар на суму заборгованості покупця перед постачальником. При цьому повертатися може товар як поставлений по накладній, оплату якої прострочено, так і по інших накладних, по яких товар був поставлений постачальником покупцеві.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 82500,00 грн., що засвідчується видатковою накладною № 1847 від 17 вересня 2010 року, в свою чергу відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 75500,00 грн.

08.12.2010 року та 12.01.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензії № 08/12-10 та № 12/01-11, з вимогою погасити існуючу заборгованість, що підтверджується фіскальними чеками від 08.12.2010 року, від 18.01.2011 року та описами вкладення у цінний лист, однак вищезазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення та належного реагування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час розгляду справи сплатив 29511,06 грн., а тому провадження по справі в частині стягнення 29511,06 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Станом на день розгляду справи в суді решту суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 45988,94 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 45988,94 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.2 Договору в разі невиконання або неналежного виконання покупцем зобовязань за даним Договором, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення до дня фактичної оплати. В разі прострочення сплати більш ніж 3 (три) календарних дня покупець зобовязаний сплатити постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36% річних від вартості неоплаченого в строк товару (партії товару з дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 7.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5166,38 грн. за період з 18.09.2010 року по 24.02.2011 року.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 5.1 та 7.2 Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, здійсненої поставки, проплати та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 5166,38 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 пункту 7.2 Договору в разі прострочення сплати більш ніж 3 (три) календарних дня покупець зобовязаний сплатити постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36% річних від вартості неоплаченого в строк товару (партії товару з дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за період з 18.09.2010 року по 24.02.2011 року 4903,85 грн. 36 % річних, які помилково визначає в прохальній частині позовної заяви як проценти за користування чужими грошовими коштами та 1963,00 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких здійснює за період з 01.10.2010 року по 24.02.2011 року.

Здійснивши перерахунок 36 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання, здійснених поставок товару, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Стаття 625 ЦК України передбачає можливість кредитора (позивача) стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних, розмір яких визначається сторонами в договорі.

Крім того, зі статті 625 ЦК України вбачається, що, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, то в такому разі підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, зважаючи на те, що сторони в Договорі обумовили розмір процентів річних, а нормами чинного законодавства не передбачена можливість кредитора подвійного нарахування та стягнення процентів річних, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердані»заборгованості в розмірі 29511,06 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердані» (місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 7, код ЄДРПОУ 35632922) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтім»(місцезнаходження: 07443, Київська обл., Броварський р н, смт. Калинівка, вул. Ігорева, 12, код ЄДРПОУ 34719902) 45 988 (сорок пяти тисяч девятсот вісімдесят вісім) грн. 94 коп. основного боргу, 5166 (пяти тисяч сто шістдесят шість) грн. 38 коп. пені, 1 963 (одну тисячу девятсот шістдесят три) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 4 903 (чотири тисячі девятсот три) грн. 85 коп. 36% річних, 875 (вісімсот сімдесят пять) грн. 33 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

25.05.2011 року